1. ЕЛЕКТРОННА КНИГА ТА ЇЇ МАЙБУТНЄ
В КОНТЕКСТІ БІБЛІОТЕЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1

 Електронні книги та їх розповсюдження
 Допотопні електронні документи в СРСР
 Електронні документи після появи ПК
 Перші спеціалізовані пристрої для читання е-книг
 Електронні документи он-лайн
 Книги на основі електронного паперу
 Java-книги або книги для мобільних телефонів
 Книги, які говорять або що ми знаємо про аудіо-книги
 Е-книги і майбутнє друкованих видань
 Перспективи використання е-книг в бібліотеках
 Електронні книги та їх розповсюдження
 Електронна книга (англ. - e-book або book-reader) – це версія
паперового видання в цифровому тобто електронному вигляді. Але
електронною книгою називається не тільки цифровий варіант
друкованого видання, але й електронний пристрій, який
використовуються для прочитання цифрових текстів.
Слід визнати, що поява електронних книг, – найважливіша подія в
історії видавничої справи з часу винаходу друкарського верстата. Вся
планета поголовно захоплена поцифруванням всіх типів книг, які, на
думку самих «поцифрувальників», представляють цінність для будь-
якої, навіть найменшої кількості читачів. У першу чергу користувачів
приваблює малий об’єм електронних книг (на одному ПК або КПК
можна зберігати десятки і сотні тисяч е-книг) і мала їх вартість
(більшість літературних видань у цифровому вигляді доступні для
скачування, оплачується лише передача обсягу інформації через
Інтернет).

2.  Широке поширення набула практика сканування домашньої
бібліотеки. Для того, щоб громіздкі шафи із запиленими книгами не
займали багато зайвого місця, частина книжкового масиву
переводиться у цифровий формат, а потім утилізується – крім,
звичайно, самих цінних і раритетних екземплярів. Поцифрування
домашньої бібліотеки зазвичай здійснюють або звичайним планшетним
сканером, або цифровим фотоапаратом. Для сканування фондів
бібліотек купуються професійні книжкові сканери, де перевага
віддається сканерам з V-подібною колискою, оскільки подібна
конструкція дозволяє робити знімки сторінок книги не розкриваючи її
повністю, а значить, виключається можливість будь-яких ушкоджень
особливо для старовинних та цінних екземплярів.
Поцифрування бібліотечних фондів – один з найперспективніших
напрямів у сфері впровадження високих технологій і автоматизації
сучасних бібліотек. За кордоном практика створення електронних
бібліотек набагато більша, проте і у нас, особливо в Росії, за останні
роки тенденція до переведення бібліотечних масивів в електронний
вигляд стрімко набирає обертів. З'являються електронні фонди
бібліотек для дітей, університетські та шкільні електронні бібліотеки, а
також електронні бібліотеки держустанов.
 Необхідність створення подібних ресурсів визнається і на
урядовому рівні – наприклад, в РФ на створення електронного
бібліотечного фонду ім. Б.М.Єльцина виділено 5 млрд. рублів з тим,
щоб доступ до нього був з будь-якої бібліотеки країни, і була
можливість отримати максимум інформації по будь-якій темі,
пов'язаній з законом і державою. Внесок у розвиток поцифрування
книг вносять також багато корпорацій в сфері високих технологій – це
такі гіганти як, наприклад, Microsoft, який взявся поцифрувати 100
тис. книг Британської бібліотеки.
 А ось проекти лідера ІТ-індустрії компанії Google (проект
Google Print по створенню багатомільйонної Світової цифрової
бібліотеки спільно з бібліотеками Мічиганського університету,
Стенфорда, Гарварда та Оксфорда) отримали великий спротив з
боку авторів-прововласників літературних творів.
2

3. Згадаємо також некомерційний проект по створенню цифрового архіву
багатомовного глобального контенту для вільного доступу під назвою
Open Content Alliance (учасники – компанія Adobe, Колумбійський
університет, Європейський архів, Yahoo і MSN Search).
З точки зору бібліотеки як власника електронних документів важливо,
щоб користувач міг читати «виданий» йому електронний документ у
тому форматі, в якому він зберігається в бібліотеці, або в тому форматі,
в який бібліотекар може його конвертувати.
 Допотопні електронні документи в СРСР
Перша е-книга (книга в машинопрочитуваному форматі) в СРСР
з'явилася ще в далекі 70-і рр. минулого століття. Тоді вона була
відповіддю технічної інтелігенції на тотальний дефіцит (і технічної, і
художньої) літератури, а також була однією з форм самвидаву. Читати
такі книги на комп'ютерах, навіть якщо вони мали дисплеї, було
складно. Тому головним завданням власників електронних текстів у той
період було забезпечення якомога маловитратної передачі книг
максимальній кількості користувачів. Адже порівняно з передруком на
папері або дублюванням різними розмножувальним пристроями
 перфострічка, на якій містився той чи інший електронний
документ, була досить дешевою. Саме на такому допотопному носії
інформації молоді програмісти й читали свої перші е-книги і дуже
пишалися тим, що вміють читати перфострічку «по діркам». А як ці
паперові стрічки рвалися, і скільки казенних витратних матеріалів
пішло на їх постійне дублювання!
Саме через складність чи неможливість прочитати електронні
документи на тодішніх комп'ютерах, їх доводилося спочатку
роздруковувати. В умовах повсюдного дефіциту книг такі роздруківки
користувалися значною популярністю. Особливою цінністю (для
подальшого обміну) користувалися книги, скажімо так, еротичного
змісту, радянська фантастика (наприклад, брати Стругацькі) і (як
велика рідкість з високим обмінним рейтингом) перекладні західні
детективи, що публікувалися в журналах. На відміну від широко
поширеного технічного і популярного художнього самвидаву
(користуватися яким було дуже модно) політичний самвидав
3

