2 героєва в.і.аналітична довідка всіх днз 2014р

1. Добропільська міська рада
Відділ освіти
Методичний кабінет
Проведення моніторингового дослідження реалізації
завдань Базового компонента дошкільної освіти
дошкільними навчальними закладами
Підготувала:
Героєва В.І.,
методист ММК
Добропілля
2014р.

2. Аналітична довідка щодо проведення моніторингового дослідження реалізації
завдань Базового компонента дошкільної освіти
дошкільними навчальними закладами
в 2013-2014 навчальному році.
Одним із основних напрямків державної освітянської політики в Україні визнано
модернізацію системи дошкільної освіти з урахуванням принципів демократизації,
гуманізації, індивідуалізації педагогічного процесу. В її основу покладено пріоритетність
дошкільної ланки в єдиній національній системі неперервної освіти, а основним
завданням визначено своєчасне становлення і повноцінний розвиток життєвої
компетентної творчої особистості з раннього дитинства. З огляду на це, питання
всебічного розвитку дітей здійснюється в руслі системного підходу через призму
виконання Закону України «Про дошкільну освіту». Пріоритетним напрямом діяльності
дошкільного навчального закладу є спрямування освітнього процесу на реалізацію
оновленого Базового компонента дошкільної освіти, програми розвитку дітей старшого
дошкільного віку «Впевнений старт», програм виховання і навчання дітей від 2 до 7 років
«Дитина», “Українське дошлкілля” - документів, які орієнтують педагогів на
особистісний розвиток кожної дитини, на формування життєздатної, компетентної,
творчої людини. Тому головним завданням дошкільної освіти є формування активно-
пізнавального ставлення дитини до навколишнього світу через розвивальний і виховний
аспекти розумового виховання, через розвиток інтелектуальних почуттів та вміння
суспільної взаємодії. Він скеровує педагогів на цілісний підхід до формування дитячої
особистості, підготовку її до органічного, безболісного входження до соціуму, природного
і предметного довкілля через освоєння основних видів життєдіяльності, а також у
напрямку забезпечення реальної наступності та безперервності між дошкільною та
початковою ланками, інтеграції родинного і суспільного виховання.
Вступ до школи і початковий період навчання викликають перебудову всього
способу життя і діяльності дитини-дошкільника. Школа з її класно-урочною системою і
чинними програмами ставить дитину-першокласника в певні умови. Як показує практика,
ці умови вимагають від дитини вміння: організувати свою рухову діяльність, діяти
відповідно до вказівок дорослого, аналізувати запропонований зразок (виділяти його з
навчального матеріалу тощо). Крім того, шкільне життя передбачає певний рівень
розвитку мислення і мовлення, навичок мовного спілкування, розвитку дрібної моторики
руки і зорово-рухової координації, наявності бажання йти до школи.
Для визначення рівня готовності дітей для вступу до школи в 2013-2014
навчальному році в ДНЗ виявили ступінь дошкільної зрілості. Під дошкільною зрілістю
маємо на увазі фізичний, емоційний, пізнавальний і особистісний розвиток дитини,
готовність до взаємодії з навколишнім світом, розвиток специфічних видів діяльності
дошкільників, які є фундаментальними для дошкільного дитинства та визначають і
забезпечують адаптацію дитини до нового соціального статусу – школяра.
Основними завданнями моніторингового дослідження було: своєчасне
оцінювання реального стану дошкільної освіти в старших групах, відповідність Базовому
компоненту дошкільної освіти, підвищення якості навчально-виховного процесу,
максимально об’єктивне прогнозування процесу розвитку освіти в дошкільних установах.
Тож з метою проведення цілеспрямованого обстеження рівня засвоєння програмового
матеріалу дошкільниками відповідно до освітніх ліній Базового компоненту вихователями
ДНЗ міста було запропоновано оцінити досягнення дітей старшого дошкільного віку за
«Табелем успіху», розробленим вихователем – методистом ДНЗ №34 «Вуглик» Андруняк
А.І. в вересні 2013р., січні та травні 2014р. Згідно звітів щодо показників засвоєння
Базового компонента дошкільного освіти за 2013 – 2014 н.р. в обстеженні прийняли участь на
початку навчального року 19 дошкільних закладів та 2 НВК , а це 688 дітей старшого
дошкільного віку, а в кінці – 675. З незрозумілих причин зменшилась кількість на 13 дітей в ДНЗ
№4(2/1?), №9(2), №29(добавилася 1 дитина), №34(4), №36(5), НВК №4(2).
