Нові моделі розвитку бібліотек, нові пріоритети діяльності. Інноватика в масовій роботі з читачами.

1. Концептуальні засади роботи з молоддю в контексті
побудови сучасної моделі розвитку публічної бібліотеки
(Аналітичний огляд-консультація)
С. В. Кравченко,
завідуючий відділом
організаційно-методичної роботи
та зв'язків з громадськістю РОБМ
Проблемні питання:
Суспільні трансформації і пошук нової моделі бібліотеки
Інформаційні інтелект-центри для молоді
Комп’ютерна бібліотека як приклад залучення
молоді до інформаційних технологій
Бібліотека-кафе
Британські «Магазини ідей»
Пріоритети діяльності сучасної книгозбірні
Заходи щодо залучення та вдосконалення
обслуговування молодих користувачів
Інноватика в масовій роботі з читачами
Суспільні трансформації
і пошук нової моделі бібліотеки
Бібліотека один з прадавніх культурних інститутів. За довгий період
людської історії її соціальні функції зазнали істотних змін. Призначенням
перших бібліотек було зберігання документів. З часу свого виникнення до
сьогоднішніх днів бібліотека пройшла перший етап еволюції суспільної місії:
від обслуговування потреб правлячої еліти до задоволення суспільних потреб.
Бібліотека перетворилася на соціальний інститут, що включає інформаційні і
культурні компоненти, забезпечуючі таким чином стійкість зв'язків і стосунків
в рамках суспільства вцілому.
Проте особливістю сучасної епохи є той беззаперечний факт, що
вона є ареною відразу двох революцій, ментальної і технологічної:
перша пов'язана з процесом глобалізації і формуванням нової
культурної парадигми на основі антропоцентризму, друга − з
наслідками техногенного вибуху у сфері комунікацій. Суспільні
трансформації, що відбуваються, впливають на бібліотеки настільки рішуче,
що міняють не лише всю систему бібліотечної праці і бібліотечних ресурсів,
але і вперше ставлять питання про «кордони» бібліотечного простору і самі
основи існування традиційних бібліотек і їх функцій. Зміна ролі, призначення
бібліотек відбивається на взаєминах бібліотеки як із суспільством в цілому, так

2. і з окремими соціальними інститутами зокрема, веде до трансформації
професійних цінностей бібліотечної етики, професійної свідомості
бібліотечного співтовариства.
Як запевняють учені, в умовах прогресуючого збільшення об'ємів усілякої
інформації за останні тридцять років її вироблено більше, ніж за попере дні
п'ять тисячоліть! Стрімкий розвиток в глобальному масштабі інформаційних і
телекомунікаційних технологій виводить рівний і вільний доступ всіх
громадян до інформації в базові принципи подальшого розвитку людської
цивілізації.
Зворотною стороною цього процесу є проблема падіння
престижу читання. Все більша кількість молодих людей
основним джерелом інформації вибирає ресурси Інтернет,
який разом з комп'ютерними іграми і засобами масової інформації домінує над
книгою в процесі пізнання світу і соціального становлен ня молодої особи. В
той же час, читання було і залишається найбільш ефективним інструментом
вдосконалення, відточування розумової діяльності, формування етичних основ
людини. Отже, бібліотекам потрібно не лише забезпечувати максимальний
об'єм інформації з вільним і рівним доступом до неї, але і створювати
комфортне інтелектуальне середовище, здатне залучати і виховувати нові
покоління читачів.
Всі ці явища виявили необхідність пошуку нових моделей бібліотечного
розвитку, які зможуть забезпечити життєздатність бібліотеки як необхідного
суспільству соціального інституту в контексті побудови відкритого
суспільства знань в умовах розвитку інформаційної цивілізації.
Зрозуміло, що різні країни світу мають різні можливості і знаходяться на
різних етапах на шляху до суспільства знань. У кожній з них сформувалося
своє розуміння ролі сучасної бібліотеки, діють різні бібліотечні моделі.
На думку фахівців, сьогодні Фінляндія − це країна, яка вже
побудувала «відкрите інформаційне суспільство добробуту». У
сфері бібліотечного обслуговування широких верств населення
цю країну можна розглядати як явного європейського лідера. У
фінській моделі суспільства знань бібліотека розглядається як інститут, який
забезпечує функціонування системи поширення інформації, знань і культури,
навчаючи своїх громадян користуватися цими можливостями. Іншими словами
фінська бібліотека на сьогодні виконує найважливішу в сучасному суспільстві
роль організатора знання і експерта джерел інформації, сприяючи подоланню
негативних тенденцій, які несе глобалізація масової свідомості. Тому, мабуть,
фіни − одна з найбільш читаючих націй у світі.
2