4. (наприклад, електронні видання нобелівських лауреатів Солженіцина і
Пастернака) здійснювався з крайньою обережністю.
І побоювалися скоріше не особистих неприємностей, а того, що
перекриються канали набору і розповсюдження електронних текстів
для всієї професійної навколокомп'ютерної спільноти.
Електронні документи після появи персональних комп'ютерів
 З появою і укоріненням персональних комп'ютерів,
поліпшенням якості дисплеїв, більших можливостей шрифтового
форматування покращилася (наблизилася до якості друкованої
продукції) і якість електронних текстів. І відповідно збільшилася їх
кількість. Читання на ПК художньої та особливо спеціальної літератури
ставало потроху помітним і загальноприйнятим явищем. Ця тенденція
посилилася, коли з'явилася можливість викачувати документацію з
Інтернету.
Проте ще 10 років тому читання електронних документів не могло
витіснити читання традиційних паперових документів, тому що
важливою перевагою друкованої продукції перед електронними
засобами інформації вважалася компактність. Наприклад, книги,
журнали і газети тоді можна було взяти з собою в поїздку, а телевізори
та персональні комп'ютери тих часів через свої значні габарити для
цього підходили погано. З появою КПК і спеціалізованих пристроїв для
читання електронних документів ситуація змінилася і тепер перевага
електронної книги перед паперовим виданням у можливості
швидкого і практично безкоштовного копіювання в умовах постійного
подорожчання друкованої літератури незабаром привела до широкого
попиту на електронні книги.
Надалі поява недорогих офісних і побутових сканерів та програм
розпізнавання тексту в поєднанні з поступовим розвитком можливостей
глобальної мережі Інтернет наприкінці минулого тисячоліття привели
до повсюдного поширення електронних книг і забезпечили їх значний
асортимент.
 Були створені загальнодоступні Інтернет-бібліотеки. На Заході ця
робота активно фінансувалася і фінансується сьогодні (електронна
універсальна бібліотека «Гуттенберг», європейська електронна
бібліотека «Europeana», проект «Gallica» Національної бібліотеки
Франції,
4

5.  проект «Google Book Search» від гіганта ІТ-індустрії Google;
багатомовна «Всесвітня цифрова бібліотека» бібліотеки Конгресу
США, некомерційні проекти від організації Internet Archive та фонду
«Вікімедіа», який займається вільним розповсюдженням інтернет-
контенту).
 В Росії робота в цьому напрямку ведеться на ентузіазмі окремих
людей чи груп розробників (бібліотеки Мошкова, «Альдебаран»,
«FictionBook» та ін.). Україна вже теж може похвалитися певними
досягненнями у створенні мережевих онлайн-бібліотек (електронна
бібліотека «Укрліт.org», бібліотека прози «Ч.Т.И.В.О.», бібліотека
української поезії «Поетика», Електронна Бібліотека Української
Літератури проф. Максима Тарнавського Університету м. Торонто).
 Коли з'явилися перші ноутбуки, то у нас вони були, в основному,
у начальників, а не у мобільного, роз'їзного персоналу, як це прийнято
на Заході. Ноутбуки потрібні були новій еліті для престижу і мало
застосовувалися для читання книг. До того ж далеко не всі начальники,
які мали на столі ноутбук, могли з його допомогою прочитати, а тим
більше відредагувати і роздрукувати навіть офісні документи, передані
підлеглими по електронній пошті або на дискеті. До того моменту, коли
ноутбуки в Україні виявилися доступні для все більшої кількості
населення, у них виникли серйозні конкуренти, більш придатні для
читання електронних текстів. Це малогабаритні нетбуки, смартфони, а
сьогодні «планшетники», а також сучасні «просунуті» мобільні
телефони з підтримкою Java-технологій. Поява і широке
розповсюдження таких зручних за ціною та більш легких пристроїв, які
практично ідеально підходили для читання електронних книг, звело
нанівець перевагу друкованих книг по мобільності читання.
Важливим фактором, що сприяв популяризації електронних книг, стало
те, що з'явилися складності у розповсюдженні друкованої продукції на
території України. У зв'язку з падінням купівельної спроможності
населення мережа розповсюдження друкованої продукції скоротилася
до мінімуму і стала випускати тільки книги з гарантованою, на думку
продавців, реалізацією.
На поширення електронних книг вплинули і проблеми комплектування
публічних бібліотек України. Значна частина книгозбірень або зовсім
не мала коштів на комплектування друкованих книг та періодики,
5