За результатами аналізу показників спостерігається позитивна динаміка засвоєння
програми за всіма показниками. Особливого успіху в усіх ДНЗ досягли діти в фізичному
розвитку. В результаті дослідження було виявлено, що майже всі випускники дитячих
садків мають високий рівень фізичної активності, добре володіють основними рухами та

3. мають високий інтерес до занять фізичною культурою, вони опікуються станом свого
здоров'я, дотримуються здорового способу життя, культури харчування, загартування,
гігієни тіла та праці, дотримуються правил безпечної поведінки. Це свідчить про
ефективність проведення цілеспрямованої роботи вихователів щодо процесу формування
ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку.
Підтвердженням вищезазначеного є отримані під час дослідження результати, а саме: у
87,1% (61,5% на початку року), що на 25,6% зросла у дітей сформована компетентність
ціннісного ставлення до власного здоров’я, а у 12,9%(38,5% на початку року), що на
25,6% знижено часткове розумінням сформованості здорової особистості.
Ще один показник, на який треба звернути увагу керівників ДНЗ. Показники
фізичного розвитку дітей на початку 2012 навчального року становили 73%, а в 2013р. -
61,5% ; в кінці 2013р. – 98%, в 2014р. – 87,1%. З незрозумілих причин показники нижчі на
11,5 та 11,9% відповідно. Але дані моніторингу свідчать, що фізичний розвиток
засвоєний на достатньо високому рівні. Із аналітичних довідок, представлених
керівниками ДНЗ, можна зробити висновок: педагоги чітко усвідомлюють, що фізичний
розвиток дошкільнят спрямований, насамперед, на охорону та зміцнення психічного та
фізичного здоров’я дітей, підвищення захисних сил організму, виховання стійкого
інтересу до рухової активності, звички до здорового способу життя, формування життєво-
необхідних рухових умінь, навичок та фізичних якостей (швидкість, спритність,
витривалість, гнучкість), формування культури здоров’я. Здоров’я дитини розглядається
педагогами як багатоскладова категорія, в яку входить фізична, психічна, духовна і
соціальна складові.
Діти старшого дошкільного віку доцільно застосовують набутий руховий досвід у
різних видах діяльності, проявляють старанність, наполегливість. У дошкільників
сформовані чіткі гігієнічні навички – вони самостійно визначають необхідність
провітрювання та прибирання, утримання власного тіла в чистоті. Малята знають правила
безпечної поведінки та здорового способу життя, із задоволенням загартовуються, у
дітей сформовані потреби в щоденному виконанні ранкової та гігієнічної гімнастки,
знають правила безпечної поведінки: вдома, на вулиці, під час відпочинку на морі та у
лісі. Це було зумовлено стратегічним завданням дошкільного навчального закладу №34 з
організації фізкультурно-оздоровчої роботи - всі групи працювали за «Фізкультурним
календарем», де була чітко визначена модель рухової активності дошкільників на місяць. З
майбутніми першокласниками в ДНЗ №3 проводилися малі форми фізичного виховання:
фізкультурні хвилинки і фізкультурні паузи між заняттями, психогімнастика, музично-
ритмічні рухи, ігри-медитації, дихальні та звукові вправи та інше. Аналіз моніторингу
старших дошкільників дає змогу зробити висновок про те, що на заняттях з фізичної
культури вихователі здійснюють диференційований підхід у виконанні основних рухів
вихованцями, тим самим забезпечується достатній рівень загальної та моторної щільності
занять. В ДНЗ №24 працює профільна група «Здоровейко», яка займається проблемами
комплексного впливу профілактично-оздоровчих заходів на організм дитини, створені
умови для фізичного розвитку дітей. Розроблена цілісна система профілактично-
оздоровчих заходів дозволила приділяти більше уваги питанням використання
індивідуального підходу до психічного, фізичного, соціального здоров’я дітей кожної
вікової групи.
