Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи
•Transferir como PPTX, PDF•
6 gostaram•3,240 visualizações
Проблем у школі вистачає. І зазвичай вони приносять неприємності. Але будь-яка проблема - це шанс покращити імідж школи та завоювати довіру батьків та громади. Треба лише не тільки швидко і конструктивно вирішувати проблеми, але й весь час інформувати про це батьків та громадськість.
Recomendados
Recomendados
Mais conteúdo relacionado
Mais procurados
Mais procurados (20)
Semelhante a Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи
Semelhante a Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи (20)
Último
Último (14)
Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи
- 1. Сергій Горбачов, Директор спеціалізованої школи №148 ім. Івана Багряного з поглибленим вивченням української мови та літератури м. Києва
- 2. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва Спеціалізована школа № 148 ім. Івана Багряного з поглибленим вивченням української мови та літератури м. Києва Адреса: • вул. Будівельників, 37, м. Київ • 400 м від метро “Дарниця” Наповнюваність: • проектна ‒ 800 учнів; • фактична ‒ 637 учнів. Дві будівлі 500 м одна від одної: • старша школа ‒ 1951 р. 292 учня (20 класних кімнат ‒ 10 класів) • початкова школа ‒ 2006 р., 345 учнів (16 класних кімнат ‒ 11 класів). Хто ми?
- 3. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва Хто ми? www.facebook.com/school.148.kyiv
- 4. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва На рівень довіри суттєво впливає, що БАТЬКИ ТА ГРОМАДА ЗАГАЛОМ МАЛО ЗНАЮТЬ, ЯК І ЧИМ РЕАЛЬНО ЖИВЕ ШКОЛА, які є досягнення, які є проблеми – і як вони вирішуються. БЕЗ ДОВІРИ НЕМА ОСВІТИ БЕЗ ДОВІРИ НЕМА ОСВІТИ
- 5. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва Чому виникає недовіра до школи? • Реальні проблеми школи: – Побори з батьків – Неповага до дітей – Діти не розуміють, навіщо їм вчитися • Додаткові фактори: – Небажання визнавати проблеми – Закритість школи, відмова від комунікації – Відсутність навичок конструктивної комунікації – Зростання громадянської активності батьків
- 6. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва Гарна школа та погані медіа ЩО КАЖУТЬ ПРО МЕДІА ДЕЯКІ КЕРІВНИКИ ШКІЛ – «Медіа погані, бо не пишуть про школу нічого позитивного» – «Як гарно в Казахстані, де державні ЗМІ пишуть про освіту тільки хороше» – «Журналісти винні в тому, що пишуть тільки про“смажене”: наприклад, про знущання над дітьми або переслідування в школі» – «Одна журналістка про нас написала не дуже гарно, тому не спілкуватимуся з пресою взагалі» …
- 7. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва Як працюють медіа? СТАНДАРТИ ЖУРНАЛІСТИКИ • Оперативність • Відокремлення фактів від коментарів та оцінок • Баланс думок • Повнота інформації • Достовірність інформації • Відсутність мови ворожнечі
- 8. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва Як працюють медіа? • Якісна публікація базується на події, яка створює «інформаційний привід» («інформпривід») • А це практично завжди – КОНФЛІКТ (ПРОБЛЕМА) • Серйозні медіа саме так і працюють: нема конфлікту – нема інформприводу - нема публікації ПРОБЛЕМ У ШКОЛІ ВИСТАЧАЄ: ЗАВЖДИ Є ІНФОРМПРИВОДИ – ЗАВЖДИ Є ЩО ПОВІДОМИТИ • Як зробити, щоб вирішення шкільної проблеми не тільки допомагало дітям, але й покращило імідж школи?
- 9. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва ЯК ПРОБЛЕМА МОЖЕ БУТИ КОРИСНОЮ? НАЙВАЖЛИВІШЕ! Навіть найкращий піар не допоможе, якщо проблеми не вирішуються!