3. Фінська бібліотека − це гібридна бібліотека, яка оснащена новою технікою і
технологіями, поєднуючи традиційне бібліотечне обслуговування і сервіси
електронної бібліотеки.
Цікава організація простору зони періодики
в читальному залі такої бібліотеки, де великий
вибір журналів та газет різними мовами.
В кожній бібліотеці Фінляндії можна
безкоштовно користуватися Інтернетом.
А це робоче місце фінського бібліотекаря, а поруч − така собі сидяча
фігура а ковзанах.
Музика, фільми, ігри, курси з вивчення мов, аудіо-книги на CD-ROM
видаються безкоштовно і цей сервіс доступний всім користувачам без
винятку. Цікаво, що на руки диски видають десятками ( аж до 40
примірників!), але не більше 5, якщо це Play Station, BlueRay чи DVD. Букрідери
(пристрої для читання електронних текстів) видають на тиждень безкоштовно і
без застави, але порожніми, тобто без записів, тому заради популяризації
електорнного читання бібліотекарями проводяться консультації, особливо серед
старшого покоління, які не зовсім володіють навиками користування сучасними
електронними пристроями. Також безкоштовно можна узяти додому музичний
інструмент, картину на певний термін, а якщо щось сподобається, то можна і
купити цей твір живопису.
На відміну від Фінляндії в Росії не існує єдиної національної бібліотечної моделі,
так як і не має її у нас на Україні. Деякі загальні характерні риси моделі сучасної
бібліотеки знаходять своє віддзеркалення в цілому ряді законодавчих актів, а також
документів, прийнятих професійним співтовариством бібліотекарів. У сучасній
практиці можна виділити чимало інноваційних бібліотечних моделей. Зупинимося
на деяких з них.
Інформаційні інтелект-центри для молоді
В наш час все більше з'являється бібліотек нового типу, які часто поєднують в
собі кафе і поліфункціональні культурні комплекси, оснащен і за останнім
словом техніки. Наприклад, в Москві вже декілька років діє цільова
комплексна програма модернізації публічних бібліотек міста з метою
перетворення їх в інформаційні інтелект-центри.
Одночасно програма передбачає і розвиток системи навчання
3

4. та перепідготовки бібліотечних фахівців, залучаючи до проекту в першу чергу
молоді кадри.
Можна сказати, що інтелект-центр – це поєднання традиційної бібліотеки та
медіацентру, фонди якого складаються з широкого спектру класичної і
сучасної літератури, видео- і аудіоматеріалів, а також електронних носіїв
інформації, мережевих ресурсів і спеціалізованих служб (психологічної,
правової, профорієнтаційної, бібліотерапевтичної), де украй важлива роль
спеціалістів – психологів, наркологів, юристів, фахівців з професійної
орієнтації, чого раніше ніколи не було.
Передбачено створення різних моделей інтелект-центрів. Профіль
інформаційного інтелект-центру визначає сама бібліотека залежно від
структури фондів, наявності вільних площ, пріоритетних категорій читачів,
соціальної і демографічної ситуації в конкретному місці, де знаходиться
бібліотека.
Спеціалізація інтелект-центрів здійснюється по самих різних
напрямах:
• по вікових або соціальних категоріях користувачів (діти, юнацтво, сім'я,
підприємці, люди з обмеженими фізичними можливостями та ін.);
• по тематичним ознакам (наприклад, центр словесності і культури, центр
правової і соціальної інформації, комп'ютерна бібліотека, центр
екологічної інформації і місцевої історії);
• по видах інформаційних ресурсів (колекція друкарських видань, підбірка
аудіо-, видео-, мультимедіа-документів, електронна бібліотека,
електронний навчальний ресурс і так далі);
• по формах роботи (клуби, студії, гуртки, лекторії, музеї, консультаційні
4
центри і таке ін.).
Структурні підрозділи інформаційного інтелект-центру
також різні:
 традиційний або інтегрований читальний зал, абонемент, відділи
спеціальної літератури (технічної, по мистецтву, країнознавству);
 інформаційно-довідкова служба з елементами електронної доставки
документів по e-mail та on-line довідкою;
 центр розвитку творчих здібностей (дизайн-студія, театральна, художня
студія і так далі);
 Інтернет-клуб з пунктом суспільного доступу до ресурсів, навчальним
класом і місцем спілкування по інтересах;

