Космічні орбіти України

(до ювілейних дат діячів космічної галузі)
( )бібліомікс для дітей середнього та старшого шкільного віку
Міністерство культури України
Національна бібліотека України для дітей

Упродовж тисячоліть астрономи вивчали безмежні простори Всесвіту, спостерігаючи
за небом із Землі. Небачених успіхів астрономія досягла завдяки космонавтиці. Серед
прославлених творців ракетно-космічної техніки є і багато українських фахівців: Юрій
Васильович Кондратюк, Сергій Павлович Корольов, Валентин Петрович Глушко, Михайло
Кузьмич Янгель, Володимир Миколайович Челомей, Микола Іванович Кибальчич та інші. Ми
маємо всі підстави пишатися українськими космічними досягненнями.
« »Космічна історія України
На орбітах кіновсесвіту
Імена України в космосі
Космічні перегони
Книжкова галактика
- читай в мережі Інтернет - дивись у мережі Інтернет
Умовні позначки:

Початок польоту — 4 жовтня 1957 року о 19:28:34 за гринвіцьким часом
Закінчення польоту — 4 січня 1958 року
Маса апарату — 83,6 кг
Максимальний діаметр — 0,58 м
Нахил орбіти — 65,1°
Період обертання — 96,7 хвилини
Перигей — 228 км
Апогей — 947 км
Кількість обертів — 1440
4 жовтня 1957 року в СРСР був запущений на орбіту перший штучний супутник
Землі. Кодове позначення супутника – ПС-1 (Простий Супутник-1). Його позивні почула вся
планета. Над його створенням на чолі зі С. П. Корольовим працювали вчені М. В. Келдиш,
М. К. Тихонравов, М. С. Лідоренко, В. І. Лапко, Б. С. Чекунов і багато інших. Через 295
секунд після старту ПС-1 і центральний блок ракети вагою 7,5 тонни вийшли на еліптичну
орбіту. На 314,5 секунді після старту супутник відокремився і подав свій голос. «Біп! Біп!» –
так звучали його позивні. Супутник літав 92 дні, до 4 січня 1958 року, зробивши 1440 обертів
навколо Землі (близько 60 млн км), а його радіопередавачі працювали протягом двох тижнів
після старту.
Ця подія була блискучою перемогою вчених, чудом космічної техніки, початком
космічної ери людства.
«Він був малий, цей найперший штучний супутник нашої старої планети, але його
дзвінкі позивні рознеслися по усіх материках і серед усіх народів як втілення відважної мрії
людства» — зауважив учений, конструктор С. П. Корольов.
«Це велика перемога людини, що є поворотним пунктом у історії цивілізації. Людина
більше не прикована до своєї планети» — писав французький фізик Ф. Жоліо-Кюрі.
Макет першого штучного супутника Землі
Параметри польоту:

Численні українські наукові установи, конструкторські бюро, промислові підприємства
були причетні до багатьох найважливіших космічних перемог СРСР – від перших польотів у
космос до створення й запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран».
Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала велику частину його ракетно-
космічного потенціалу. Створене в лютому 1992 року Національне космічне агентство України (з
2011 року – Державне космічне агентство України), почало активно керувати космічною
діяльністю країни.

1995 рік – запрацював на навколоземній орбіті перший
український супутник «Січ-1».
1996 рік – створено Інститут космічних досліджень та
Національний центр управління та випробувань
космічних засобів, відкрито Національний центр
аерокосмічної освіти молоді.
1997 рік – у складі екіпажу космічного корабля «Спейс
Шатл Коламбія» здійснив політ перший космонавт
України Леонід Каденюк. Уперше в космосі побували
Державний герб і прапор України та пролунав гімн
незалежної держави.
Національні супутникові
проекти іоносферних досліджень
Проект «ІОНОСАТ»
Державне космічне агентство України

1998 рік – сформовано національну космічну галузь. До
сфери управління агентства увійшло понад 30
підприємств і організацій, серед яких: дніпропетровські
КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля і Південний
машинобудівний завод ім. О.М. Макарова; харківські
«Комунар» і «Хартрон»; київські «Арсенал»,
«Київприлад», Київський радіозавод.
1999 рік – за участі підприємств космічної галузі
розпочалися масштабні міжнародні проекти «Морський
старт», «Дніпро» тощо.
Стратегія космічної діяльності України на
період до 2022 року
Державне космічне агентство України
Концепція реалізації державної
політики у сфері космічної діяльності
на період до 2032 року

ракетами-носіями «Дніпро», «Циклон», «Зеніт»;
космічними апаратами «Січ»;
апаратурою стикування «Курс», системами керування для космічних
комплексів;
унікальними об’єктами наземної інфраструктури.
Державне космічне агентство України спільно з провідними
підприємствами галузі успішно координує та виконує ряд стратегічно важливих
проектів:
створення нової ракети-носія «Циклон-4» та будівництво стартового
комплексу в Бразилії;
створення основної конструкції першого ступеня американської ракети-
носія «Антарес»;
створення двигуна верхнього ступеня європейської ракети «Вега»;
створення для Міністерства оборони України багатофункціонального
оперативно-тактичного ракетного комплексу «Сапсан»;
створення Національної системи супутникового зв`язку з супутником
«Либідь»;
створення Системи координатно-часового забезпечення України на базі
використання глобальних навігаційних систем GPS, «Глонасс» і «Галілео».
Сьогодні Україна відома на світовому ринку своєю космічною продукцією:

Головними центрами розробок ракет і їхніх систем керування
по праву вважають Дніпропетровськ і Харків. У Харкові найбільший
внесок у розвиток ракетно-космічної техніки зробили два підприємства:
завод «Комунар» і ОКБ № 692, нині ПАТ «Хартрон», що створили
системи керування для виробів М. К. Янгеля, а потім й інших видатних
конструкторів.
Віртуальний тур по
музею ПАТ «ХАРТРОН»
За роки своєї діяльності ПАТ «Хартрон» створило чимало видатних зразків
наукомісткої унікальної продукції, які зайняли почесне місце в історії світової ракетно-
космічної галузі. Тут розробляли радіотехнічні прилади, які згодом використовували на
космічних апаратах серії «Космос», «Океан» тощо. ПАТ «Хартрон» також модернізує наземні
комплекси управління космічними апаратами, зокрема й першим українським – «Січ-1».
Ракети-носії із системами керування розробки ПАТ «Хартрон» вивели на орбіту
близько 1000 космічних апаратів, у тому числі перший штучний супутник Землі,
виготовлений в Україні.
За роки незалежності України на підприємстві проведена реструктуризація. Зараз
ПАТ «Хартрон» являє собою холдингову структуру та бере активну участь в українських і
міжнародних космічних проектах, створюючи нові й модифікуючи вже існуючі системи
управління ракет-носіїв для забезпечення комерційних пусків (комплекси «Циклон-4»,
«Дніпро», «Рокот», «Стріла»).

«Південмаш» – колиска української космічної галузі, провідне підприємство із
виробництва ракетно-космічної техніки та технологій оборонного, наукового та
народногосподарського призначення в місті Дніпрі, входить до складу Державного космічного
агентства України (ДКАУ). Виробляє найекологічніші ракети-носії у світі.
Заснований у 1944 році як автомобільний завод, за 9 років був перепрофільований на
серійні випуски ракет Корольова. У 1954 році тут було засновано конструкторське бюро під
керівництвом Михайла Янгеля для розробки балістичних ракет, яке згодом було перетворено на
самостійну організацію – Особливе конструкторське бюро № 586 (з 1966 р. – КБ «Південне»).
За роки незалежності України на рахунку «Південмашу» – участь у програмі
«Морський старт», 28 успішних запусків ракети-носія «Зеніт».
Віхи розвитку

КБ «Південне» ім. М. К. Янгеля – єдина компанія у світі,
якій належать три сімейства (п'ять типів) ракет-носіїв космічних
апаратів, що знаходяться в експлуатації у даний момент. Ракети-носії
«Циклон-2», «Циклон-3», «Дніпро», «Зеніт-2» і «Зеніт-3SL» мають
високі показники надійності та точності виведення, підтверджені
великою кількістю пусків.
На сьогоднішній день КБ «Південне» є головною проектно-
конструкторською організацією України щодо основних проектів, які
входять до Національної космічної програми України. В портфелі
замовлень КБ – розробка ряду космічних апаратів: «Січ-2», «Січ-3»,
«Либідь». Конструкторське бюро є учасником міжнародних програм
«Морський старт», «Дніпро», «Наземний старт», «Алкантара-Циклон»,
«Вега». Використовуючи свій величезний науково-технічний
потенціал, КБ «Південне» розробляє високотехнологічну продукцію
для машинобудівної, енергетичної, транспортної, переробної та інших
галузей промисловості.
Ювілейна монета з нагоди 50-річчя підприємства
Супутник «Січ-2»

Українське молодіжне аерокосмічне об’єднання «Сузір’я» –
науково-просвітницька громадська організація, яка сприяє інтересу до
дослідження космосу у дітей і молоді, вивченню історії авіації і космонавтики.
УМАКО «Сузір’я» є ініціатором створення системи аерокосмічної
освіти в Україні, одним з засновників Національного центру аерокосмічної
освіти молоді ім. О. М. Макарова.
Зустріч із головою правління
УМАКО «Сузір’я» О. В. Петровим у
рамках Національного проекту
«Україна читає дітям»
Засновниками УМАКО «Сузір’я» у 1991 році були
всесвітньовідомі вчені та конструктори ракетно-космічної галузі:
В. Ф. Уткін, О. М. Макаров, Г. Г. Команов, Ю. А. Сметанін та
інші. Найвідоміші програми і заходи об’єднання: міжнародні
змагання з ракетомодельного спорту на кубок імені М. К. Янгеля;
заочна аерокосмічна школа «Сузір’я»; Міжнародні аерокосмічні
фестивалі; щорічний Всеукраїнський конкурс «Мирний космос»;
Всеукраїнський гуманітарний конкурс «Космічні фантазії»;
участь у Міжнародних конференціях юних астронавтів,
Аерокосмічних симпозіумах тощо. УМАКО «Сузір’я» – член
Міжнародної організації юних астронавтів із 1991 року.
В 2016 році УМАКО «Сузір’я» святкує вже 25 років
діяльності. І саме вихованці об’єднання, які працюють в різних
сферах авіакосмічної галузі підтверджують, що незалежна
Україна по праву зайняла своє місце серед космічних держав
світу.

Національний центр аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова було створено
згідно з Указом Президента України Л. Д. Кучми №410/96 від 11 червня 1996 року за
підтримки Національного космічного агентства України та Українського молодіжного
аерокосмічного об'єднання «Сузір’я». 11 вересня 2006 року центру присвоєно ім’я
О. М. Макарова.
Адреса: 49005, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 26, а/с 503.
Веб-сторінка: http://www.unaec.dp.ua/
Напрями діяльності: науково-практична діяльність у реалізації державної молодіжної
політики у сфері аерокосмічної освіти, розвиток системи підготовки і перепідготовки
молодих фахівців для авіації і космонавтики.
Освіта
Міжнародна конференція
«Людина і Космос»
«Дніпровська орбіта»
«Зоряний шлях»
Комп'ютерна школа
«Ми — діти Галактики»
«Крок до зірок»

Українці – обдарований, талановитий та працьовитий народ, який дав багато
видатних людей у світову культуру i науку. Наша розповідь про деяких із найбільш
відомих українських учених та винахідників, які працювали у різних століттях.