- 10. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва ЩО РОБИТИ? –Не замовчувати проблему: відкрито визнати її існування –Відразу і ефективно почати вирішення –Постійно повідомляти, що ми робимо і чого маємо досягти саме зараз –Повідомити про результати
- 11. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва ЩО ДАЄ ВІДКРИТА КОМУНІКАЦІЯ? Проблему ВИРІШЕНО? • МИ МОЛОДЦІ! ГАРНО СПРАЦЮВАТИ! Проблему НЕ ВИРІШЕНО? • МИ МОЛОДЦІ! ПРАЦЮЄМО ВІДКРИТО! ВИРІШИМО!
- 12. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва ЯК СПІЛКУВАТИСЯ З МЕДІА? У цій частині майстер-класу, ми обговорюємо: • Як працюють медіа? • Що таке стандарти журналістики? • Що треба і чого не треба робити під час спілкування з медіа? • Як використовувати сучасні медіа (зокрема – соціальні мережі) для покращення іміджу школи?
- 13. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва ЯК СПІЛКУВАТИСЯ З МЕДІА? 1. У жодному разі не відмовляйтеся від коментарів. Бо слова: «ДИРЕКТОР ШКОЛИ ВІДМОВИВСЯ КОМЕНТУВАТИ» створюють для читача/глядача враження, що керівник щось приховує або не хоче казати правду. Тобто – ОДНОЗНАЧНО ВИНЕН!. 2. Журналіст має обов’язково представитися, назвати видання, у якому працює, і показати на ваше прохання посвідчення. 3. Коли домовляєтеся про інтерв’ю, обов’язково уточніть тему, на яку будете спілкуватися. Це не означає, що журналіст не має права ставити інші запитання, але ви маєте право знати загальний напрямок бесіди.
- 14. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва 4. Якщо даєте інтерв’ю чи коментар, обов’язково вмикайте свій диктофон (або запис на телефоні). Водночас ви маєте попередити про те, що відбувається запис. Це надасть Вам можливість уточнити, якщо Ваші слова передані невірно. 5. Ви не маєте права вимагати від журналіста весь його матеріал на погодження. Але маєте законне право узгодити свій коментар чи інтерв’ю. 6. Виправляти можете тільки те, що не відповідає сказаному. Якщо під запис сказано щось таке, що не мало б бути оприлюднено, то лише від доброї волі журналіста залежить, чи давати це на сайт або в сюжеті. 7. Створюйте інформаційні приводи, які були б цікавими для медіа. Що саме цікаве для медіа – дізнавайтеся від журналістів, більше спілкуйтеся з пресою. ЯК СПІЛКУВАТИСЯ З МЕДІА?
- 15. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва • Знов-таки – головне: НЕ ТІКАЙТЕ ВІД ЖУРНАЛІСТІВ! • це набагато гірше, ніж надати коментар, навіть, на не дуже зручну тему. ЯК СПІЛКУВАТИСЯ З МЕДІА?
- 16. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва ЦІЛЬОВА АУДИТОРІЯ – спільнота, якій, здебільшого, адресоване повідомлення ДЕ НАША ЦІЛЬОВА АУДИТОРІЯ? Весь світ? Вся Україна? Всі мешканці міста чи району? Районне управління освіти? Батьки дітей, які вчаться у нашій школі? ЯК І КОГО ІНФОРМУВАТИ?
- 17. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва Для батьків найважливіше ЇХНЯ ДИТИНА Щоб уникнути викривлень та брехні, треба ІНФОРМУВАТИ БАТЬКІВ ОПЕРАТИВНО ТА ВИЧЕРПНО ЯК І КОГО ІНФОРМУВАТИ?
- 18. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва Завдяки сучасним медіа БУДЬ-ЯКА ВАЖЛИВА ПОДІЯ ОБОВ’ЯЗКОВО СТАЄ ВІДОМОЮ Те, що відбувається з дитиною у школі, рано чи пізно стає відомим: ПРИХОВАТИ НІЧОГО НЕ МОЖНА Максимальна відкритість школи: якомога швидше якомога більше деталей! ЯК І КОГО ІНФОРМУВАТИ?
