Робота бібліотечних волонтерів для організації читацької діяльності в літній період

1. РОБОТА БІБЛІОТЕЧНИХ ВОЛОНТЕРІВ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ
ЧИТАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЛІТНІЙ ПЕРІОД
(Методичні рекомендації по роботі з юнацтвом та молоддю)
С. Кравченко, завідувач відділом організаційно-
методичної роботи та зв’язків з громадськістю
Рівненської обласної бібліотеки для молоді
Влітку у молодих людей більше вільного часу, а значить, є причина не тільки виїхати на
природу, зайнятись улюбленою справою, а й відвідати бібліотеку, якщо вона, звичайно, буде
привабливою для них й слугуватиме своєрідним культурним і творчим магнітом.
Для юнацького віку характерні такі риси, як фізична активність, креативність, бажання
залюбки приймати участь у заходах. Цим і треба скористатися бібліотекарям, щоб молодь
змогла себе реалізувати, організовуючи захоплюючу читацьку діяльність.
Створення волонтерських груп з числа активних читачів − надійна опора в організації
заходів як в самій бібліотеці, так і поза її стінами. І саме літо може стати чудовим стартовим
майданчиком по організації в бібліотеках добровільних груп користувачів, адже героїчний
приклад масового волонтерства в Україні під час Революції Гідності та в зоні бойових дій на
Сході країни доводить величезну значущість роботи добовольців.
До яких потрібних бібліотечних справ можна залучити волонтерів під час літнього
періоду?
По-перше, на сайті бібліотеки можна відкрити інтернет-форум «На книжковій хвилі», де
його учасники − молодь, підлітки, бібліотекарі − зможуть обговорювати такі питання:
«Наскільки вірний вираз «Бібліотека − це весь світ!», «Навіщо читати?», «Портрет сучасного
молодого читача: який він у вашій уяві?». Можна влаштувати інтернет-голосування на теми
«Краща книга − улюблена книга», «Лідер літнього читання» тощо.
Важливим продовженням онлайнової діяльності можуть стати організовані волонтерами
спільно з бібліотекарями літні молодіжні акції, приурочені до конкретних дат календаря,
повязаних з молодіжними, сімейними, дитячими святами: День захисту дітей (1 червня), День
молоді України (остання неділя червня), День сім'ї (8 липня − День заступників кохання і
подружньої вірності Святих Петра і Февронії), Міжнародний день молоді (12 серпня), державні
свята − День скорботи и вшанування пам'яті жертв війни в Україні (22 червня), День
Державного Прапора України (23 серпня), День Незалежності України (24 серпня), з
популяризації здорового способу життя − Міжнародний день скейтбордингу (21 червня),
Міжнародний Олімпійський день (23 червня), Міжнародний день боротьби зі зловживанням
наркотичними засобами та їхнім незаконним обігом (26 червня), Всесвітній день рибальства (27
червня), Міжнародний день шахів (20 липня) та інші. Екологічні дні можна проводити протягом
усього літа.
Для волонтерів бажано підготувати майки, бейсболки, значки з бібліотечної атрибутикою,
в яких вони будуть працювати протягом літа. З метою морального та матеріального заохочення
їм потрібно видати книжки волонтерів, де будуть відзначатися всі корисні справи, які потім
можна перевести в бали (призи). Було б непогано оголосити конкурс на кращого волонтера,
підсумки якого можна буде підбити наприкінці літа.
Спільно з літніми оздоровчими таборами та майданчиками при школах та дошкільних
освітніх установах бібліотека може скласти програму «Друзі літнього читання», яка

2. передбачатиме, зокрема, відвідування школярів волонтерами для обговорення прочитаних книг,
організація голосних читань для дітей молодшого віку тощо. Волонтери долучаються й до
оформлення листівок з програмами літніх читань, наприклад, в стилі аніме, до написання
сценаріїв і створення рекламних роликів, які можна демонструвати на місцевому телебаченні, в
соціальних медіа, в стінах бібліотеки. Літні програми можуть носити назви: «Літературний
марафон довжиною 90 днів», «Літо книжкове, будь зі мною!», «Літо з книжкою на лавці», «Світ
читання − молодим».
Серед читачів пропонується провести конкурси:
 коротких оповідань («Замов слово про улюблену книгу», «Читання із захопленням»,
«З любов'ю про бібліотеку»;
 есе − обмін враженнями про прочитане («Мені книга мов ковток повітря»);
 відгуків ( «Я раджу прочитати...»).
Матеріали розміщуються на сайті бібліотеки, на сторінках акаунтів книигозбірні в
соціальних медіа або оформляються оффлайн у вигляді альбому. За підсумками творчих
конкурсів проводяться авторські зустрічі за участі всіх учасників дійств.
Програма літніх читань може передбачати участь молоді в якості живої реклами коли
волонтери виходять на вулиці і поширюють програми літніх читань або заходи, що проводяться
бібліотекою, серед мешканців свого населеного пункту. Влаштовується акція «Рекламний
листопад» (розповсюдження буклетів, пам'яток, візиток, книжкових закладок, рекомендаційних
вебліографічних списків).
Залучаючи волонтерів, бібліотека може влаштувати різні вуличні акції: «Я − читач!»
(відкриття книжкового літнього сезону), «Книга в дитячому візочку і на дитячому майданчику»
(для молодих батьків). У День сім'ї (8 липня) молодь отримає від волонтерів вітальні листівки з
описом свята і списком літератури. Мета акції − популяризація в молодіжному середовищі
інституту сім'ї та сімейного способу життя, заснованого на високих ідеалах шлюбу − взаємної
любові та вірності, благочестя й милосердя.
Бібліотеки все частіше влаштовують різноманітні дійства навколо книги − флешмоб,
хепенінг, перформанс, квест-орієнтування, − тому що для молоді участь у таких акціях є
цікавою активною грою (див. «Глосарій»).
У День молоді волонтери на площі, у сквері або біля бібліотеки можуть провести
бібліотечний флешмоб («Приєднуйся до більшості, яка читає», «Відкрий свою книгу!»,
«Книга в руках молодих»).
А книжковий хепенінг можна вдало організувати в один з літніх днів на центральній
площі міста, селища, села, коли півтора-два десятки молодих людей зберуться, щоб почитати
спочатку книги, принесені з собою, а потім обмінятися ними з присутніми.
Останнім часом популярності набуває квест-орієнтування як ігровий жанр, що вимагає
від учасників вирішення розумових завдань для просування по пунктах заздалегідь
розробленого сценарію. Можна спробувати провести таку пізнавальну командну гру під назвою
«З книгою по вулицях міста (села)». На початку старту учасники бібліотечного квесту
отримують карти-маршрути з місцями контрольних пунктів. За умовами квесту команда
повинна зорієнтуватися по карті, пройти всі контрольні пункти і відповісти на запитання по тій
чи іншій художній книзі. Крім правильних відповідей враховується ще і час проходження
маршруту, а точки на карті − це своєрідні загадки, які потрібно спочатку відгадати. У грі
передбачені також інші завдання:
- провести міні-опитування на вулицях міста «Моя улюблена книга»;
- записати відповіді на зворотній стороні картки-маршруту;
- роздати перехожим на вулицях флаєри з рекламою бібліотеки;