5.  зал багатофункціонального використання (для виставок, конференцій,
5
концертів);
 відділ правової інформаційної підтримки;
 центр соціально-психологічної адаптації і підтримки різних груп
населення;
 відділ професійної орієнтації та адаптації;
 центр видео-конференцзв’язку;
 видавничий комплекс або міні-друкарня;
 комп'ютерна студія звукозапису;
 студії комп'ютерної графіки, цифрової фотографії та WEB-дизайну;
 дозвілевий комплекс (наприклад, оздоровчо-спортивний);
 відеозал з проекційним телевізором із супутниковими або кабельними
каналами;
 ігрові кімнати для дітей та багато що інше.
Практично всі ці нововведення вже сьогодні можна побачити в тих або інших
бібліотеках російської столиці, а кількість створених інтелект -центрів щорічно
невпинно зростає, причому більша половина з їх числа саме на базі юнацьких
бібліотек. І це не дивно, адже згідно багаточисельних статистичних даних
молодь і юнацтво складають домінуючу групу користувачів більшості
сучасних бібліотек.
Програму розвитку публічних бібліотек міста Москви як
інформаційних інтелект-центрів планується і надалі розвивати,
зокрема запущено програму «Бібліоавтобус», яка в основному
призначене для інвалідів, багатодітних матерів та інших людей, які
з різних причин не можуть відвідувати звичайні бібліотеки. У певні дні і
години «Бібліоавтобус» робить зупинки у визначених місцях, у тому числі біля
дитячих садків, які не мають власних бібліотек, і на дитячих майданчиках. У
салоні автобуса можна оформити читацький квиток, почитати книги і газети,
виходити в Інтернет, користуватися комп'ютером, дивитися фільми, брати
книги додому.
Комп’ютерна бібліотека як приклад залучення
молоді до інформаційних технологій
Неодинарна ідея створення комп'ютерних бібліотек для молоді
– це досить перспективна модель побудови сучасної бібліотеки,
зважаючи на те, що такі бібліотеки створені у ряді міст Росії, не
говорячі вже про небиякий досвід бібліотек ряду західних країн, де вже давно
працюють спеціалізовані підрозділи, орієнтовані на використання новітніх
комп'ютерних технологій.

6. Перша Комп'ютерна бібліотека для молоді (КоБі) відкрилась в Москві ще на
початку 1996 р. При вивченні соціально-вікового складу і потреб потенційних
користувачів такої бібліотеки (перш за все, старшокласників і
студентів) в наданні інформаційних і комп'ютерних послуг була
сформована ресурсна база Комп'ютерної бібліотеки, яка налічує
наступне:
 книги з комп'ютерної тематики;
 комп’ютерні періодичні видання, включаючи електронні журнали;
 медіатеку (в т.ч. електронні енциклопедії, словники, навчальні курси,
електронні видання по мистецтву, літературі, історії, країнознавству);
 великий набір навчальних електронних ігор, освітніх програм та інших
електронних видань на CD-ROM – в т.ч. на допомогу навчальному
процесу;
 каталоги фірм, виставок, довідники метаданих про ринок інформаційних
технологій, цінова інформація про ринки персональних комп’ютерів та
програмного забезпечення;
 підбірки матеріалів з наукових конференцій і семінарів, документів з
актуальних проблем розвитку інформаційних технологій;
 а також інформаційно-рекламні матеріали.
Користувачі Комп'ютерної бібліотеки для молоді «КоБі»
можуть читати в залі або брати додому книги і періодику; навіть
придбати книгу чи електронне видання в домашню бібліотеку і
власну медіатеку; самостійно освоювати РС за допомогою
навчальних програм, користуватися послугами електронної пошти, працювати
із засобами інформаційної навігації, користуватися текстовими, графічними,
офісними програмами, набирати і сканувати власні матеріали; проходити
навчання на курсах, а також стати членами молодіжного інтернет -клубу, що
діє при бібліотеці. Зважаючі на зростаючу популярність електоронного
читання, бібліотека «КоБі» збирає колекцію спеціалізированих пристроїв для
читання е-книг і регулярно організовує виставки-продажі таких «девайсів»
(Жаргонізм англійського походження, що означає пристрій штучного
походження зі складною внутрішньою структурою).
КоБі працює за спеціальною програмою, схваленою місцевою владою, щодо
підготовки вчителів-предметників загальноосвітніх шкіл навикам роботи з
мультимедійними засобами навчання. А один день в місяць для дітей із
малозабезпечених і багатодітних сімей, для дітей-інвалідів бібліотека на
умовах безкоштовного доступу в Інтернет проводить курси навчання
комп'ютерній грамотності і роботі в Інтернет.
6