- 19. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва АКТИВНІСТЬ У СОЦМЕРЕЖАХ Посилання активне: https://goo.gl/7VLl5l
- 20. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва АКТИВНІСТЬ У СОЦМЕРЕЖАХ Посилання активне: https://goo.gl/M0xlCA
- 21. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва АКТИВНІСТЬ У СОЦМЕРЕЖАХ Посилання активне: https://goo.gl/6j5q36
- 22. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва АКТИВНІСТЬ У СОЦМЕРЕЖАХ Посилання активне: https://goo.gl/vs7BMG
- 23. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва АКТИВНІСТЬ У СОЦМЕРЕЖАХ Ну, добре: про гарне ми й самі повідомимо із задоволенням… А як же проблеми?
- 24. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва А тепер на реальних прикладах шкільного життя (кейсах) ми змоделюємо досить прості, але ефективні дії, щоб поліпшити імідж школи та підвищити рівень довіри до неї серед батьків та громадськості ЯК І КОГО ІНФОРМУВАТИ?
- 25. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва ЩО РОБИТИ З ПРОБЛЕМАМИ? Кейс 1 Кейс 2 Кейс 3 Кейс 4 Вночі сторож почув у підвалі хлопок та шум. Зайшов туди – і побачив, що прорвало трубу холодного водопостачання… Черговий вчитель повідомив, що на дуже насиченому перехресті перед школою не працюють світлофори… Через низькі температури на початку квітня при вимкненому опаленні батьки захвилювалися: чи не холодно дітям у школі?… Батьки майбутніх першокласників з недовірою ставляться до доброчесності школи під час прийому до першого класу… ВАШІ ДІЇ?
- 26. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва ЩО РОБИТИ З ПРОБЛЕМАМИ? БУДЬ ЛАСКА, НЕ ДИВІТЬСЯ ДАЛІ, ДОКИ НЕ НАДАСТЕ ВЛАСНИХ ВІДПОВІДЕЙ!
- 27. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва Кейс 1 (1). У школі немає води Посилання активне: https://goo.gl/Pggyuc
- 28. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва Вечір 16 листопада Зеленим - відрізок труби, що оперативно замінила ремонтна бригада Дніпровського РУО. Вода у школі є, вчимося як звичайно. Кейс 1(2). У школі немає води
- 29. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва Кейс 2. Не працюють світлофори Посилання активне: https://goo.gl/GUcB5T
- 30. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва Кейс 3. Чи тепло дітям у школі? Посилання активне: https://goo.gl/SqPtjq
- 31. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва Кейс 4. Співбесіди до першого класу Посилання активне: https://goo.gl/ZA4Cg5
- 32. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1 2 У школі – 637 учнів. Протягом тижня кількість дітей, які пропускають заняття через хворобу, складала (по днях) 85, 96, 105, 112, 138 … На перерві учень вирішив перевірити, чи спрацює порошковий вогнегасник. Смикнув чеку – і порошок потрапив в очі чотирьом однокласникам поруч… ВАШІ ДІЇ?