Пізнавальний розвиток забезпечується розвитком пізнавальних процесів
(сприйняття, пам’яті, уваги, уяви, мовлення) та розвитком розумових операцій (аналізу,
ситнезу, узагальнення, порівняння, класифікації та ін.). Проведене моніторингове
дослідження з цього напрямку дозволив зробити висновки, що наприкінці 2013-2014
навчального року у дітей старшого дошкільного віку підвищився рівень засвоєння
програмового матеріалу з пізнавального розвитку на 22,5%: простежується тенденція
щодо збільшення кількості дітей, які добре засвоюють програмовий матеріал на заняттях,
уміють застосовувати знання на практиці, здатні до інтенсивної розумової діяльності,
організовані, уміють зосередитися, старанно виконують завдання, долають труднощі,
розуміють вказівки дорослого з першого подання. Збільшилася кількість дітей, що мають
високий рівень знань та зменшилась кількість дошкільників з середнім та низьким рівнем.
Діти вдало оволоділи навичками лічби, порівняння предметів, мають початкові уявлення

4. про час, здійснюють класифікацію предметів за певними ознаками, аналізують,
порівнюють тощо.
На результат мали вплив впровадження інноваційних технологій в практику роботи
з дітьми. Педагоги проводять тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, сюжетно-
динамічні заняття в залежності від розділу програми, обраного напрямку, чим забезпечили
високу продуктивність діяльності дітей, простежується впроваджування
експериментально-дослідницької діяльності, яка сприяла формуванню вмінь та навичок
дошкільнят у практичних діях. Аналіз роботи дозволяє констатувати той факт, що
вихователі груп свою педагогічну діяльність спрямовують на реалізацію здатності дитини
до пізнання навколишнього світу, вміння запам’ятовувати і робити певні висновки, бо
джерелом пізнавального розвитку дитини є навколишній світ і соціальний досвід у їх
нерозривній єдності. Результати перевірки показали, що дослідницька діяльність доступна
дітям даного віку, про що свідчить дитяча допитливість, бажання пізнати причини
навколишніх явищ. Діти орієнтуються в основних станах погоди і установлюють прості
залежності і взаємозв’язки між станом погоди, станом рослин та поведінкою тварин,
розрізняють за кольором, формою і величиною різні рослини і тварини, порівнюють
форму об’єктів природи з геометричними фігурами, порівнюють між собою рослини і
тварини, виділяють схоже та відмінне, класифікують об’єкти довкілля за певною ознакою.
Діти помічають і розрізняють природні явища, намагаються підібрати до них народні
прикмети, порівняння, міркують про природоохоронну роботу тощо.
Підтвердженням вищезазначеного є отримані під час дослідження результати, а
саме: у 77,0% (54,5% на початку року), що на 22,5% зросла у дітей сформована
компетентність ціннісного позитивного ставлення до світу на основі емоційно-чуттєвого
досвіду, а у 23%(45,5% на початку року), що на 22,5% підвищено часткове розумінням
сформованності розумових операцій. Але у порівнянні з минулим навчальним роком
показники пізнавального розвитку дітей старшого дошкільного віку зменшились на 17%
й становили 94%.
Моніторингове дослідження мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного
віку доводить, що 82,5% (55,9% на початку року) дітей вільно спілкуються з однолітками і
дорослими, володіють діалогомонологічним мовленням, мають достатній словниковий
запас для позначення назв, особливостей та дій, пов’язаних з усіма сферами
життєдіяльності, вміють будувати речення, дотримуючись певного порядку слів,
послідовно і логічно відповідати на запитання. Педагоги поєднують традиційні та
інноваційні форми мовленнєвої роботи з дошкільнятами, що забезпечує її ефективність,
реалізацію завдань визначених у БКДО. Організовуючи різні форми роботи, педагоги
створюють умови для активного спілкування дітей, обміну думками, судженнями.