Видатний український інженер-артилерист, генерал-
лейтенант артилерії, конструктор бойових ракет, піонер
використання їх у військових цілях. Народився в селі
Лютенька Гадяцького району Полтавської області в сім'ї
родовитого козака (гармаша Запорозької Січі).
Олександр Засядько – автор бойових порохових
ракет і пускових станків із пристроями для наведення. Його
конструкторська діяльність стала важливим етапом у розвитку
ракетної справи й подальших досліджень у галузі освоєння
космосу. Розрахунки винахідника, розроблені ним принципи
реактивної тяги, балістики, ракет, допомогли М. Кибальчичу,
К. Ціолковському, Ю. Кондратюку.
Іменем О. Засядька названо один із кратерів на
Місяці.
(1779-1837)
«…Олександр Засядько – кавалер найвищих бойових орденів, герой битв – став творцем ракетної зброї і
теорії реактивної тяги…» (з епілогу до книги Ю. Нікітіна «Золота шпага»).
«Від бойових ракет до міжпланетних.
Прийде час – люди оселяться в інших світах.
Я бачу цей час »
О. Засядько

Микола Іванович Кибальчич – інженер-винахідник,
публіцист, революційний народник. Автор проекту оригінального
літального апарата, що був побудований за принципом ракети
і приводився в рух за допомогою реактивного двигуна.
Народився в місті Коропі Чернігівської області. Свого
часу Кибальчич прославився тим, що виготовив унікальну бомбу,
якій не було рівних. Царські генерали пізніше назвуть її справжнім
дивом і новим словом у вибухотехніці. Саме вона стала прообразом
сучасної гранати. У 1881 р. за участь в організації вбивства
Олександра II Миколу Кибальчича заарештовано, а згодом
за вироком суду страчено.
Перебуваючи в ув’язненні, революціонер та інженер-
винахідник встиг викласти на папері свій геніальний задум –
проект літального апарата, побудованого за принципом ракети
і призначеного для пересування у міжпланетному просторі.
Цей винахід, який по праву можна назвати першим кроком в історії
космонавтики, своїм сміливим зверненням у майбутнє набагато
випередив тогочасну інженерну думку і залишився незрозумілим
для сучасного йому покоління. Він привернув до себе увагу
вже в XX ст., коли почалася ера освоєння космосу.
(1853-1881)
«Я буду щасливий, якщо зроблю величезну
послугу Батьківщині і людству»
М. Кибальчич

«…за легендою, проект космічного корабля з
багатозарядним твердопаливним двигуном Микола Кибальчич
видряпав просто на стіні тюремної камери відірваним ґудзиком. «...За
кілька днів до смерті я пишу цей проект... Якщо моя ідея буде
визнана та здійснена, то я буду щасливий, що зроблю послугу
Батьківщині та людству... Я спокійно тоді зустріну смерть...»
Його чекала Галактика: МИКОЛА ІВАНОВИЧ КИБАЛЬЧИЧ
«…серед пращурів Миколи Кибальчича
був сербський князь Федір, який навчався у Києво-
Могилянській колегії і повернувся на Батьківщину
боротися проти турецького поневолення. Втративши
родинне гніздо, оселився в Україні»
«…дід Миколи Кибальчича – Максим
Іваницький, колишній хорунжий Війська
Запорозького, приятелював із І. Котляревським,
автором Енеїди»
Цікаво, що…
Малюнок ракетоплана, зроблений
М.Кибальчичем у в’язниці. Дуже
простий та схематичний, але на
момент створення це була одна з
найреволюційніших думок того часу
«…Микола Кибальчич був багатогранною особистістю. Мав
непересічні здібності пропагандиста, публіциста, перекладача,
організатора, володів англійською, французькою, німецькою мовами.
Він цікавився історичними, соціологічними, політекономічними
дисциплінами, робив огляди та рецензії нової літератури…»

У Коропі зберігся будинок Кибальчичів. Тепер це музей винахідника, який за 22 роки до
К. Ціолковського просвітив космічну еру. Офіційно музей відкрито 20 січня 1960 року.
Меморіальний музей Миколи Кибальчича – відділ Коропського регіонального історико-
археологічного музею.
Його чекала Галактика: МИКОЛА ІВАНОВИЧ КИБАЛЬЧИЧ
Меморіальний музей Миколи Кибальчича
Пам’ятник М. Кибальчичу
в Коропі
Макет літального апарату за
проектом М. Кибальчича в
експозиції музею

Костянтин Едуардович Ціолковський –
учений-теоретик та винахідник у галузі авіації та
динаміки ракет, творець теоретичних основ
космонавтики.
Батько Костянтина, Едуард Гнатович (до
переїзду в Росію – Цвільківський) – із села Коростятина
з українського Полісся на Рівненщині. Їхній рід, як
наголошував у своїй автобіографії сам К. Ціолковський,
походить від славного козацького роду Северина
Наливайка. Брат видатного теоретика космонавтики
іноді так і підписувався: Ціолковський-Наливайко.
(1857-1935)
Креслення першого
космічного корабля
Ціолковського, 1883 р.
Ще 1896 року учений вивів так звану формулу Ціолковського, що встановила
залежність між швидкістю ракети в будь-який момент, швидкістю витікання газів із сопла, масою
ракети та палива. А у книзі «Дослідження світових просторів реактивними приладами» (1903)
довів, що у космос неможливо вийти за допомогою аеростата чи артилерійського снаряда: єдиним
здатним до космічного польоту апаратом є ракета.
«Людство не залишиться вічно на Землі, але в погоні за
світлом і простором спочатку несміливо проникне за межі атмосфери,
а потім завоює собі весь навколосонячний простір»
К. Ціолковський