- 33. Як дошкульна шкільна проблема може покращити імідж школи Сергій Горбачов Директор СШ № 148 м. Києва Контактна інформація Сергій Горбачов директор СШ №148 м. Києва +380 (44) 559-14-36 +380 (44) 292-60-29 sivangor@gmail.com sivangor
Notas do Editor
- ПРОЕКТ КОНЦЕПЦІІ РОЗВИТКУ спеціалізованої школи № 148 ім. Івана Багряного з поглибленим вивченням української мови Автор Горбачов Сергій Іванович Необхідне застереження Хоча за умовами конкурсу претенденти мають подати "Концепцію діяльності та розвитку навчального закладу", зрозуміло, що повноцінна концепція створюється не за два тижні самотужки, а протягом досить тривалого часу із залученням колективу навчального закладу. Потрібно дуже багато інформації про наявні та можливі до залучення ресурси, спільна робота адміністрації, педагогів, батьків, науковців, учнів, обговорення цієї концепції, її доопрацювання. Саме тому цей документ називається "Проект концепції..." і в досить довільній формі відображає моє бачення можливих напрямів розвитку школи на основі наявної і ‒ вочевидь ‒ недостатньої інформації. У подальшому на основі цього проекту здійснюватиметься системна робота: як з формулювання місії, так і з аналізу наявних та пошуку потенційних ресурсів задля її реалізації. Вихідні дані Місце розташування старшої школи досить невигідне з точки зору залучення учнів, які мешкають в мікрорайоні: з заходу старшу школу "підпирає" промислова зона та приватний сектор з невеликою кількістю жителів, з півночі ‒ лінія метрополітену, зі сходу та півдня оточує багатоквартирна забудова в зоні 5-хвилинної доступності загальноосвітньої школи №99. (Рис. 1a). Проблема ‒ якість освіти. Наприклад, сусідня з нами загальноосвітня школа №99 має істотно вищі показники ЗНО. Гірше 99-ої результати показали 50% шкіл, а гірше 148-ї ‒ лише 18%. Це означає, що якби загальна кількість шкіл дорівнювала 100, то школа № 99 посіла б 50-е місце, а № 148 ‒ 82-е (Рис. 1b). Крім того, в радіусі 1 км (10-15-хвилинна зона пішохідної доступності) знаходяться декілька спеціалізованих навчальних закладів, які можуть "перехоплювати" значну частину наших потенційних учнів (спеціалізована школа № 188 з поглибленим вивченням російської мови; суспільно-гуманітарна гімназія №176; спеціалізована школа № 129 з поглибленим вивченням англійської мови; гімназія №167 з поглибленим вивченням німецької мови, історії, правознавства; технічний ліцей: програмування та комп’ютерні системи тощо; технологічний ліцей: інформаційні технології тощо) (Рис. 1a). Загальний рівень якості знань випускників у цих закладах також істотно вищий, ніж у 148-й школі. (Рис. 1b) Тобто поруч з нами маємо потужну, розгалужену за напрямами та конкурентну за якістю освіти систему надання освітніх послуг, змагатися з якою "на її полі" наразі наша школа не спроможна. Можливо, саме тому наповнюваність старшої школи ‒ ледь 50% від проектної. Примітно, що після нашої початкової школи, яка користується популярністю через гарні умови навчання (кваліфіковані педагоги, нова будівля, басейн), діти йдуть вчитися не до "материнської" школи, а до інших закладів поруч, які пропонують освіту більш високої якості та різного спрямування. Відповідно до малої наповнюваності школи ‒ і недостатнє навантаження педагогічних кадрів: досить багато "предметників" не мають повної ставки. Все це вказує на істотні проблеми з організацією навчального процесу та низьку мотивацію до навчання серед учнів. Пропозиція Отож, для конструктивного розвитку навчального закладу, підвищення його конкурентоспроможності та збереження колективу треба запропонувати нашим потенційним учням, їх батькам, суспільству унікальну пропозицію на ринку освітніх послуг та привабить до нашої школи нових вмотивованих учнів як і з мікрорайону, так і з інших районів міста. Це має бути дуже проста "ззовні", але насичена змістом актуальна ідея, об'єктивно потрібна суспільству і водночас приваблива для дітей та їх батьків. І така ідея є. Це медіа-освіта. Актуальність ідеї Події останнього часу доводять важливість