Вчителі-логопеди та вихователі проводять послідовну корекційну роботу по виправленню
мовних вад дітей. Значно покращився стан мовлення у 82% вихованців логопедичних
групп в ДНЗ №4,9,34,35,24,31.
Поряд з цим слід констатувати, що 18,5% дітей зазнають труднощів при вживанні
синонімів, слів-порівнянь, вживанні складно-підрядних речень, складанні описових
розповідей та з власного досвіду, потребує поліпшення робота над виконанням завдань
проблемного характеру, використанню індивідуальних та групових форм роботи з
вихованцями під час навчальної діяльності. Вихователям дошкільних закладів слід
звернути увагу на те, що на заняттях з мовлення основну увагу треба зосереджувати на
практичному засвоєнні дітьми норм рідної мови, формуванню навичок розповідання та
переказування, збагаченню словника дітей під час ігрової діяльності, в повсякденному
житті, розвитку образного мовлення дітей, самостійної мовної творчості дошкільників.
За моніторинговими обстеженнями мовленнєвої компетентності дітей старших
дошкільних груп в 2012-2013 навчального року було виявлено: 68% на початку н.р, , 91%
- в кінці року, що 8,5% вище показників 2013-2014н.р. на початку року та на 12,1% в кінці
навчального року. Тобто прослідковується зниження показників мовленнєвого розвитку.
Хоча в ДНЗ №34 колектив працював над проблемою «Розвитку творчості в мовленні як
компоненту креативності особистості та здібності вільно і творчо використовувати мову й
мовлення в різних ситуаціях спілкування та різних видах діяльності». Показники в цьому
розділі збільшились в середньому на 30%. Але ці результати не задовольняють педагогів
щодо поставлених цілей.

5. В ДНЗ №9 педагоги велику увагу приділяють зв’язному мовленню дітей за
рекомендаціями Н.В.Гавриш з філософії казки, що дає можливість розширити
словниковий запас дітей, висловлювати свої думки, сформувати життєву компетентність.
Вихователі добиваються від дітей послідовної будови розповідей, дотримання структури
залежно від жанру складеного твору. Діти розрізняють та передають інтонаційне
забарвлення фрази, розрізняють тверді та м’які звуки, ділять слова на склади. В ДНЗ
№19,29,4,22,25, НВК №4,3 діти граматично правильно будують речення, розгорнуто
висловлюються, активно експериментують, використовують немовленнєві засоби ( міміку,
жести, рухи), навчаються основам грамоти, готуються до письма через графічні завдання.
Але деяким дітям важко добирати факти для своїх розповідей, логічно та послідовно їх
будувати, контролювати своє мовлення. Потребує поліпшення робота над виконанням
завдань проблемного характеру, використанню індивідуальних та групових форм роботи з
вихованцями під час навчальної діяльності. Вихователям дошкільних закладів слід
звернути увагу на те, що на заняттях з мовлення основну увагу треба зосереджувати на
практичному засвоєнні дітьми норм рідної мови, формування навичок розповідання та
переказування, збагаченню словника дітей під час ігрової діяльності, в повсякденному
житті, розвитку образного мовлення дітей, самостійної мовної творчості дошкільників.
В результаті моніторингового дослідження була виявлена позитивна динаміка
щодо зацікавленості вихованців художньо-естетичною діяльністю: із 54,1% дошкільнят
на початок року до 77,9% на кінець навчального року, що на 23,8%, зросли показники
оволодіння художньо-естетичною компетентністю, але у порівнянні з 2012-2013 н.р.