6. або мала їх явно недостатньо. Найчастіше фонди поповнювалися
переважно подарованими книгами, тобто тим же примітивним
«чтивом». У результаті в регіонах, особливо в невеликих населених
пунктах, для багатьох користувачів книги, що виходили за рамки
популярного «чтива», поступово стали доступні або в цифровому
форматі (як через мережу Інтернет, так і у формі електронних
колекцій на компакт-дисках), або шляхом покупки видань у
друкованому вигляді через Інтернет-магазини, знову ж таки
використовуючи сучасні технології.
Перші спеціалізовані пристрої для читання е-книг
 Феномен е-читання (читання книг на електронних пристроях в
різноманітних електронних форматах) отримав досить широке
поширення в першу чергу на Заході. Там уже в кінці минулого ХХ
століття поряд з програмами-«читалками» для універсальних
обчислювальних пристроїв з'являються у продажу справжні
спеціалізовані пристрої для читання е-книг − букрідери.
По зручності читання букрідери перевершували інші універсальні
електронні машини. Завдяки великому монохромного екрану
збільшився час їх автономної роботи. Продуманий ергономічний
інтерфейс забезпечував більшу комфортність читання, ніж маленькі
кольорові «екранчики» різноманітних мобільних пристроїв, які почали
масово з’являтися на ринку ІТ. До того ж ці екрани «відблискували» на
сонці, заважаючи читанню і створюючі дискомфорт для зору.
 Перші КПК (наприклад, безклавіатурний Apple Newton) через
бідність ресурсів не мали мультимедійних можливостей зовсім і по суті
були спеціалізованими пристроями для читання е-документів. Проте
коштували вони тоді чимало і, щоб виправдати використання коштів
для їх купівлі, в них додали адресну книгу, календар, нотатки, по тім
з'явилися виходи в мережі (локальні, глобальні та телефонні). До речі,
герой відомого голлівудського актора Стівена Сігала у бойовику
«Захоплення 2: Темна територія» використовував саме Newton від
відомої фірми Apple, яка підкорила сьогодні весь світ своїми
високотехнологічними сенсорними пристроями (портативний
мультимедійний плеєр iPod без магнітної стрічки чи компакт-диска,
смартфон або комунікатор iPhone без кнопок та лідер серед сучасних
електронних пристроїв − планшетний комп‘ютер iPad).
6

7.  Всі ці чудеса техніки пов’язані з ім’ям Стіва Джобса – ідеолога
сучасного цифрового світу, засновника нової архітектури мобільних
пристроїв і великого мрійника, який вніс «…такий вклад у розвиток
людства, ефекти від якого буде відчувати ще не одне покоління».
(Цитата Біла Гейтса).
Якось у своїй тепер вже легендарній промові перед випускниками
Стенфордського університету Стів Джобс сказав: «Ви знаєте, що ми їмо
їжу, яку вирощують інші люди. Ми носимо одяг, який зшили інші
люди. Ми говоримо на мовах, які були придумані іншими людьми. Ми
використовуємо математику, але її теж розвивали інші люди ... Я
думаю… це прекрасний привід створити що-небудь таке, що могло б
стати корисним людству.» (Одне нью-йоркське видавництво одразу
після смерті Стіва Джобса підготувало до друку 160-тисторінковий
збірник його цитат та висловлювань в пам’ять про генія сучасних
інформаційних технологій.)
 У той час як компактні смарфони і КПК успішно конкурували з
ноутбукамн, пристрої для читання електронних документів (будемо
називати їх букрідерами) виділилися в окремий клас спеціалізованих
гаджетів, призначених виключно для читання електронних документів
– інших функцій у них, як правило, не передбачалось (англ. gadget –
прилад або пристрій малих розмірів, що виконує обмежене коло
завдань). Так фірма Sоnу у 2004 р. вперше представила свій пристрій
нового покоління під назвою «Sony Reader», в якому час роботи від
акумулятора дозволяв переглядати до 7,5 тис. сторінок тексту з
підвищеною якістю зображення. Окремою «фішкою» цього букрідера
було світлодіодне підсвічування, що дозволяло користувачеві без
зусиль читати текст при повній відсутності світла.
 Електронні документи он-лайн
Де знайти і як отримати необхідні електронні документи, у тому числі
книги і періодику?
7

8.  Цікаве рішення запропонував найбільший в США інтернет-
магазин Amazon, який з кінця 2007 р. почав постачати букрідери під
назвою Кindlе, в які вбудовано стільниковий модем, що забезпечує
безкоштовний зв'язок із контентом магазину Amazon. (Контент тобто
зміст, в даному випадку означає певний масив електронних текстів ).
Пристрій дозволяє вибрати одну з декількох десятків тисяч
електронних видань, наявних в каталозі і безкоштовно ознайомитися зі
змістом перших розділів запропонованих книг. Видання, яке
сподобалось, можна скачати цілком, заплативши кілька
доларів. Доступна також підписка на електронні версії періодичних
видань, у тому числі газет The New York Тimes, Wall Street Journal,
Washington Post, Lе Моndе, Fгапkfurter Аllgemеiпе, а також таких
відомих журналів як TIME та Forbes.
У букридері Кindlе використовується закритий формат зберігання
документів, завдяки якому електронні видання захищені від
копіювання. В даний час он-лайнові сервіси для Кindlе доступні тільки
в США. Тому не дивно, що букрідери Кindlе від магазину Amazon є
лідерами продаж в цій країні. Проте слід відмітити, що коли інтереси
продавця так сильно домінують над інтересами покупців, що
проявляється в платному контенті із забороною його копіювання, то
швидше за все цей проект рано чи пізно зазнає невдачу. Хоча слід
зазначити, що магазин Amazon постійно знижує ціни як на свої
букрідери Кindlе так і на самі е-книги.
 Книги на основі технології електронного паперу
Починаючи з 2007 року ринок електронних книжок переживає
бурхливий ріст у зв'язку з появою екранів, які розроблені на основі
 технології електронного паперу, винайденій фірмою «Е-Іnk» з
Кембриджу (США). На відміну від традиційних рідкокристалічних
екранів, у яких використовується просвічування матриці для
формування зображення, електронний папір формує зображення у
відбитому світлі як звичайний папір і може відображати текст і графіку
необмежено довго, не споживаючи при цьому багато електроенергії, а
головне – електронний папір характеризується високою роздільною
здатністю і не стомлює очі, так як нічого не випромінює.
8