7. Комп'ютерна бібліотека може бути не тільки надзвичайно
ефективним засобом залучення молодих користувачів до сучасних
комп'ютерних технологій, але й інформаційним центром, що
поєднує у собі функції загальнодоступної бібліотеки з освітнім,
інтелектуальним і культурним сервісним центром. Подібна бібліотека існує в
м. Томську, де є комп’ютерний клас та електронний читальний зал.
7
Бібліотека-кафе
Останнім часом в Росії популярність набувають літературні
кафе, кафе-читальні, які працюють до півночі і називаються …
«Бібліотека», де можна не тільки погортати журнали та газети, взяти
з полиці цікаву книгу і, якщо вона вас зацікавить – отримати її додому, але й
покоштувати «Бібліотечну» солянку. Тобто там де книги не йдуть до
громадського харчування – громадське харчування йде до книги.
В книжкових магазинах теж організовують власні книжкові кафе. Слідом за
ними інтернет-клуби обзаводяться книжковими полицями і перетворюють свої
зали у книжкові кафе. Все перемішалося: книги, магазини, клуби, філіжанки.
І що характерно, для того, щоб навчити вертати книги власникам, а
бібліотечні книги довго не затримувати, знадобилися правила
буккросингу. Взагалі зв'язок книжкових кафе та буккросингу самий
безпосередній. Серед переліку «безпечних полиць», де можна
залишати книги, не боячись, що їх забере двірник, присутня чимала кількість
таких «полиць» саме у барах та кафе. Проте слід сказати, що і у звичайних
бібліотеках теж знайдеться місце для створення буккросингових полиць, треба
тільки проявити ініціативу самим бібліотечним працівникам. І якщо вважати
на стрімке стирання граней між традиційною бібліотекою та іншим сучасним
комунікативно-рекреаційним об’єктом, то відповідь на знамените запитання
«Какая библиотека в два часа ночи?» при належному підході може бути
цілком очевидною.
Британські «Магазини ідей»
Досить успішним виявився новаторський проект як вельми
перспективний в сфері модернізації системи публічних бібліотек
Великої Британії, який стосується створення мережі «Магазинів
ідей» – установ, що поєднують традиційні бібліотечні служби з
послугами, покликаними задовольнити будь-які потреби жителів певного
району проживання в тому, що стосується навчання або відпочинку. Крім того,
нова концепція передбачала необхідність зміни в свідомості громадян