показники на 20,1% нижчі і становили 94%. Але системна робота педагогів сприяла
розвитку творчості, фантазії та уяви дошкільників. В групах ДНЗ педагогами створено
доцільне розвивально-предметне середовище з відповідними осередками для проведення
організованої та самостійної діяльності дошкільнят, яке забезпечує різні види художньо-
естетичної діяльності. Педагоги намагаються дотримуватися принципу вільної діяльності
своїх вихованців. З метою всебічного розвитку творчих здібностей дошкільнят в закладах
працюють різноманітні гуртки: вокально-хареографічний «Ритмічна мозаїка» (керівник
Ничик С.В.) та з тістопластики «Тістоліпчики» (керівник Фіронова Т.П.)-ДНЗ №35;
музично – хореографічний гурток «Ложкарі» базується на концепції Карла Орфа(керівник
Лисан Н.В.) та студія зображувального мистецтва, яка працює за програмою «Чари
Петриківки»(керівник Болотова Л.П.)-ДНЗ №25. На результат вплинула робота
профільних груп ДНЗ № 4,25,35,: діти не тільки вміють емоційно висловлювати своє
ставлення до творів мистецтва, але й вдало використовувати засоби художньої виразності
на заняттях. Вихователі намагаються так організовувати навчальний процес, щоб діти
були не просто пасивними спостерігачами, а й активними учасниками роботи, мали
можливість самореалізуватися у різних видах художньої діяльності. Перегляд занять,
огляд дитячих робіт, бесіди з дітьми показали, що у більшості з них сформований
достатній рівень образотворчих навичок і вмінь: вміють працювати з різними
матеріалами, добирають необхідні засоби реалізації задуму в малюнках, аплікаціях,
виявляють творчу уяву, фантазію, у них сформований естетичний смак.В ході роботи з
дітьми вихователі прагнуть, щоб діти не тільки гарно зображували певні образи, об’єкти
та явища, а й входили в образ зображуваного. Використання такого підходу дозволяє
розвивати творчість дітей, їх вміння експериментувати, добирати необхідні елементи для
зображень, аналізувати результати своєї роботи. Діти беруть активну участь в театральній
діяльності, проявляють самостійність в хореографічній діяльності, передають за
допомогою рухів настрій музики. Але суттєвим недоліком є вміння дати естетичну оцінку
власним творам та творам однолітків.
Позитивна динаміка росту показників спостерігається і в ігровій діяльності. В
підтвердження цьому свідчать наступні дані, які говорять про те, що 87,4% (початок року
– 62%) дітей зацікавлено ставляться до ігрової діяльності, знають характерні особливості
різних видів ігор, раціонально використовують предметно-ігрове середовище, із
задоволенням грають в сюжетно-ролеві ігри, в яких узгоджують свої дії з діями інших
дітей, відображають елементарні образні дії, ігри-драматизації, складають віршики,
кінець казок та оповідань, спілкуються під час настольних ігор, складають пазли, лото,
конструюють, відтворюють знання та моральні уявлення, відображаючи реальні події та
ситуації. Значно розширився діапазон ігрових ролей, діти добре орієнтуються у своїх

6. ігрових діях, власноруч виготовляють декорації, елементарні костюми до ігри.
Дотримуються правил гри та придумують власні правила. Ігри стали набагато
тривалішими.
Але спостереження за дітьми старшого дошкільного віку під час різних видів
ігрової діяльності свідчать, що дошкільники не завжди можуть застосовувати знання,
вміння та навички в нових умовах. Діти, як правило, інтуїтивно використовують свої
логічні уявлення під час розв’язання завдань, копіюють дії однолітків. Практично чверть
вихованців лише частково виявляють імпровізацію, реалізовуючи власні ігрові задуми та
дотримуються ігрового партнерства, поведінки та етикету спілкування. Залишається
гострою проблемою вміти урізноманітнювати ігровий сюжет. Причиною такого стану
самостійної творчої гри виступає руйнування процесу становлення провідної діяльності, а
також відсутність навичок спільної взаємодії та спілкування з однолітками.
Одним із пріоритетних напрямків роботи педагогічних колективів в навчальному
році була трудова діяльність. Особливе місце в організації дитячої праці вихователі
старших груп відводять груповим, індивідуальним та колективним формам роботи.