9. Звичайно, з часом електронний папір буде вдосконалюватися. Зокрема,
вже зараз на базі цієї технології розробляються прототипи гнучких
кольорових дисплеїв. Як вплинуть ці інновації на традиційну
поліграфію? Зважаючи на те, що заради паперових книг вирубуються
ліси, а стоки від їх виробництва отруюють навколишнє середовище,
книжкова продукція буде постійно зростати в ціні. Проте старий папір
можна переробити і знову використати, хоча якісних книг на ньому не
надрукуєш. Для електронних книг папір не потрібен, проте
виробництво електронних компонентів також дає токсичні викиди, а
утилізація електроніки, яка відпрацювала своє, також шкодить
навколишньому середовищу.
 До речі, одна громадська екологічна організація із США
підрахувала, що якщо ви за рік прочитуєте більше 23 книг, то для
збереження природи безпечніше перейти на електронну книгу. Якщо ж
менше, продовжуйте дотримуватися звичайних, паперових видань.
 Java-книги або книги для мобільних телефонів
Розвиток цифрових технологій не стоїть на місці, а навпаки, стрімко
набирає темпи зростання. Це пов'язано з тим, що все більше людей тим
або іншим чином залучаються до «спілкування» з цифровою технікою,
а наявність відпрацьованих технологій, зокрема технологій на
платформі Java, дозволило розширити «книжковий» контент для
найбільш поширених на сьогодні пристроїв у світі – мобільних
телефонів.
 Що ж таке платформа Java і java-книги зокрема? Конкретного
визначення цього слова немає, але якщо своїми словами, то це
технологія, яка дозволяє створювати не тільки книги для мобільних
телефонів, але і використовувати цю технологію як програмне
забезпечення для комп'ютерів та інтернету.
Перші java-книги були розроблені ще в 90-х роках минулого століття.
Успіх java-книг полягає в тому, що мова, якою пишуться книги, зручна
та проста, вона легкодоступна для вивчення, тому дозволяє створювати
програми навіть на початковому рівні знань.
9

10. Єдина проблема – більшість мобільних телефонів не мають вбудованих
програм читання електронних книг, а розширити програмне
забезпечення для них досить складно з технічної точки зору. Тому
універсальні «читалки» на платформі Java зробити вкрай важко.
Вихід виробники знайшли простий. Електронну книгу «стикують» зі
спеціальною програмою для читання і виходить «читалка», здатна
читати тільки одну книгу. Програм і відповідно книг може бути
стільки, скільки дозволяє пам'ять телефону. На сьогодні даний
напрямок стримується тим, що телефонні екрани поки не дуже великі
(що незручно для читання), і тим, що телефони при читанні «з'їдають»
занадто багато енергії.
 Однак java-книги можуть зацікавити бібліотеку. Справа в тому,
що такі «книги» налаштовуються на конкретний заводський номер
пристрою і це запобігає несанкціонованому копіюванню. Аналогічно
можливо «самознищення» файлу після закінчення певного терміну. Це
гарантує «повернення» виданих книг у віртуальну бібліотеку, що
істотно знижує ймовірність проблем з авторським правом і підвищує
«відвідуваність» таких бібліотек, адже щоб зробити копію знайомому,
доведеться ще раз завантажити зв'язку «книга + програма-читалка» з
сайту бібліотеки.
 За таким принципом працює прокат е-книг бібліотечної системи
штату Огайо в США, яка ще в 2004 році перейшла на електронний
книгообмін. Користувач може отримати на свій електронний пристрій
до 10 книг, які зберігаються протягом 21 дня, після чого він повинен
повернути їх на бібліотечний сервер, а потім, якщо потрібно, закачати
знову. Таким чином, бібліотеки уникають звинувачень в порушенні
авторських прав.
 Книги, які говорять або що таке аудіо-книги
 Що таке «аудіо-книга»? Якщо говорити технічною мовою, то це
ряд файлів, записаних на звичайний компакт-диск, куди поміщається
начитаний професійним актором або автором текст книги обсягом 250-
300 сторінок із середнім часом звучання 8-9 годин. Відтак «аудіо-
книга» – це та ж література, тільки в звуковому варіанті, відтворена,
зазвичай, у популярному аудіо-форматі MP3.
10