широкої медіаосвіти, яка готувала б людину до спротиву маніпулятивним впливам ЗМІ, формувала здатність самостійно оцінювати достовірність інформації та робити з неї адекватні висновки. Система медіа-освіти має стати і де-факто вже стає інструментом створення своєрідного суспільного "запобіжника" проти маніпулювання масової свідомістю. Небезпеку відсутності подібного запобіжного бар'єру наочно ілюструє ситуація у Росії, де шляхом відвертої брехні та маніпулювання фактами створений образ України як ворога. Саме завдяки цьому стала можливою підтримка російським суспільством агресії та анексії українських територій. Протистояти цьому може медіа-освіта, яка вже довела свою потрібність та принципову можливість реалізації. Наразі це вже не просто ідея, а вже існуюча система медіа-освіти, пілотний проект якої реалізується в Україні з 2011 р. Як свідчать дані недавнього комплексного дослідження "Впровадження медіаосвіти та медіаграмотності в загальноосвітніх школах України", яке було проведене у квітні 2015 року на замовлення Українського медійного проекту («У-Медіа») Інтерньюз Нетворк, учні відзначають велику користь від медіа-освіти, бо почали більш критично ставитися до медіа, розуміти методи маніпуляції громадською думкою та ідентифікувати спроби подібних маніпуляцій. Дослідження виявило також позитивну реакцію батьків та педагогів, які зазначають велику зацікавленість дітей у такій освіті, активну участь як у вивченні медійної теорії (відповідно до вікових груп), так і палке бажання учнів ставати суб'єктами медійних процесів: брати участь у аналізі реальних продуктів медіа, створювати власні медіа-продукти (газети, сайти, телесюжети тощо). Головною метою медіа-освіти в сенсі освітнього менеджменту є створення принципово нового підходу, що передбачає виконання таких складових: інтеграція закладу освіти в єдиний інформаційно-освітній простір; забезпечення підготовки дітей і молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа; формування у них медіа-обізнаності, медіа-грамотності і медіа-компетентності відповідно до їхніх вікових та індивідуальних особливостей. Концепція (проект) спрямована на використання закладом освіти результатів всеукраїнського експерименту з упровадження медіа-освіти, що координується Міністерством освіти та науки України та Національною академією педагогічних наук України. Мета і завдання шкільної медіа-освіти Метою медіаосвіти є формування медіакультури особистості в середовищі значущих для неї спільнот (малих груп, родини, навчальному колективі). Головні завдання шкільної медіа-освіти полягають у сприянні формування: · медіа-імунітету, який робить особистість здатною протистояти агресивному медіа-середовищу, забезпечує психологічне благополуччя споживання медіа-продукції, що передбачає медіа-обізнаність, уміння обирати потрібну інформацію, оминати інформаційне «сміття», захищатися від потенційно шкідливої інформації з урахуванням прямих і прихованих впливів; · рефлексії і критичного мислення як психологічних механізмів, які забезпечують свідоме споживання медіа-продукції на основі ефективного орієнтування в медіа-просторі та осмислення власних медіа-потреб, адекватного та різнобічного оцінювання змісту і форми інформації, її повноцінного і критичного тлумачення з урахуванням особливостей сприймання мови різних медіа; · здатності до медіа-творчості для компетентного і здорового самовираження особистості та реалізації її життєвих завдань, покращення якості міжособової комунікації і приязності соціального середовища, мережі стосунків і якості життя в значущих для особистості спільнотах; · спеціалізованих аспектів медіа-культури: візуальної медіа-культури (сприймання кіно, ТБ), музичної медіа-культури, розвинених естетичних смаків щодо форм сучасного мистецтва, та сучасних напрямів медіа-арту тощо. Практичне спрямування медіа-освіти у нашій школі Впровадження медіа-освіти жодним чином не зашкодить спеціалізації навчального закладу, а саме: поглибленому вивченню української мови та літератури. Навпаки, спеціалізація