Одним із піонерів космонавтики був полтавчанин Олександр Гнатович
Шаргей. Побоюючись репресій за своє офіцерське минуле, здобув документи на
ім'я Юрія Васильовича Кондратюка і під цим іменем прожив до кінця життя.
Незалежно від К. Ціолковського вивчав основні проблеми
космонавтики, космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. Понад
два десятки основоположних оригінальних ідей і розробок Шаргея-Кондратюка в
галузі космонавтики та ракетобудування отримали високу оцінку наукової
спільноти вже у другій половині XX століття, коли американці тріумфально
досягли Місяця по «трасі Кондратюка». До них відносять наступні: вертикальний
старт космічної ракети-носія; шахове розташування форсунок; застосування в
умовах космічного польоту сонячних батарей; використання дзеркал на орбіті для
освітлення окремих ділянок Землі відображеним сонячним світлом, що дозволило
б скоротити витрати дефіцитної електроенергії та інші.
Іменем Ю. В Кондратюка названо вулиці міст, кратер на зворотному
боці Місяця, астероїд й малу планету Сонячної системи, а також трасу, рухаючись
по якій, ракета з людиною вперше досягла Місяця. Американці, які вважають
Кондратюка родоначальником космічної ери, на мисі Канаверал відкрили йому
пам'ятник. У Полтаві також є пам'ятник винахіднику, а його ім'я присвоєно
Полтавському національному технічному університету і Полтавському музею
авіації та космонавтики.
(1897-?)
Пам'ятник Ю. Кондратюку
в Полтаві

«Коли березневого світанку 1968 р. я схвильовано
слідкував на мисі Кеннеді за стартом ракети, що повинна
була понести корабель «Аполлон-9» у напрямку до Місяця, я
думав про українця Юрія Кондратюка, що розрахував трасу,
за якою повинні були летіти троє наших астронавтів»
Джон Хуболт,
один із керівників американської космічної програми «Apollo»
«18 жовтня 2014 р. у Музеї космічної історії в м. Аламогордо (США)
пройшла урочиста церемонія внесення в скрижалі Міжнародного Залу космічної
слави (International Space Hall of Fame) імен учених, конструкторів, астронавтів,
бізнесменів, письменників, які зробили значний внесок в освоєння космічного
простору. Під № 1 до списку увійшов наш співвітчизник Юрій Кондратюк (Олександр
Шаргей) за розробку схеми польоту до Місяця, що ліг в основу вихідної моделі місії
при реалізації програми «Apollo»
Джерело: http://maxpark.com/community/5255/content/3053951
Творець місячної траси: ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ КОНДРАТЮК
«…у всіх п’яти анкетах, заповнених Кондратюком у часи полювання на «українських
буржуазних націоналістів», він пише: національність — українець, рідна мова — українська…»
«…винахід українця пролежав у архіві 36 років. Міжнародному визнанню
Кибальчича сприяв видатний німецький конструктор ракетної техніки Вернер фон Браун»
«По суті це був перший крок в історії міжзоряного плавання»
Яків Перельман,
видатний учений-популяризатор

На одному з чільних місць у списку піонерів космосу – ім’я
конструктора ракетно-космічної техніки Володимира Челомея.
Володимир Миколайович народився 30 червня 1914 року у
містечку Сідлець Привіслянського краю (сучасна Польща). З раннього
дитинства мешкав із родиною в Полтаві. Сусідував і товаришував із
представниками полтавської гілки нащадків Олександра Пушкіна та
Миколи Гоголя. Вважав Полтаву своєю малою Батьківщиною.
В очолюваному ним конструкторському бюро було
розроблено й виготовлено передові зразки ракетно-космічної техніки,
які на той час не мали аналогів у світі: це крилаті ракети 10 ХН, ракета-
носій «Протон» (на його рахунку відправка у Всесвіт апаратів серії
«Зонд», «Місяць», «Венера», «Марс», «Вега», а також орбітальних
станцій «Мир» і «Салют»), штучні супутники Землі серій «Польот»
і «Космос», орбітальні станції «Салют-3» і «Салют-5». Саме
В. Челомею належить ідея й реалізація транспортного орбітального
корабля багаторазового використання.
Ім’я Челомея, як і інших ракетників, причетних до
створення ударних ядерних сил СРСР, тривалий час було засекречено.
(1914-1984)