11. Сьогодні Google при введенні слова «аудіо-книга» видає майже 4
мільйони посилань. Текст за нас готові прочитати, перевести в
електронний вигляд, стиснути, зконвертувати, порізати на файли.
 Розвиток аудіо-літератури як явища пояснюється бурхливим
зростанням IT-технологій, які дозволили не тільки оцифровувати звук,
але й постійно зменшувати пристрої, що його відтворюють. Дійсно,
складно порівняти касетний магнітофон або CD-плеєр минулого
століття з сучасними MP3-плеєрами, які мають розміри в половину
кредитної картки.
 Попередниками сучасних комерційних аудіо-книг були
некомерційні аудіо-книги для людей з вадами зору. Спочатку (у 60 -
70-ті роки ХХ століття) такі «книги» записувалися спеціальним
підприємством Всеросійського товариства сліпих, потім студіями
спеціальних бібліотек для сліпих на магнітофонну стрічку, а з кінця 80 -
х років – на компакт-касети. Однак, епоха аналогового запису
закінчилася і сьогодні аудіо-книга для незрячих перейшла на цифрові
носії. Нині для слабозорих крім аудіо-книг пропонуються комп'ютерні
«озвучувачі» текстових файлів з мінімальним форматуванням. Якщо не
враховувати трохи неприродного «бляшаного» голосу електронного
диктора, то програми ці зі своїм завданням справляються не гірше, ніж
спеціалізовані браузери для сайтів Інтернету, які також доступні для
слабозорих.
Піонерами у виданні комерційних аудіо-книг були американці, потім
модне захоплення поширилося на Британських островах, потім – у
Західній Європі, далі – в Росії, а вже звідти перші екземпляри
потрапили і в Україну. Хоча історія аудіо-книг почалася набагато
раніше, ніж з'явилося саме слово «аудіо-книга».
 Мабуть, першими аудіо-книгами можна вважати вінілові
грамплатівки із записами казок, театральних постановок, радіо-вистав.
Тоді ніхто навіть не думав називати ці записи на платівках аудіо-
книгами. Але це були попередники, які еволюціонували разом зі зміною
технологій. Від платівок до магнітофонних касет, потім – до цифрових
дисків, і у підсумку аудіо-книги з’явилися в форматах, що читаються
сучасними MP3-плеєрами, стаціонарними і кишеньковими
комп'ютерами, мобільними телефонами та… електронними книгами.
11

12. Чи може аудіо-книга скласти конкуренцію традиційній літературі?
Питання, мабуть, риторичне.
 Ритм сучасного життя змушує нас бути мобільними. І в цій
мобільності часу для традиційного читання вже немає. Мабуть, тут
може допомогти щось зовсім нове, що здатне органічно вписатися в
скажений ритм життя сучасної людини. І це нове швидко розвивається,
оскільки все більше число людей визнають зручність аудіо-книг, щоб
освіжити в пам'яті класику або, навпаки, познайомитися з новинками
літератури. Аудіо-книгу можна слухати в будь-якому місці – в машині,
по дорозі на роботу або на дачу, нарешті, на роботі, якщо це не заважає
основному заняттю, а також вдома, на відпочинку, тобто, поєднувати
приємне з корисним.
 Основними користувачами аудіо-книг є люди у віці 25-35 років.
Усереднений портрет такого читача – це людина з інтелектом вище
середнього, що прагне до отримання нових знань, мобільна, любитель
технічних новинок, цінує свій особистий час і здоров'я. Без сумніву,
популярність нового виду літератури буде зростати зі збільшенням
кількості видань та їх тиражу. Знайти та придбати подібні продукти
можна і в спеціалізованих Інтернет-магазинах, де користувачеві
надається можливість або скачати, або замовити з поштовою доставкою
аудіо-книги, які його зацікавили. Існує багато сайтів, де можна
безкоштовно скачувати аудіо-книги різної тематики.
 Е- книги і майбутнє друкованих видань
Отже, як бачимо, е-книга пройшла великий шлях від технологічної
дивини до цілком повсякденного явища. І тут ми підходимо до
проблем, які самим серйозним чином позначаються на
бібліотеках. Адже розвиток інформаційних технологій ставить перед
бібліотекою досить гостре питання − чи є у неї майбутнє і яким воно
буде.
 Зокрема, бібліотеки змушені думати, яким буде співвідношення
друкованих та електронних документів у фонді, яка буде роль
бібліотеки і бібліотекаря в епоху цифрових і мережевих комунікацій, чи
буде в майбутньому попит на цю професію в суспільстві (бажано
підтверджений бюджетним фінансуванням).
12