Педагоги мають достатній рівень ґрунтовних знань про завдання трудового виховання у
кожному конкретному випадку, володіють прийомами для формування позитивного
ставлення дітей до праці, розуміння суспільної значущості праці, навчають дітей культурі
спілкування в ході різних видів діяльності, мирно і толерантно домовлятися під час
виконання трудових доручень, проявляють інтерес до творчої праці, доводять справу до
кінця. У дітей сформовані результативні та продуктивні дії й на цій основі елементарні
трудові дії з самообслуговування, з великим бажання чергують, беруть участь в роботі
на майданчиках, городах. Старші дошкільники залюбки виконують колективну роботу з
прибирання приміщень, праці в куточку книги. Діти переживають радість
співробітництва, у них розвинута вимогливість до себе і почуття відповідальності за
виконану роботу, почуття товариства. У дітей збагачене та розширене уявлення про
працю дорослих, про різні види праці, правильне застосування матеріалів та знарядь
праці, про результати труда працівників харчоблоку, лікарні, будівлі, пожежної охорони,
вони можуть розповісти про працівників дошкільного закладу, школи, підприємств та
сфери обслуговування, на яких працюють їхні батьки. Діти вже вміють планувати свою
трудову діяльність і дотримувати послідовність дій, отримують задоволення від
результатів своєї праці. І як результат цілеспрямованої роботи, значно покращилися
показники з трудової діяльності. У порівняні з результатами стартового моніторингу
майже на 25,2% збільшилась кількість дітей, які опанували матеріал з цього розділу:
початок року – 61,5%, кінець року – 86,7%.
Основними причинами негативної динаміці якісних показників були:
· Вади фізичного здоров’я.
· Низький рівень розвитку здатності дітей дошкільного віку довільно керувати
своїми діями.
· Недостатній рівень розвитку пізнавальних процесів.
· Низький рівень обізнаності через недостатність батьківської уваги та педагогічного
впливу.
Але слід відмітити і про невідповідність всіх показників у розвитку дошкільників
на початку року в ДНЗ №4,6,9,15,22,24,25 - це 30% ДНЗ (Додаток №1), у яких
прослідковуються розбіжності при здачі звітів у вересні 2013р. та у травні 2014р. і
похибка складає від 1,7% до 6,5% - це свідчить про невідповідальне ставлення
педагогічних працівників перелічених ДНЗ щодо відстеження динаміці зростання якісних
показників та готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі.
На основі моніторингових досліджень можно зробити висновок, що проведена
робота сприяла позитивній динаміці якісних показників за усіма лініями розвитку згідно
оновленого Базового компонента дошкільної освіти та програми розвитку дитини
дошкільного віку «Впевнений старт». Результати, отримані під час вивчення освітнього
процесу в старших групах свідчить про те, що робота ведеться на належному рівні.
Процеси життєдіяльності протягом дня здійснюються відповідно до режиму дня, інтересів
та запитів дошкільнят.

7. Поряд з цим, необхідно активізувати роботу над виявленими недоліками та
проблемами. А саме:
1. Скоординувати зусилля вихователів, практичних психологів, батьків на
використання традиційних і нетрадиційних форм, методів, засобів, які б сприяли
формуванню дошкільної зрілості.
2. Відстеження динаміки зростання якісних показників з дітьми старшої групи
проводити через моніторингове дослідження за лініями розвитку (фізичний
розвиток, пізнавальний, мовленнєвий, художньо-естетичний, ігрова діяльність,
трудова діяльність), використовуючи «Табель успіху», розробленим вихователем –
методистом ДНЗ №34 Андруняк А.І., рекомендованим Всеукраїнським журналом
«Вихователь-методист». Обстеження вихованців старших груп проводити
протягом вересня, січня і квітня за допомогою карт індивідуального розвитку
дитини. Підведення підсумків моніторингу взяти під особистий контроль
керівників дошкільних закладів.
3. Використовувати для розвитку пізнавальної активності дітей проблемні запитання,
завдання, ситуації, виділяти час для обмірковування відповідей. Продовжувати
роботу над розвитком пасивного і активного словника дітей, збагачувати його
синонімами, порівняннями, епітетами. Приділяти особливу увагу підготовці руки
дитини до письма, що сприяє як інтелектуальній так і фізичній готовності дітей до
школи.