8. стереотипного сприйняття бібліотеки, як досить нудного місця, де
заправляють строгі бібліотекарки.
Перший «Магазин ідей» був відкритий в травні 2002 року в будівлі старої
бібліотеки лондонського Іст-Енду. Будові близько ста років, проте, яскраві
кольори і сучасний дизайн оновленого інтер'єру додали приміщенню подобу
модного інтернет-кафе.
Увійшовши до бібліотеки через широкі скляні двері, відвідувач
потрапляє в просторе фойє, яке уставлене столиками: тут
знаходиться кафе. Праворуч від входу знаходиться ряд
комп'ютерів, де відвідувачі різного віку можуть абсолютно
безкоштовно дістати доступ до інтернету. Зліва – стенд з CD- і DVD-дисками.
Стелажі з книгами розташовані далі, на шляху до ігрової кімнати для
маленьких дітей. Тут можна почитати книгу, прослухати в неформальній
обстановці CD-диск, отримати будь-яку інформацію, скориставшись
комп'ютером або звернувшись за довідкою до фахівця з числа персоналу.
Можна просто посидіти в кафе, сходити на виставку або музичну виставу.
З початком реалізації проекту у жителів району з'явився
відмінний варіант родинного дозвілля. Поки діти знаходяться в
ігровій кімнаті або готують домашнє завдання в спеціальних
класах, батьки можуть відвідати різні курси для дорослих. У «Магазинах ідей»
реалізується програма «Навчання все життя», в рамках якої діють більше 900
освітніх курсів (!), – від викладання танців і іноземних мов до навчання
інформаційним технологіям або підвищення професійних навиків.
«Магазин ідей» – це втілення нової концепції бібліотеки, що
цілком відповідає духу часу. У плануванні інтер'єрів із стильним
дизайном добре відображено принцип багатофункціональності,
закладений в концепції проекту: окрім традиційних для бібліотек читальних
залів і книжкового фонду, тут є приміщення для заняття танцями, проведення
виставок, конференцій і так далі. І вже зараз відповідь на питання «Як пройти
в бібліотеку?» навряд чи викличе складності у будь-якого жителя району, де
знаходиться такий «Магазин ідей».
Пріоритети діяльності сучасної книгозбірні
Бібліотекам в XXI столітті потрібні професіонали, які здатні
адаптуватися у швидко змінному світі, розуміти, що саме буде
запитано у майбутньому. Вирішення проблем, з якими сьогодні
стикаються бібліотекарі, обумовлює перегляд багатьох традиційних способів
діяльності, настійно вимагає інновацій. Інноваційні ідеї в свою чергу повинні
8

9. носити стимулюючий характер, розвивати уяву і творчі здібності бібліотечних
фахівців.
Завдання, які бібліотека визначить як пріоритетні, мають бути сформульовані,
виходячи з проблем забезпечення вільного доступу до інформації та
інформаційних ресурсів, нових вимог функціонування бібліотеки як
особливого соціокультурного інституту в умовах формування суспільства
знань. Наприклад, бібліотека визначила завдання: сприяти підвищенню
інформаційної культури молодих користувачів. Це передбачає створення
школи інформаційної культури чи університету бібліографічних знань,
розробку занять бібліографічного лекторію і так далі.
Інший приклад. Бібліотека ставить перед собою завдання забезпечення високої
якості обслуговування читачів і максимально повного задоволення їх запитів,
що обов’язково передбачає впровадження інформаційних технологій,
забезпечення вільного доступу до інформаційних ресурсів світу, а також
придбання електронних носіїв інформації різних форматів та призначення.
Отже, виходячи з необхідності розширення бібліотечного сервісу та
об’єктивних можливостей книгозбірні для пошуку нових моделей та
форм обслуговування можна планувати:
 виїзні читальні зали;
 обслуговування книгою літніх таборів відпочинку дітей та молоді;
 перетворення бібліотек в сучасні інформаційно-правові центри;
 відкриття мультимедійної (комп’ютерної) бібліотеки;
 створення електронного читального залу;
 бібліотеки-кафе і так далі.
Заходи щодо залучення та вдосконалення
обслуговування молодих користувачів
Визначившись з пріоритетами в своїй діяльності, бібліотеці в першу чергу
необхідно розробити заходи щодо розширення існуючих бібліотечних послуг
та впровадження нових форм обслуговування з метою поліпшення їх якості та
подальшого інноваційного розвитку книгозбірні.
З метою залучення нових читачів в бібліотеку можна провести
акцію «Приведи друга!». Аби стати учаснком акції, необхідно
бути читачем бібліотеки і привести з собою людину, що ще не є її
читачем. Інформація про її проведення може прозвучати на
місцевому радіо, телебаченні, в місцевій газеті. Бібліотека сама визначає свою
систему пільг і послуг її учасникам. Наприклад, за кожного залученого друга
9