13.  Звичайно, у друкованої книги є безліч переваг, завдяки яким
вона стільки років, висловлюючись комп'ютерних мовою, лідирує і як
інформаційний носій і як технологія збереження даних з простим
доступом до них. Завдяки звичці і навичкам, виробленим в дитинстві,
книга дуже зручна у використанні і здається людині найбільш
підходящим інструментом для отримання знань. До того ж книги в
бібліотеці можна використовувати паралельно, видаючи різним
читачам дублетні видання, тоді як доступ до е-книг обмежений
кількістю одночасно доступних пристроїв читання – електронних
рідерів. Друкована книга повністю автономна (їй не потрібно
зовнішнього джерела живлення – акумулятора), читати її можна майже
скрізь, до того ж друкована книга може бути видана і поширена у
великій кількості примірників.
 Саме ці переваги допомогли книзі пройти крізь низку
технологічних революцій в способах зберігання і передачі інформації
(берест, пергамент, папір, рукописне, друковане видання і т.п.). Саме
ці переваги допомогли друкованої книзі встояти проти інших, так
званих «претендентів на престол» (фото- і мікроплівки, слайди,
мікрофіші).
 Але в світлі сьогоднішнього дня у друкованої книги виявлено
серйозні недоліки. Це, в першу чергу, значні витрати на виробництво,
починаючи від макетування майбутнього видання і закінчуючи його
доставкою та зберіганням. До того ж прискорюється зростання
продажів електронних букрідерів, а це зменшує шкоду, яка наноситься
екології, оскільки при виробництві електронних книг (на відміну від їх
друкованих аналогів) економиться велика кількість паперу, а значить
менше викидів шкідливих речовин в атмосферу Землі. І цілком
імовірно, що тенденція до подорожчання паперу збережеться і надалі
(адже обсяг друкованої продукції зростає, а ліси , які можна
переробити, ростуть дуже повільно). Одночасно з цим чітко
простежується тенденція до здешевлення універсальних і
спеціалізованих пристроїв, за допомогою яких можна читати е-книгу.
І не дивно, що друкована книга починає здавати свої позиції. Уже зараз
це відбувається на наших очах. Так за даними Книжкової палати
Україні загальний обсяг книжкової продукції вітчизняного виробництва
поступово падає.
13

14.  У 2010 році кількість найменувань різних творів, випущених
видавництвами Україні, впало на більш ніж 2 тис. позицій. Цікавий,
але сумний факт. Якщо книговидавництва країн Західної Європи
друкують 10-12 книг на людину в рік, Росії − 3, то Україна − всього-то
0,5 книжки.
 Тим часом продажі електронних «читалок» (букридерів) щороку
зростають на 20% і навіть більше. Тому в останні роки в Україні все
частіше можна зустріти людину з електронною книгою в руках − у
поїзді, метро, автобусі чи в парку. Наприклад, перші моделі е-книг
такого виробника як PocketBook Global з'явилися на прилавках 3 роки
тому (в 2008 році), а зараз ця компанія займає 40% ринку електронних
рідерів в країні з обсягом продажів понад 100 тис. е-книг щорічно.
 Ці цифри дають аналітикам можливість говорити: ті, хто не
купує друковані книги і не ходить до бібліотек, зовсім не відмовилися
від читання, вони просто качають літературу з інтернету. Дійсно, в
інтернеті книги практично безкоштовні, і модний гаджет у вигляді
стильного електронного рідера швидко себе окупає. Торік в Україні
було реалізовано близько 90 тис. букридерів. А в першому кварталі
2011 року їх було продано вже на 135% більше торішнього
показника. До того ж ці модні пристрої стають все більш доступнішими
за ціною.
 Доводиться констатувати незаперечний факт, що розвиток
інформаційних технологій та інтернету призвів до зниження інтересу до
паперової літератури. За прогнозами експертів традиційна книга ще
довго буде жити у всьому світі, але в дещо іншому вигляді – як
подарунок, як іграшка, як розвага, як зручний інструмент для навчання
та роботи. Тому що масове виготовлення паперових книг марнотратне і
зовсім не екологічне виробництво, а тому поступово воно буде
відходити в минуле.
Але попри все друкована книга поки що більш уживана в бібліотечній
практиці, ніж е-книга. І причина тут, в тому, що для роботи з е-книгою і
в бібліотеці, і вдома повинні бути відповідні пристрої. До того ж
Інтернет в разних країнах, особливо в тих, що розвиваються, ще не
досяг такого поширення як в США, Західній Європі чи деяких країнах
Тихоокеанського басейну (Південна Корея, Тайвань, Японія).
14

15.  Сьогодні велику потребу в таких електронних пристроях
відчуває сфера освіти: школярам і студентам букрідери допоможуть
успішно замінити старі паперові підручники, яких і так часто бракує. В
Україні понад 4 млн. школярів і близько 2,5 млн. студентів − досить
приваблива цільова аудиторія. Тому виробники букридерів
сподіваються на те, що Міносвіти буде сприяти переходу навчання з
друкованих книг на електронні. Адже державі явно доцільно
централізовано викуповувати авторські права на підручники з метою
дозволити безкоштовний доступ до електронних копій навчальної
літератури. (Вже почалися експерименти по створенню шкіл, де всім
учням і педагогам видаються компактні комп’ютери – ноутбуки або
спеціально розроблені шкільні планшети − для роботи в школі і вдома).
Цією проблемою займаються в Грузії та Росії. І у нас були спроби
презентувати електронні пристрої для навчання, в першу чергу, для
школярів.
 Відомий англійський письменник і журналіст Лео Бенедикт
стверджує, що 2011 рік стане поворотною віхою в успішному
використанні е-рідерів, коли кожен підліток отримає власну
бібліотеку в електронному вигляді. Це, напевно, відповідає істині, адже
середня ціна букрідера становить сьогодні 83 долари (приблизно 700
грн), і надалі вона буде тільки знижуватися. Крім того, завдяки проекту
«Гутенберг» і «Google Books», молоді користувачі легко та
безкоштовно можуть скачати не обмежені авторськими правами е-
книги із мережі, не кажучи вже про піратські копії книг, користування
якими обмежене авторським правом.
Проте сьогодні в Україні мало хто звертає увагу на авторське право.
Адже згідно результатів досліджень Асоціації виробників програмного
забезпечення в нашій країні близько 70% користувачів ПК в більшості
випадків використовують піратські комп’ютерні програми (Це 3 місце
знизу з 32 країн, після нас тільки Китай та В’єтнам).
Зрозуміло, що завдання по впровадженню електронних пристроїв в
навчальний процес можна вирішити тільки кваліфікацією та
інтелектом, масованими інвестиціями «в людський фактор», у тому
числі в підготовку учнів і студентів, в культуру і, безумовно, в
бібліотеки. Тоді малогабаритний мобільний комп'ютер стане
повсякденним явищем як, наприклад, мобільні телефони, число яких за
пару десятків років перевищило чисельність населення нашої планети.
15