4. Підвищувати рівень мовленнєвої активності, спонукаючи кожну дитину до участі в
обговоренні, даючи можливість висловлювати власні думки, чергувати мовленнєві
завдання з іншими видами дитячої діяльності для збереження інтересу й
ініціативності дітей до навчального матеріалу заняття. Закріплювати мовленнєві
вміння, набуті на заняттях, під час різних видів дитячої діяльності;
використовувати чуттєвий та опосередкований способи ознайомлення зі словом,
звуком, заохочувати до вироблення самостійних суджень з приводу довкілля,
власного «Я», висловлюватися з власної ініціативи. Співпрацювати з батьками
щодо мовленнєвого розвитку дітей: систематичного читання книжок, обговорення
ілюстрацій, дотримання культури мовлення і мовного етикету.
5. Посилити контроль за фізичним розвитком дітей. Формувати стійкий інтерес до
різних видів рухової діяльності, з метою досягнення позитивних результатів у
здоров’язбереженні дітей. Варіативно застосовувати ефективні профілактичні
інноваційні оздоровчі технології: елементи художньої гімнастики, пальчикова
гімнастика, дихальна та звукова гімнастика, психогімнастика. З настанням теплої
весняної погоди та у літній період підвищити рухову активність, впроваджувати
дозований біг, удосконалювати проведення спортивних ігор.
6. Задля підвищення якості освіти при організації освітнього процесу в старшій групі
дошкільного закладу урізноманітнювати форми цілеспрямованого навчально-
виховного впливу, зокрема, шляхом організації індивідуальних занять. Особливу
перевагу надавати індивідуальним формам роботи з дітьми, які мають низький
рівень розвитку.
7. Сприяти створенню у всіх видах гри дитячого співтовариства, налагодженню
рольової взаємодії, включенню старшого дошкільника в рольові діалоги,
заохочуйте дітей до самостійних творчих пошуків.
8. Вихователям мінімізувати опікування над дітьми, надати їм самостійності в
вирішенні навчальних завдань і життєвих ситуацій.
9. Запланувати на провести додаткові консультації для вихователів старших груп та їх
батьків за проблемою «Портрет випускника напередодні навчання у школі»,
«Вимоги до дитини старшого дошкільного віку на кінець навчального року»
Методист МК з дошкільної освіти В.І.Героєва

8. Додаток №2
Рівень досягнень дітей
у порівнянні з результатами стартового моніторингу
трудова діяльність ІІІ етап
0 20 40 60 80 100
фізичний розвиток
ІІ етап
І етап
0 20 40 60 80
мовленнєвий розвиток
пізнавальний розвиток
ІІІ етап
ІІ етап
І етап

9. 0 20 40 60 80
художньо-
естетичнийй
ІІІ етап
ІІ етап
І етап

10. Показники засвоєння Базового компонента дошкільного освіти за 2013 – 2014 навчальний рік
ДНЗ м.Добропілля Група - Старший дошкільний вік
Фізичний розвиток
Пізнавальний
№
ДНЗ
8
Розвиток
з/п
9
Мовленнєвий
Розвиток
8
Художньо-
естетичний
розвиток-8
Ігрова
діяльність
7
Трудова
діяльність-7
вересень
січень
травень
вересень
січень
травень
вересень
січень
травень
вересень
січень
травень
вересень
січень
травень
вересень
січень
травень
1. №3-28 дітей *! 69,5 76,8 88 60,3 68,6 78,8 71 76,3 87,5 60,3 71,4 88 72,4 80,1 93 67,3 76,5 89
2. №4 – 45/43 дітей*/44??? 60/74 90 97 55/5
3
78 91 61/60 81 87 58/56 75 86 64/62 77 93 71/66 86 96
3. №6 – 34 дітей*???
74/54 69 82 59/6
2
67 83 70/56 64 81 56.7/
66
78 91 70/56
..5
73 89.5 75/63 77.5 92
4. №9 – 37 дітей*/35??? 75/38 65 91,4 37/3
3,4
40,7 80 40/38
,7
39 83,2 51/37
,8
46,5 76 48.5/
40.6
43 83 54/53
.4
56 87,4
5. 12- 43 дитини*! 93.5 94,3 94,5 71.9 75,6 83.2 74.4 77,6 89,0 76.7 77,4 85,9 85.0 89,0 95,6 88.5 90,9 94,8
№6.