(1907-1966)
Дві великі дати в «космічній» історії пов’язані з ім’ям Сергія
Павловича Корольова: 4 жовтня 1957 року – запуск першого штучного
супутника Землі і 12 квітня 1961 року – космічний політ навколо Землі
першого космонавта нашої планети Юрія Гагаріна. Ім’я засновника
світової практичної космонавтики Сергія Корольова довго було
засекречене. У засобах масової інформації його називали «головний
конструктор».
Народився майбутній конструктор 12 січня 1907 р. у місті Житомирі. Він завжди пам’ятав,
хто він і чиїх батьків син. У своїй анкеті студентських років у графі «національність» С. Корольов
написав: «українець». Він любив рідну мову, любив співати українські пісні, залюбки читав
«Кобзаря» Т. Г. Шевченка.
Під керівництвом С. Корольова створено багато балістичних та геофізичних ракет, ракети-
носії та пілотовані космічні кораблі «Восток» та «Восход», за допомогою яких уперше в історії людства
було здійснено політ та вихід людини у космічний простір. За життя Сергія Павловича на його кораблях
у космосі побувало більше десяти космонавтів. Продовжуючи розвивати програму польотів із людиною
на борту, він почав реалізацію своїх ідей щодо створення довготривалої орбітальної станції. Її
прообразом став принципово новий, досконаліший за попередні, космічний корабель «Союз». На жаль,
Корольов не дожив до практичного втілення цієї конструкторської ідеї – першого старту «Союзу». Цей
проект виявився настільки вдалим, що з деякими змінами такі кораблі літають і донині. Під
керівництвом С. П. Корольова відбулися польоти автоматичних апаратів для вивчення Місяця, Венери,
Фобоса – супутника Марсу, комети Галлея. Розроблялися і запускалися штучні супутники Землі, такі як
«Космос». Великою заслугою вченого є те, що він передбачив практичне, земне, застосування
космонавтики. Після старту другого супутника Сергій Павлович сказав: «Надійний міст із Землі в
космос уже перекинуто запуском штучних супутників, і дорога до зірок відкрита».

Сергія Корольова удостоєно Золотої медалі імені
К. Е. Ціолковського АН СРСР, нагороджено орденами та
іншими державними нагородами. Засновано Золоту медаль
ім. С. П. Корольова «За видатні заслуги в галузі ракетно-
космічної техніки», стипендії ім. С. П. Корольова для
студентів вищих навчальних закладів. У Житомирі та інших
містах споруджено пам’ятники вченому, створено музеї,
його ім’ям названі вулиці, проспекти, навчальні заклади,
кораблі, високогірний пік на Памірі, астероїд і кратер зі
зворотного боку Місяця.
«…ще з дитинства улюбленою піснею С. Корольова була «Дивлюсь я на небо, та й
думку гадаю: чому я не сокіл, чому не літаю?». Вона надихнула його на створення перших у світі
космічних ракет. І в одній із тих ракет Корольов відрядив у космос українця Павла Поповича,
котрий цю пісню заспівав для нього з космосу…»
«…донька С. П. Корольова Наталія Сергіївна згадувала: «Саме
слово «Україна» вимовляли в нашій родині трепетно, з великою любов’ю. Дитинство мій батько
провів у Ніжині, народився він у Житомирі, мешкав у Києві, в Одесі. Перші 24 роки, майже
половину свого життєвого шляху, батько провів в Україні. Він дуже її любив. Полюбляв
українські пісні, українську мову. Це точно. «Дивлюсь я на небо», «Реве та стогне Дніпр
широкий» – улюблені пісні бабусі й батька»
«…мати конструктора говорила: «Наші предки – українські козаки, і син мій
успадкував від них, як видно, вміння, дерзновенність, волю, ту волю, яка допомогла йому сягнути
омріяної мети…»
Головний конструктор: СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ КОРОЛЬОВ
«Жити просто так – не можна.
Жити треба з захопленням»
С. Корольов

12 квітня весь світ відзначає День авіації і космонавтики. Це особливий день – день
тріумфу науки і всіх тих, хто сьогодні трудиться у космічній галузі.
55 років тому громадянин СРСР майор Юрій Гагарін на космічному
кораблі «Восток» уперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих
космічних польотів. Запуском першого в світі космічного пілотованого корабля керував головний
конструктор Сергій Павлович Корольов.
Корольов дуже поспішав, адже були дані, що 20 квітня свою людину в космос збираються
відряджати американці. І тому старт планувалося здійснити між 11 і 17 квітня 1961 року. Того, хто
полетить у космос, визначили в останній момент. Ними стали Юрій Гагарін і його дублер Герман
Титов. «Тільки б злітав і повернувся живим!», – сказав Корольов після старту ракети-носія.
На орбіті Гагарін провів найпростіші експерименти: пив, їв, робив записи олівцем. Усі
свої відчуття і спостереження він записував на бортовий магнітофон. Після завершення одного
оберту навколо Землі апарат здійснив посадку на території СРСР у Саратовській області. На висоті 7
км згідно плану польоту Юрій Гагарін катапультувався.
Політ, який тривав усього 108 хвилин, став потужним проривом у освоєнні космосу. І
сьогодні ми бачимо вражаючі успіхи космічної техніки – навколо Землі обертаються десятки тисяч
супутників, космічні апарати були на Місяці і Венері, привезли звідти зразки ґрунту.
Головний конструктор: СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ КОРОЛЬОВ

Житомирський Державний музей космонавтики
ім. С. П. Корольова – найбільший український музей історії
космонавтики.
Тривалий час Меморіальний будинок-музей
академіка С. П. Корольова функціонував як відділ
обласного краєзнавчого музею. Свій сьогоднішній статус
самостійного музей одержав у 1987 році у зв'язку з
будівництвом ще одного нового приміщення, в якому 1991
року була відкрита унікальна за змістом і формою
експозиція «Космос».
За роки існування музей прийняв понад 2,5 млн
відвідувачів із багатьох країн світу. Його колекція
нараховує понад 11 тис. предметів, половина з яких
належить до державної частини музейного фонду України.
Віртуальна мандрівка музеєм
Головний конструктор: СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ КОРОЛЬОВІмена України в космосі

Експозиції музею
Меморіальний будинок-музей академіка С. П. Корольова
Мати С. П. Корольова Марія Миколаївна Баланіна на
відкритті музею. 1 серпня 1971 р.
Головний конструктор: СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ КОРОЛЬОВ Імена України в космосі