16. (В США це трапилося в 2011 році). На роль майбутнього
універсального електронного пристрою сьогодні явно претендує лідер
продажів і наймодніший гаджет компанії Apple − планшетний
комп'ютер iPad розроблений Стівом Джобсом, архітектурою якого
будуть користуватися наступні покоління нашої цифрової епохи.
 Але готуватися до того, що нас чекає, треба вже зараз. І
готуватися треба не до падіння, а до зростання ролі бібліотек і
затребуваності професії бібліотекаря. Тільки ось попит на низько
кваліфікованих бібліотекарів-операторів, які займаються тільки
реєстрацією користувачів, обліком, видачею літератури та списанням
бібліотечних фондів, значно зменшиться. У той же час набагато зросте
потреба у висококваліфікованих бібліографах, здатних вивчати
потрібну інформацію із усе зростаючого обсягу доступних даних,
оцінювати її якість (достовірність, повноту, актуальність,
об'єктивність) та надавати персоналізовані інформаційно-технологічні
послуги. І тут мова вже йдеться про базові принципи розвитку людської
цивілізації, а саме − про задоволення нагальної потреби суспільства в
цілому і окремих його громадян зокрема в комфортному доступі до
якісної інформації, яка відповідає їхнім потребам.
 Перспективи використання е-книг в бібліотеках
Якщо вважати основною функцією бібліотеки зберігання і видачу книг,
а також інших друкованих видань з бібліотечних полиць, то за
допомогою е-рідерів можна звільнити багато бібліотечних стелажів,
таким чином розвантаживши інтер'єр для організації нового
бібліотечного простору.
 Наприклад, оригінальний спосіб раціонального використання
старих та порожніх каталожних шаф знайшли бібліотекарі штату
Іллінойс (США). Виявилося, що розміри висувних ящиків, де раніше
зберігалися каталожні картки, як найкраще підходять для розміщення в
них е-рідерів (разом з контентом). Для цього на задній поверхні шаф
робляться отвори для підведення проводів, а також кріпляться роз'єми
для під’єднання електронних пристроїв до мережевих ресурсів.
У кожній секції стандартної американської каталожної шафи
знаходяться шість висувних ящиків (до речі, як і у нас), тому автори ідеї
запропонували кожну групу е-рідерів, які розміщені по таких секціях,
16

17. маркувати у відповідності до жанру (наприклад, фантастика,
детективи, жіноче «чтиво»)
 Які ж перспективи використання мобільних пристроїв читання в
наших публічних бібліотеках і які можливості є у наших бібліотекарів
для широкого впровадження їх в свою практику роботи? По-перше,
необхідно провести певні дослідницькі та організаційно заходи,
зокрема:
 вивчити досвід використання таких популярних пристроїв для
читання як букрідери в практиці роботи зарубіжних публічних
бібліотек;
 провести аналіз вітчизняного ринку рідерів, а також інших
пристроїв, пристосованих для читання е-книг (наприклад,
планшетних комп'ютерів), з точки зору придатності їх для
використання в публічних бібліотеках;
 придбати букрідери і навчити бібліотекарів навичкам роботи з
електронними текстами для подальшого обслуговування
користувачів;
 виявити можливі джерела комплектування фондів електронними
документами, проаналізувати наявний контент електронних книг і
відпрацювати технології розміщення їх на рідерах.
Звичайно потрібно пам'ятати і про обмеження, пов'язані з дотриманням
авторських прав власників електронних книг. Контент електронних
книг може формуватися на основі укладених ліцензійних договорів з
легальними видавцями або власниками бібліотек електронних книг.
 Тематика бібліотеки електронних книг, яка формується, може
містити самий широкий спектр тем:
 ділова бібліотека (економіка, фінанси, бізнес, управління, право);
 університетська бібліотека (історія філософії, історія України,
історія античності, історія Середньовіччя, історія
християнської церкви, антична література);
 бібліотека класичної літератури (давньоруська література,
українська класика, антична, латинська література, зарубіжна
класика);
 бібліотека науково-популярної та навчальної літератури (гігієна і
здоров'я; здорове харчування; кулінарія; природничі науки;
17