10. учасник акції отримує пільгу – безкоштовний нічний абонемент (можна взяти
безкоштовно на один-два дні додому книгу чи журнал з фонду читального
залу), безкоштовний двогодинний доступ в Інтернет або хорошу к нигу в дар
від бібліотеки. Акція може проводитися протягом місяця. Бібліотечні фахівці в
рамках акції проводять екскурсії по бібліотеці, інформаційні огляди,
літературні консультації та огляди найцікавіших публікацій з останніх номерів
журналів, що надійшли до книгозбірні. Під час перереєстрації читачів можна
провести «Лотерею з розиграшу 100 перших номерів читацьких квитків», які
оформлятимуться безкоштовно або матимуть інші преференції в
бібліотечному сервісі.
Привернути увагу молодих читачів до бібліотеки, захопити читанням
допоможе акція «Краща книга сучасності». Протягом місяця читачі повинні
віддати свої голоси за найкращу на їх погляд книгу. У бібліотеці мають бути
встановлені скриньки або тумби для голосування. Через місяць повинен
відбутися підрахунок голосів, а на інший день – розиграш призів. З трьох
запропонованих варіантів необхідно вгадати кращу книгу сучасності, вибрану
читачами бібліотеки.
Варто зупинитися на індивідуальному обслуговуванні читачів і тих
заходах, які сприяють популяризації книги і встановленню теплих контактів
між бібліотекарем і користувачем.
Для бібліотекаря дуже важливі особисті комунікативні
якості, уміння спілкуватися з читачами, адже бібліотека – це
центр спілкування користувачів з професійно підготовленими
фахівцями. Цьому зможуть допомогти наступні нестандартні
форми роботи з читачами, які, до того ж, будуть нести певні позитивні
інформаційно-когнитівні навантаження.
Наприклад, «Куточок бібліотечних новин», в якому розміщується інформація
про знаменні дати календаря, останні новинки періодики, поздоровлення
читачам бібліотеки, ввічливі побажання боржникам, вдячність активним
дарувальникам і учасникам акцій підтримки бібліотеки, оголошення про
проведення певних бібліотечних акцій і так далі.
«Банк читацьких ідей» − це така собі красива і акуратна скринька з
відповідним написом, в яку кидаються письмові побажання про те, що хотіли б
бачити читачі в бібліотеці: які виставки, з яким оглядом познайомитися, про
які новинки почути; який захід слід провести бібліотеці; поради щодо
оформлення інтер’єру чи розташування фонду бібліотеки і так далі.
10

11. А на стенді «Наші думки» можна розмістити відгуки читачів про культуру
обслуговування і якість задоволення запитів, пропозиції бібліоте карям про
поліпшення роботи та більш оперативний пошук інформації, або яку
літературу чи періодичне видання хотіли б бачити в бібліотеці і так далі.
Паралельно пропонуємо провести анкетування читачів на тему «Читацька
аудиторія сучасної бібліотеки» на предмет більш об’ктивного вивчення
відгуків користувачів про якість бібліотечного обслуговування (Додаток №1).
Відобразити думку молодих відвідувачів щодо прочитаних книг допоможе
«Зошит читацьких відгуків», в якому читачі діляться своїми враженнями від
прочитаного, рекомендують цікаві на їх погляд книги, а які радять не брати і
пояснюють чому. Це може бути і картотека під назвою «Прочитай сам і
поділися з другом». Тут думки висловлюються на картках і розставляються за
абеткою авторів книг.(Схожі ідеї ми побачили в бібліотечному проекті
підтримки читання Кузнецовської ЦМБ.)
З метою своєчасного повернення літератури в бібліотеку і
ліквідації читацької заборгованості добре оформити фотоальбом
або стенд «Кращі читачі бібліотеки», де лідери читання можуть
бути зображені на фотографії з книгою в руках на фоні інтер'єру
бібліотеки. До кожної світлини додається довідка про прочитані книги,
дбайливе до них відношення, з якого року користувач читає, чим знаменитий,
його захоплення, П.І.Б. Одним з методів вирішення проблеми читацької
заборгованісті можна вибрати як заохочення читачів за своєчасне повернення
книг, так і проведення Днів пробачення боржників. (УБА цьогоріч,наприклад,
рекомендує до Всеукраїнського дня бібліотек провести акцію «Прощення
гріхів », мета якої – спонукати читачів-боржників повернути книги до
бібліотеки без сплати штрафних санкцій. Тривалість акції визначається
кожною бібліотекою самостійно, терміном дії навіть до місяця).
Інноватика в масовій роботі з читачами
Практика роботи з молодими читачами вимагає достатньо енергійно реагувати
на потреби часу, враховуючи інтереси підростаючого покоління, одночасно
збільшуючі творчий потенціал та відточюючі професіоналізм бібліотекарів з
метою впровадження в бібліотеках нових, нетрадиційних форм
масової роботи. Поговоримо про деякі з них, призначені для
юнацької аудиторії.
11