Експозиції музею
Головний конструктор: СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ КОРОЛЬОВ Імена України в космосі

Михайло Кузьмич Янгель – видатний учений,
основоположник нового напрямку в ракетній науці і техніці.
Засновник і перший головний конструктор Конструкторського
бюро «Південне».
Етнічний українець, нащадок примусово виселених до
Сибіру селян, він не забув ні мови, ні Батьківщини і за першої
нагоди повернувся працювати у Дніпропетровськ, і пов’язав з
Україною останні 17 років свого життя.
Очолював створення ракетних комплексів Р-12, Р-14,
Р-16, Р-36, МР-УР 100, Р-36м, космічних ракет-носіїв «Космос»,
«Космос-2», «Циклон», «Циклон-2», «Циклон-3», «Дніпро»,
посадкового модуля місячного корабля Н1-Л3, космічних
апаратів «Космос», «Інтеркосмос», «Метеор», «Цілина».
Іменем Михайла Янгеля названо школи і вулиці в
Києві, Дніпрі та інших містах. Його ім'я носять пік на Памірі,
кратер на Місяці, державне конструкторське бюро «Південне».
(1911-1971)

«…М. Янгель досліджував походження свого прізвища. Пов'язував його зі словом «янга» –
ківш, у якому запорожці варили їжу. Так само називали й людину, яка черпала і роздавала їжу. Хоча є
підстави вважати, що прізвище походило від українського слова «янгол»…»
«…дід Михайла, Лаврін Павлович, нащадок запорожців – уродженець села Рижки
на Чернігівщині. Вісім років каторги на золотих копальнях та довічне поселення в Сибіру Лавріну
присудили за те, що він підпалив маєток пана…»
«…вдова М. К. Янгеля, Ірина Стражева, у передмові до українського видання своєї книги
«Тюльпани з космодрому» писала: «Я щаслива, що цю книгу багато українців зможуть прочитати
рідною мовою. Михайло Кузьмич був тісно пов'язаний з Україною, її чудовими людьми. Тут колись
жили його діди і це коріння, яке сягає глибини років, незаперечно лягло в основу формування його
характеру, становлення його особистості…»
«…з початку 60-х років фірма М. Янгеля перетворилася з суто ракетної на
ракетно-космічну. У 1962 р. ракета-носій 63С1 («Космос») вивела на орбіту штучний
супутник Землі ДC-1 (дніпропетровський супутник) – «Космос-1». Пізніше носій «Космос»
виводив на орбіту радянські, французькі, індійські супутники. У Дніпропетровську на
замовлення КБ С. П. Корольова була створена кабіна для посадки космонавта на Місяць і
повернення на орбітальний корабель…
М. К. Янгель розгорнув роботу із розробки ракетних комплексів третього
покоління МР-УР100 (15А15), МР-УР100 УТТХ (15А16), Р-36М (15А14) – славнозвісна
«Сатана»*, яку США включили першою на знищення при підписанні договору про
роззброєння…»
Людина космічного масштабу: МИХАЙЛО КУЗЬМИЧ ЯНГЕЛЬ
*найпотужніша бойова ракета сучасності РС-20 «Воєвода» (або «Сатана», як її називають на Заході), вона здатна долати будь-яку
протиракетну оборону і може доносити до цілі 10 потужних ядерних боєзарядів. Ракета РС-20 була внесена у Книгу рекордів Гіннеса як
найбільш потужна міжконтинентальна балістична ракета у світі.

Першим серед українців, які побували в космосі став космонавт № 4 у СРСР і № 8 у
світі Павло Попович. Родом він із Узина, що поблизу Білої Церкви, літав на кораблях «Восток-4» у
1962 р. та «Союз-14» у 1974 р.; Георгій Береговий, нар. в Полтавській обл., – «Союз-3», 1968 р.;
Бондаренко Валентин, нар. у Харкові, був зарахований до першого загону радянських космонавтів;
Георгій Шонін, нар. у Луганській обл., – «Союз-6», 1969 р.; Георгій Добровольський, нар. в Одесі, –
«Союз-11», 1971 р.; Віталій Жолобов, нар. у Херсонській обл., – «Союз-21», 1976 р.; Володимир
Ляхов, нар. у Луганській обл., – «Союз-32», 1979 р., «Союз Т-9», 1983 р., «Союз ТМ-6», 1988 р.; Леонід
Попов, нар. у Кіровоградській обл., – «Союз -35», 1980 р., «Союз-40», 1981 р., «Союз Т-7», 1982 р.;
Леонід Кизим, нар. у Донецькій обл., – «Союз Т-3», 1980 р., «Союз Т-10», 1984 р., «Союз Т-15», 1986
р.; Ігор Волк, нар. у Харківській обл., – «Союз Т-12», 1984 р.; Володимир Васютін, нар. у Харкові, –
«Союз Т-14», 1985 р.; Олександр Волков, нар. в Донецькій обл., – «Союз Т-14», 1985 р., «Союз ТМ-7»,
198 р., «Союз ТМ-13», 1992 р.; Анатолій Левченко, нар. у Харківській обл., – «Союз ТМ-4», 1987 р.;
Анатолій Арцебарський, нар. у Дніпропетровській обл., – «Союз ТМ - 12», 1991 р.; Василь Циблієв,
нар. у Криму, – «Союз ТМ-17, 1994 р.; Юрій Маленченко, нар. у Кіровоградській обл., – «Союз ТМ-
19», 1994 р.; Юрій Гідзенко, нар. у Миколаївській обл., – «Союз ТМ-22», 1996 р.; Юрій Онуфрієнко,
нар. у Харківській обл., – «Союз ТМ-23», 1996 р.; Леонід Каденюк, нар. у Чернівецькій обл., член
міжнародного екіпажу корабля багаторазового використання «Коламбія», 1997 р.; Сергій Волков, нар.
в Харківській обл., – «Союз ТМА-12», 2007 р., «Союз ТМА-02М», 2011 р., «Союз TMA-18M», 2015 р.
Є нащадки українців і серед загону астронавтів США та Канади: американська жінка-
астронавт Гайдемарі (Гайді-Марія) Стефанишин-Пайпер, батько якої – родом із містечка Новий
Яричів на Львівщині; американський астронавт Брюс Едвард Мельник; американський астронавт
Керол Бобко, батьки якого походять із родини українських емігрантів; одна з найпопулярніших
астронавтів у світі Джудіт Рєзнік, батьки – вихідці з України, загинула 28 січня 1986 р. під час старту
космічного корабля «Челленджер»; перша канадська жінка-астронавт Роберта Лінн Бондар, яка
народилася в родині етнічних українців родом із м. Городенка Івано-Франківської області.