** №13 – 39 дітей *? 82,7 86 72 66,1 75 82 67,9 74 83 67,1 78 85 76 80 90 72 84 93
7. 76.9/53.2 69 83.7 23/4
№15 – 26 дітей*???
6.2
62.8 79.4 88.4/
46.2
62.7 78.1 65.3/
51.4
67.8 82 69.2/
48.8
65.4 80.1 61.5/
46.8
63.4 81.4
8. №16 – 14 дітей*?
55,3 68,7 83.6 56,6 66,2 79.6 56,2 71,3 82.6 54,4 69,6 83.6 60 76,3/
71.7
83.6 57 74,2 84.8
9.
* №19 – 26 дітей *!
74 91 97 59 78 92 70 88 97 56.7 81 95 70 91 98 75 88 99
10. №20 – 19 дітей*!
68,4 77 88.2 55,7 64 76.3 76,3 83 89.8 66,4 74,5 83.8 69 78 88.9 61,6 77 87.2
11. №22 – 21 дитина *??? 67.6/64.7 77.3 93.6 54.7/
52.3
72 87.5 44.6/
42.6
62.5 79 51.3/
49.5
68 90 54.7/
52.3
75.2 93 73.2/
70
80.5 92.6
12. №24 - 46 дітей *??? 88/80 78 90 70 72 85 74/7
1
72 85 62/6
9
74 82 84/8
5
76? 92 91/8
4
78 93
13. №25 - 25 дітей*???
69,7/62.7 71 75.8 58/4
5.7
59.2 67.3 60/51
.9
59.5 68.3 53/46
.3
53.2 63.4 67/58
.1
71.4 76.7 64/56
.6
67.3 74.9
14. №27 – 29 дітей*!
66 85 94 51 77 93 60 79 95 57 79 95 57 83 96 57 83 93
15. №29 – 27 дітей*/28?
51,6 63,2 75 38 55,3 78 41,3 60 75 43 51,4 75 59,6 64,7 86 54,3 61,5 71
16. №31 – 23 дитини*
49 65 81 37 64 75 45 65 76 32 45 68 49 71 71 47 58 71
17. №34 - 71 дитина*/67? 52,6 83 88 37 67 76 42 59 70 41,6 63 82 61 78 87 48,3 73 83

11. 18. №35 - 41 дитина*!
51 75,5 86,5 36 66 78,1 33,5 58 70,9 44,5 70,5 80 49 68,5 78,5 45 69 84.9
19. – 49 дітей*/44! 73,7 81,6 95,7 50,4 64,8 85,2 49 71,4 93,4 54,6 69,7 89,1 66 82,6 95 57 76,7 93,5
№36 20. 69,7 78,2 84,8 65,7 75 84,8 64,4 75 82,2 60,5 74,3 79,6 63,2 73,7 82,6 63,8 72,1 83,3
НВК №3 – 19 дітей*!
21. НВК №4-26 дітей*/24! 66,3 73,5 82 52 66,8 75,6 57,5 69 78 56,7 62,5 72,5 57 63 85 60 68 81
Всього: 688/675
13 дітей
68/61.5
6.5-
87.1/
25.6
52,1/
54.5
2.4+
77/
22.5
59,2/
55.9
3.6-
82.5/
26.6
55,8/
54.1
1.7-
77.9/
23.8
64,4/
62
2.4-
87.42
5.4
63,6/
61.5
2.1-
86.7/2
5.2
Якщо показників: 6 – 100 %; 5 – 83 %; 4 – 67 %; 3 – 50 %; 2 – 33 %; 1 – 17 %.
7- 100%; 6 – 86%; 5 – 71%; 4 – 57%; 3 – 43%; 2 – 29%; 1 – 14%.
8 - 100%; 7- 87,5%; 6 – 75%; 5 – 62,5%; 4 – 50%; 3 – 37,5%; 2 – 25%; 1 – 12,5%.
9 – 100%; 8 - 89%; 7- 78%; 6 – 67%; 5 – 56%; 4 – 44%; 3 – 33%; 2 – 22%; 1 – 11%.