18. культура; маркетинг, менеджмент; медицина; психологія;
мовознавство);
 багатопрофільна бібліотека навчальної літератури (державне і
муніципальне управління; медицина; психологія; менеджмент,
маркетинг, управління персоналом; право; сільське господарство;
природничі та технічні науки; товарознавство; економіка;
бухгалтерський облік);
 бібліотека пригод, фантастики, фентезі та детектива;
 бібліотека історії, етнографії, релігії та культурної спадщини
18
України;
 електронний архів періодичних видань (наприклад, молодіжних
журналів).
 З метою вивчення ставлення користувачів до нових носіїв
інформації бібліотекам необхідно провести опитування серед
бібліотекарів і користувачів, які виявлять інтерес до електронного
читання. В опитувальних листах слід уточнити їхню готовність
працювати з рідерами як в приміщенні бібліотеки та і поза нею, оцінити
зручність роботи з рідерами, якість і кількість представленого контенту,
враховувати побажання по структурі цифрового контенту і т.д.
 Згідно з ліцензійними договорами, укладеними з власниками
електронних бібліотек, потрібно обумовити всі умови використання е-
книг, включаючи терміни користування, можливість використання на
комп'ютерах внутрішньої бібліотечної локальної мережі та відтворення
на електронних рідерах в приміщенні бібліотеки. У ряді випадків на
основі додаткових угод можна отримати дозвіл від власників
електронних бібліотек видавати ліцензійні продукти розміщені на
бібліотечних або навіть читацьких букрідерах додому.
 Вперше стикаючись із таким сучасним високотехнологічним
обладнанням як букрідери бібліотекарям доведеться дуже багато чого
самим дізнатися й навчитися. Потрібна широкомасштабна просвіта та
навчання бібліотекарів − як у частині власне роботи з е-рідерами, так і у
сфері дотримання авторських прав та інтересів правовласників
електронного контенту, щоб потім навчити інших колег, тих хто
побажає впроваджувати таку яскраву інноваційну діяльність як
популяризація електронного читання. Адже це необхідно, в першу
чергу, для реклами самої бібліотеки, для залучення до неї самої
прогресивної частини населення, а це звичайно ж молодь, і нарешті, для
модернізації діяльності самих бібліотек загалом.

19.  Проте успіхи в освоєнні бібліотеками нових форм
обслуговування читачів з використанням букрідерів багато в чому
гальмуються тим, що в умовах чинної правової системи захисту
авторських прав не представляється можливим в абсолютній більшості
випадків організувати видачу електронних книг додому.
З іншого боку більшість користувачів, як правило, не влаштовує
електронне читання на мобільних пристроях в стінах бібліотеки. Адже
саме мобільність, можливість читати поза стаціонарних умов, в
транспорті, в кафе, в черзі, на відпочинку приваблює тих користувачів,
які, не будучи читачами традиційних публічних бібліотек, самостійно
користуються електронними книгами, скачуючи їх з сайтів глобальної
мережі Інтернет.
Подібне протиприродне положення визначає не дуже-то райдужні
перспективи використання е-рідерів у публічній бібліотеці, залишаючи
їм лише функцію відносно дешевої версії стаціонарного ПК для
читання загальнодоступних матеріалів, які перейшли в суспільне
надбання, або для перегляду сканованих матеріалів з краєзнавчих
фондів бібліотеки або фондів рідкісних видань.
Викликає запитання і якість доступного для читачів публічних
бібліотек легального електронного контенту для рідерів, орієнтованого
передусім на масового споживача. Та й цінова політика багатьох
правовласників цього контенту робить економічно невигідним перехід
публічних бібліотек на використання рідерів як носіїв великої кількості
дешевих електронних книг. Адже власники вимагають оплату на
продовження передплати вже придбаної електронної бібліотеки після
закінчення терміну дії ліцензійного договору.
Безумовно, читання електронних книг з використанням рідерів дуже
перспективне. Однак, як ми бачимо, на ринку електроніки, який швидко
росте і орієнтований насамперед на індивідуальних користувачів,
можливість ефективного використання е-книг в умовах публічної
бібліотеки стикається з низкою серйозних труднощів.
Перспективним напрямком для публічних бібліотек може стати
можливість за рахунок бібліотеки платне скачування через мережу
Інтернет того чи іншого твору за запитом читача
19

20. (без попередньої закупівлі безлічі текстів , за які потім потрібно буде
періодично платити правовласнику). Потім завантажений і оплачений
електронній документ можна розмістити на бібліотечному рідері. Це
різко підвищить ефективність використання грошей на таке віртуальне
комплектування. Зрозуміло, що для цього потрібне серйозне
опрацювання на державному рівні всіх економічних і правових питань
такої діяльності.
Роблячи висновки з вищесказаного, можна з обережністю
стверджувати, що фірми-виробники е-книг, мобільних пристроїв для
читання та публічні бібліотеки можуть виступати в якості ланок однієї
системи на шляху до читача, навіть якщо у нього є свій власний
електронний букрідер. Так чи інакше, всі повинні будуть якось
пристосовуватися: бібліотеки і користувачі − до нових електронних
«читалок», а виробники рідерів, ми сподіваємося, будуть
пристосовуватися до користувачів та бібліотек. Ймовірно у
майбутньому бібліотека буде збагачуватися як паперовими, так і
електронними ресурсами, більш ретельно вибираючи їх конкретно для
себе і для своїх читачів – сьогоднішніх і майбутніх.
20