«Я перший радянський космонавт з України...»
П. Попович
(1930-2009)
Першим космонавтом-українцем став Павло Попович. Він
побував у космосі з 12 до 15 серпня 1962 року на кораблі «Восток-4»,
одночасно з «Востоком-3», пілотованим А. Ніколаєвим.
Три доби відбувався перший у світі груповий політ двох
пілотованих космічних кораблів, під час якого виконувалася широка
програма науково-технічних і медично-біологічних експериментів. Кораблі
знаходилися на відстані 5-6 кілометрів один від одного. Під час польоту були
проведені перші експерименти з радіозв’язку між екіпажами двох кораблів у
космосі і взаємне фотографування. Павло Попович уперше виконав
орієнтацію корабля в просторі за допомогою системи ручного управління. В
процесі польоту серйозній перевірці було піддано методи забезпечення
нормальної життєдіяльності людини.
Другий свій космічний політ Попович здійснив з 3 до 19 липня
1974 року як командир екіпажу космічного корабля «Союз-14», провівши
стикування з орбітальною станцією «Салют-3».
В місті Узині, де народився П. Р. Попович, на
вулиці, названій на честь космонавта, зберігся будинок № 34,
в якому жила велика родина Поповичів. А на центральній
площі містечка встановлено погруддя видатного земляка.

«Книги, прочитані в дитинстві, іноді
запам’ятовуються на все життя. Для мене «Аргонавти
Всесвіту» Володимира Владка – буквар космонавтики.
Перебуваючи в космосі, я був вражений, настільки точно
Владко спрогнозував стан невагомості. Було таке відчуття,
ніби я ознайомився з невагомістю ще в дитинстві»
«Коли літав, згадував Україну, мій рідний Узин,
осокори вздовж дороги, верби над Россю, будинок, в якому ріс,
рідних, друзів. І так захотілося додому...» (П. Р. Попович)
«…у Зоряному містечку, на тренажерах, він любив співати
«Засвистали козаченьки». А в орбітальному польоті дав космічний
концерт: дужим і чистим голосом проспівав «Дивлюсь я на небо…».
Він знав, що пісню чують на Землі і що це улюблена пісня Сергія
Корольова…»
«…будучи всебічно обдарованою людиною, Павло Попович
писав вірші, видав кілька книг: «Вылетаю утром», «Космонавтика
человечеству», «Нескончаемые дороги Вселенной», «Робинзоны
вселенной», «Испытано космосом и Землей». У них зібрані не лише
його особистий досвід і спостереження, але й глибокі роздуми про
прогрес, майбутнє техніки і людства…»
Зустріч із батьками після першого польоту
Зустріч П. Поповича на українській
землі після повернення з космосу
Зоряний син України: ПАВЛО РОМАНОВИЧ ПОПОВИЧ
мена України в космосі

«Земля така мала і беззахисна»
Л. Каденюк
Леонід Костянтинович Каденюк – перший космонавт незалежної
України. Народився 28 січня 1951 року в с. Клішківці Хотинського району
Чернівецької області.
19 листопада 1997 р. у складі міжнародного екіпажу з шести осіб
на борту американського космічного корабля «Columbia» здійснив політ у
космос, який тривав 16 діб. Український космонавт повністю виконав
програму дослідження з космобіології про цвітіння на орбіті деяких видів
рослин (моху, сої і рапсу). Одночасно з Л. Каденюком такі самі досліди з
рослинами у земних умовах провели 20 000 школярів.
На думку Л. Каденюка, цей політ сприяв піднесенню авторитету
України на міжнародній арені. А ще – за межами нашої планети побували
український прапор, тризуб та «Кобзар» Тараса Шевчека, а також пролунав
Гімн України.
Автор 5 наукових праць та художньо-публіцистичної книги
«Місія – Космос», яка стала кращою книгою 2009 року в Україні, та за яку
космонавт нагороджений дипломом «Гран-Прі» в номінації «Вибір читача»
на ХIII Харківському фестивалі «Світ книги» (2011).
Леонід Каденюк удостоєний найвищої нагороди «Герой
України». Нагороджений орденом «За мужність» І ступеня, орденом
св. Архангела Михаїла та медаллю NASA «За космічний політ». Він є
почесним професором багатьох ВНЗ, має численні відзнаки, нагороди,
подяки, грамоти за досягнення у професійній сфері.