отримає потужне практичне підкріплення: учні набуватимуть практичні навички з аналізу текстів та створення власних медіа-продуктів. Обов'язково буде кардинально оновлений сайт та налагоджений випуск регулярної шкільної газети, у чому ‒ як професіонал з великим досвідом у медіа ‒ я зможу надати різноманітну допомогу та підтримку. А наша активна позиція в соціальних мережах та ЗМІ дозволить розказати про наші переваги більшій кількості дітей та їх батьків. Така практична спрямованість дозволить істотно підвищити мотивацію до навчання та зацікавленість учнів до отримання нових знань, а у життєвій перспективі ‒ полегшить вибір ними напряму подальшої професійної освіти та власне професії, бо учні матимуть не тільки чітке уявлення про професії, пов'язані з медіа, як от: філолог, журналіст, редактор, коректор, фотограф, дизайнер, аналітик, оператор, візуалізатор даних тощо ‒ але й вже в школі зможуть випробувати себе в них і зробити усвідомлений вибір. Ресурси та їх залучення Реалізація запропонованих ідей потребує використання значних ресурсів: фінансових, інтелектуальних, матеріальних. Наразі школа отримує бюджетне фінансування, яке забезпечує виплату заробітної платні, поточні видатки. Обсяг видатків ‒ 5 млн 796 тис. грн, загальний фонд (поточні видатки) ‒ 5 млн. 652,5 тис. грн, з них заробітна плата з нарахуваннями: 4 млн 264 тіс грн, харчування ‒ 415,2 тис. грн, спеціальний фонд (бюджет розвитку) ‒ 37,4 тис. грн.; спеціальний фонд (власні надходження) ‒ 106 тис. грн. Постає декілька нагальних завдань з укріплення матеріально-технічної бази. Насамперед це стосується забезпечення охорони життя та здоров'я дітей. Наразі мені відомі декілька серйозних проблем зі станом будівель: - спортивний зал старої будівлі в аварійному стані: підлога роздовбана вщент і створює реальну небезпеку травмування дітей; - дерев'яні перекриття горища у старому корпусі потребують негайної експертизи їх надійності та заміни у разі визнання аварійними; - грибок на стінах треба негайно виводити; він виник після протікання води під час пошкодження покрівлі внаслідок шквального вітру; - стеля спортивного залу у початковій школі зроблена таким чином, що може відвалитися від влучання м'ячем ‒ і потребує ретельного дослідження. Ясна річ ‒ це тільки те, що кинулося в очі, та про що розповіли батьки учнів, які зв'язалися зі мною після зустрічі у школі. Не сумніваюсь, що недоліків знайдеться набагато більше. Але це мене не лякає: за своїм першим фахом я слюсар-електромонтажник, потім ‒ майстер будівельних робіт. Тож як прикласти до справи голову та руки ‒ розумію. Все це ‒ гроші, які будемо шукати, просити, вимагати, вмовляти. Як це робити, де шукати, знаю ‒ знайдемо. Не менш вагомий (а з погляду змісту освіти ‒ найважливіший) ресурс ‒ інтелектуальний. Вище вже йшлося про напрацьований досвід медіа-освіти який будемо активно використовувати. Але є ще один ресурс, дуже могутній і доступний: це волонтерська діяльність. По-перше: моїх нинішніх колег-журналістів, які зголосилися взяти участь у роботі з дітьми. По-друге: батьків наших учнів. Серед них немало цікавих людей, які багато знають та вміють ‒ будемо з ними співпрацювати. По-третє: мій власний досвід в організації освіти та професійній праці в журналістиці. І нарешті ‒ найголовніший наш ресурс ‒ вчителі. За замовчуванням, вчитель нашої школи ‒ законослухняний громадянин, патріот України. Основний принцип роботи педагога у нашій школі: вчитель самостійно обирає методику та відповідає за результат її втілення. "Ні" - дріб'язковому контролю та причіпкам, "так" - довірі до вчителя та його відповідальності за результат роботи. У професійному сенсі важливі лише два рівнозначні критерії оцінки роботи педагога: знання учнів, що з'ясовуються під час об'єктивного контролю; повага до дітей та батьків, вміння налагодити та зберігати довірчі стосунки з ними (на це буде спрямована постійно діюча програма моніторингу емоційного стану учнівського колективу). З повагою, Сергій Іванович Горбачов 24 червня 2015 р.