12. 12
 Літній читальний зал
Чим заповнити вільний час молоді, підлітків, дітей та батьків? Як зробити так,
щоб влітку їм було цікаво з книгою? Вирішити це питання допоможе проект
«Літній читальний зал», основна мета якого – стимулювання суспільного
інтересу до книги і читання із залученням до цього процессу, в першу чергу,
дітей та молоді.
Інформаційна складова проекту може включати в собі роздачу:
 флайерів-запрошень(листівок-карточок) завітати в Літній
читальний зал;
 закладок-пам'яток для молодих батьків «Любити книгу з дитинства»
(поради по залученню дітей та підлітків до читання);
 барвисті закладки-запрошення відвідати бібліотеку під назвою «Пара
рядків до філіжанки кави» з інформацією про новинки художньої
літератури.
Унікальності такого проекту може додати задіяна зовнішня реклама у вигляді
футболок і бейсболок на співробітниках бібліотеки із закликом «Час читати!».
Будь-який перехожий без правил та умовностей може стати читачем такого
пересувного читального залу під відкритим небом, де зможе почитати книги,
газети, погортати журнали, задовільняючи свої пізнавальні потреби; із
цікавістю та задоволенням користуючись інформаційно-ремламними
буклетами і закладками.
Пересувний читальний зал може працювати в літні місяці, наприклад, з липня
по серпень два рази на тиждень в першій чи другій половині дня. Такі проекти
можуть стати досить помітним явищем в культурному житті міста, районного
центру чи навіть села, тим самим підіймаючи престиж читання і місцевої
бібліотеки.
 Свято читацьких пристрастей «Книги − кращі друзі моєї душі»
Комплексний захід, який передбачає проведення:
 Інформаційного бібліогіду «Тисяча мудрих сторінок»,
присвяченому новинкам енциклопедичної та довідкової
літератури;
 Пресс-огляду «Про нове та цікаве – в газетах та журналах»;
 Огляду книжково-ілюстративних виставок «Наша бібліотека: в спогадах,
документах, фотографіях» та «Сучасна література для молодих:
книжкові розсипи і читацькі вподобання»;

13.  Конкурсу віршів про бібліотеку серед старшокласників та молоді у
вигляді поетичної оди «Посвята бібліотеці»;
 Літературно-музичного шоу «На ліричній сцені» за участю поетів,
письменників, бардів, юних аматорів, пошановувачів бібліотеки;
 Бенефісу читача «Завжди поряд з книгою»;
 Нагородження кращих молодих читачів книгозбірні із врученням
13
квитків «Почесний читач».
 Літературні перегони «Велика книжкова дорога (для старшокласників)
Влітку у підлітків для читання більше часу і можливостей, а
бібліотеки канікул не мають і тому можуть охоче надати свої
унікальні фонди в розпорядження молодих читачів. Тому ще на
самому початку червня такі літературні перегони вже можуть
стартувати, які завершаться в кінці серпня підведенням підсумків і
виявленням переможця.
Бібліотека сама формує збірну з читачів. Гонки проходять по 5 жанрах:
класика, детектив, пригоди, фентезі та історія. Бібліотекар послідовно у
кожному жанрі буде задавати кожному учасникові гонок 6 питань. Разом 30
питань. Знайшовши відповідь на поставлене питання, читач повинен прийти в
бібліотеку і дати свій варіант відповіді.
У «Карті гонок» бібліотекар особисто відзначить дату правильної відповіді
кожного учасника. В кінці серпня «Карта гонок» буде проаналізована і той,
хто першим відповість на останнє питання, стає переможцем літературних
гонок. Для проведення заходу бібліотека повинна підготувати розгорнуту
книжкову виставку «Літні читання – 2011» : відповіді на все 30 питань мають
бути знайдені саме в цих книгах. Фіналіст літніх читань, який прой шов
«Велику книжкову дорогу», отримує приз.
 Фестиваль молодіжної книги «Без добрих книг душа черствіє»
Самий насичений культурними подіями і пам'ятними датами
місяць, мабуть, травень. У цей період можна провести цілий цикл
заходів для молоді у вигляді фестивалю молодіжної книги під
загальною назвою «Без добрих книг душа черствіє», залучивши до
його програми організації, що піклуються молодіжними проблемами.
Мета фестивалю – підняти інтерес до читання в молодіжному середовищі.
Попоредньо проводиться анкетування «Книга в моєму житті» серед
старшокласників з метою вивчення читацьких потреб і мотивів читання