Зустріч із Л. Каденюком у рамках
Національного проекту «Україна читає дітям»
Перший космонавт незалежної України: ЛЕОНІД КОСТЯНТИНОВИЧ КАДЕНЮК
Перший космонавт України Леонід Каденюк із першим
космонавтом-українцем Павлом Поповичем
Зустріч із Л. Каденюком в НБУ для дітей
Л. Каденюк — єдиний у складі екіпажу космонавт-дослідник
«Досить часто мене
запитують, чи важко стати
космонавтом? Звичайно,
важко, відповідаю я. Але якщо
цю мрію зміг втілити в
життя хлопчик із
буковинського села, то так
само вона може бути
здійснена й будь-ким»

Цим словом ми називаємо все те, що знаходиться за межами нашої планети. Але де,
власне, проходить ця межа, визначити важко.
За кілька днів до страти він створив перший у світі проект космічного апарата з
реактивним двигуном. Про кого мова?
Прізвище нашого співвітчизника, який розробив основи ракетодинаміки й ракетного
руху?
З його ім’ям пов’язані дві великі дати в «космічній» історії – запуск першого штучного
супутника Землі та політ навколо нашої планети першого космонавта Ю. Гагаріна.
Тривалість першого польоту людини в космос?
Перший космонавт-українець, який побував у космосі 1962 р. на кораблі «Восток-4»,
одночасно з «Востоком-3», пілотованим А. Ніколаєвим?
Назвіть першого космонавта незалежної України?
Космос
Микола Кибальчич
Костянтин Ціолковський
Сергій Корольов
108 хв.
Павло Попович
Леонід Каденюк
Перевір свої знання

Земля
Корольов
Космос
Всесвіт
Ракета
1
2
3
4
5

З
Н
А
Й
Д
И
10
Р
О
З
Б
І
Ж
Н
О
С
Т
Е
Й

Батій Я. Найцікавіше про космос / Я. О. Батій. – Харків : Pelican : Віват, 2014. – 47 с. : іл. –
(Енциклопедії).
Всесвіт : енцикл. путівник / авт. тексту М. Гарлік ; пер. з англ. С. Шафрановський. – Київ :
Махаон-Україна, 2009. – 301 с.
Дорога до зірок: Сергій Павлович Корольов (1907-1966) : рек. бібліогр. покажч. для
читачів-учнів 7-9 кл. / Національна бібліотека України для дітей ; уклад. Н. О. Гажаман. –
Київ, 2007. – 24 с.

Железняк Г. Відкритий космос, Земля і Всесвіт / Г. В. Железняк ; іл. М. О. Заремби,
О. В. Назаренка ; пер. В. М. Верховеня. – Харків : Фактор, 2005. – 191 с. : фотоіл. –
(Золотий перетин ; [Кн. 3]).
Железняк Г. Найцікавіше про Космос : у запитаннях і відповідях / Г. В. Железняк ;
худож. оформ. М. О. Заремби. – Харків : Торнадо, 2007. – 95 с. : іл. – (Найцікавіше
про...).
Каденюк Л. Місія – Космос / Л. К. Каденюк. – Київ : Пульсари, 2009. – 327 с. : фотоіл. –
(Українці у світовій цивілізації).

Попович П. Нескінченні дороги Всесвіту / П. Попович ; [співавт.] О. Немов ; пер. з рос.
В. Іконников. – Київ : Дніпро, 2000. – 189 с. : портр.
Попович П. Не могло бути інакше / П. Р. Попович. – Київ : Либідь, 2010. – 311 с. :
фотогр., портр.
Славетні імена Полтавщини : Олександр Засядько / упоряд. В. М. Асадчева ; текст
Г. І. Антипович, Н. К. Кочерга, Г. О. Кудряшов ; підбір ілюстр. С. Г. Шафарчук. –
Полтава : Оріяна, 2009. – 71 с. : фотоіл.

Сорока М. Кроки у незвідане : зустрічі й діалоги з видат. людьми / М. М. Сорока. – Київ :
Київська правда, 2003. – 446 с. : іл.
Український космос : косміч. енцикл. : для юнацтва від 12 до 112 / В. Чередниченко [та
ін.]. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. – 45 с. : іл.
Шевчук С. Сергій Корольов / С. Шевчук ; пер. з рос. Н. Сидорової. – Харків : ПЕТ, 2015. –
126 c.

Фото з сайтів:
http://www.nkau.gov.ua/
http://oda.zt.gov.ua/
http://tyzhden.ua/Publication/3803
http://krasnews.at.ua/
http://www.nkau.gov.ua/
http://cosmosmuseum.info/
http://museum.cult.gov.ua/
http://orbiter-forum.com/
Укладачі: С. В. Кисельова, Л. Г. Кунах
Редактор: В. В. Зеленська
6 грудня 1999 року Генеральна Асамблея ООН проголосила щорічний Всесвітній тиждень
космосу (World Space Week) із 4 по 10 жовтня. Відтоді понад 90 країн світу у цей період долучаються до
науково-освітніх програм і проводять тематичні заходи, які сприяють розвитку співпраці у сфері космічних
досліджень, популяризації космонавтики.
Дати 4 і 10 жовтня були обрані невипадково. 4 жовтня 1957 року під керівництвом нашого земляка
академіка С. П. Корольова був здійснений запуск першого штучного супутника Землі, який ознаменував
початок космічної ери в історії людства, а 10 жовтня 1967 року вступив у дію договір про принципи діяльності
держав у сфері дослідження і використання космічного простору.

Космічні орбіти України

Recomendados

Recomendados

Mais conteúdo relacionado

Mais procurados

Mais procurados (20)

Semelhante a Космічні орбіти України

Semelhante a Космічні орбіти України (20)

Mais de НБУ для дітей

Mais de НБУ для дітей (20)

Último

Último (16)

Космічні орбіти України