14. (Додаток №2). Підсумки дослідження обнародуються на урочистому відкритті
заходу. Заздалегідь оголошується конкурс творчих робіт «Моя улюблена
книга», мета якого – популяризація читання в молодіжному середовищі –
збігається з метою фестиваля. Переможці конкурсу творчих робіт «Моя
улюблена книга» нагороджуються дипломами і пам'ятними призами на
урочистому відкритті фестивалю.
В день відкриття фестивалю відвідувачам бібліотеки пропонується
переглянути святково оформлену виставку «Із золотого фонду бібліотеки».
Бібліотекарі ознайомлять читачів з новинками сучасної літератури,
енциклопедичними та довідковими виданнями, цікавим для присутніх на
фестивалі буде експрес-огляд «П’ять книг року, які найбільше читають». У
холі бібліотеки організовується ярмарок літератури для молоді спільно з
однією з книготоргових організацій, а для любителів вікторин – бліц-турнір
«По літературних місцях Рівненщини» і ерудит-марафон знавців історичної
книги «Від Киівської Русі до Незалежності». В рамках фестивалю доречно
через молодих активістів бібліотеки організувати і представити відвідувачам
виставки приватних книжкових колекцій та зібрань із особистих бібліотек.
Весь фестивальний день повинен наповнитися справжнім фейєрверком
заходів: виставки, конкурси, вікторини, концерт виконавців авторської пісні,
перегляд фільмів, зустрічі з місцевими журналістами, письменниками і
поетами. Закінчується фестиваль акцією «Читають всі!». Організатори, гості,
учасники свята виходять на вулиці міста (селища) з листівками, що
закликають читати, і списком самих читаних книг року.
 Свято бібліографічних відкриттів
Проводиться з метою засвоєння бібліотекарями комплексу нових
форм роботи. Розроблена програма дозволить молодому читачеві
взнати більше про інформаційно-бібліографічні ресурси бібліотеки,
познайомитися з різноманітними джерелами інформації, які вона
14
може надати в користування.
Програма містить наступні заходи:
 Екскурсія «Інформаційні лабіринти сучасної бібліотеки».
 Виставка-ретроспектива «Звернись до бібліографа» (за матеріалами
архіву виконаних довідок).
 Інформ-реліз «Що читати про знаменитих українців?» (огляд довідкових
видань по історії України).
 Гра-конкурс «Чи Знаєте Ви історію українського живопису?» (слайд-
презентація CD-ROM- енциклопедій по мистецтву).

15.  Урок-тест «Інформаційні ресурси суспільства: історія виникнення та їх
15
різноманітність».
 Мультимедійний урок «Формула пошуку або як не загубитися в
інформаційному середовищі бібліотеки».
 День відкритих дверей
Програма Дня відкритих дверей має бути полифонична і
охоплювати широкий спектр бібліотечних послуг. Вона може
містити наступні тематичні блоки:
 «Для Вас відкриті наші двері і серця» – бліц-екскурсія по бібліотеці.
 «Наша візитна картка» − демонстраційна версія сайту бібліотеки, яка
може бути представлена у форматі мультимедіа-презентації або флеш-
анімації, яка ознайомить молодь з ресурсними можливостями та
реєстром послуг книгозбірні.
 «Нові книги нового століття» – презентації книжкових виставок
універсального характеру.
 «Книги для освіти і кар'єри» – презентації тематичних виставок.
 «CD-ROM і мультимедіа» – виставка-реклама;
 «Краща книга року» – виставка-дебют (демонструються книги –
переможниці конкурсу читацьких думок).
 «Книжковий Всесвіт на полицях нашої бібліотеки» – знайомство з
книжковим фондом, новими надходженнями, поповненнями медіатеки,
отримання консультації та довідкової інформації від бібліотекаря.
 «Скарби книжкових полиць» – огляд-презентація інформаційних
ресурсів бібліотеки.
 «Майстер-клас – для Вас» – демонстрація пошукових можливостей
традиційних карткових і електронних каталогів, довідково-
бібліографічного апарату, Інтернету.
Такий багатоаспектний бібліотечний захід як День відкритих дверей
безперечно сприятиме зростанню престижу книгозбірні, завоюванню
доброзичливого відношення до неї з боку місцевої громади, і в першу чергу –
молоді, яка зацікавлена в комфортному інформаційному та інтелектуальну
середовищі, яким і імає стати сучасна публічна бібліотека.