3. - зробити фотозвіт, презентацію або відеоролик про гру, що відбулась.
Завершальною частиною будь-якого молодіжного заходу може стати рекламна акція
«Книжкове конфеті»: на столах розсипані цукерки та міні-шоколадки, до яких прикріплюються
фантики з кольоровими рекламками книг і журналів для молоді, відгуками про прочитані
книги, слоганами та мотиваторами із запрошенням до читання, адресою бібліотеки. Смаколики
з книжкової рекламою учасники акції забирають із собою, щоб запропонувати своїм друзям і
знайомим «покуштувати солодкий смак книги та читання».
Все більшою популярністю користується у молодих читачів така нова модель взаємодії як
«Ніч у бібліотеці». Цікавим для молоді буде запропонований проект «Альянс молоді та
фантастики», який передбачатиме цілий цикл заходів «Нічний фен-бум»! під гаслами
«Бібліотека попереджає: читання КОРИСНЕ для вашого здоров'я!», «Будь в тренді − читай
фантастику!». Теми заходів залежатимуть від матеріально-технічних та організаційних
можливостей бібліотекарів та їх фантазії. Можна провести «Фен-симфонію» (вечір молодіжних
груп, які виконують музику фентезі), «Фен-форум» (вечір віртуального спілкування), «Нічну
феєрію» (вечір, присвячений комп'ютерній анімації) тощо. Можна оголосити конкурси «Дай
волю фантазії!» (на кращу фантастичну розповідь), «Мальований космос» (на кращий
малюнок), а принагідно провести акцію «Бібліобратство: ти записався в бібліотеку?». У цій
акції нараховуються бали, наприклад, за: читацький стаж, кількість відвідувань, волонтерську
допомогу, надання книжок в дар бібліотеці, за приведеного в бібліотеку друга чи знайомого.
Під час проведення «Ночі в бібліотеці» можна зіграти в квест «Нічний літературний
спринт», спантеличивши учасників вікториною «Кращі книги світу», або провести гру
«Фантастичний квест» (пошуки скарбу) і запустити літературну рулетку «Перше ПРОчитання в
книжкову ніч» (поетично-прозові дуелі). В рамках проведення «Ночі…» можна влаштувати
«Побачення в бібліотеці», де відвідувачів чекатиме різноманітна програма з живою та
«консервованою» (тобто у запису) музикою. Для всіх бажаючих можна додатково провести
майстер-класи з body-art, «демонічної» зачіски і т. д.
Цікавою для учасників «нічного» дійства стане екскурсія по тих відділах та приміщеннях
бібліотеки, куди зазвичай читачі не допускаються. До такої екскурсії по лабіринтах і сховищах
бібліотеки з можливими дивними зустрічами та враженнями слід залучати костюмовані
персонажі з улюблених книг.
З метою популяризації творчості українських класиків літератури можна запропонувати
учасникам «Ночі в бібліотеці» долучитись до змагань у формі театральної постановки за
творами Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки. Для цього відібрані команди під керівництвом
досвідчених фахівців (наприклад, вчителів, акторів) повинні будуть пройти ряд випробувань, а
саме:
- «Візитна картка» (домашнє завдання);
- «Поетичний конкурс» (треба скласти за обмежений час вірш у вигляді чотиривірша);
- «Театральне змагання» (командам на вибір пропонуються один з трьох творів, які
потрібно інсценувати);
- «Кінематографічний конкурс» (озвучити уривок з фільму).
Оригінальна форма залучення молоді в бібліотеку − бібліокафе. Його можна організувати
на ганку бібліотеки, в фойе чи в іншому оригінальному приміщенні, де бібліоофіціантки
пригощатимуть відвідувачів книгами на різні смаки. Назви можуть бути різними − «Книжкове
кафе», «Книжкова колиба». Ще один варіант − організувати молодіжний бібліо-бар «Смачна
книга», де читачам можна запропонувати бібліотечне меню з художніх творів. «Дегустувати»
книжкові страви бажано під філіжанку якого-небуть гарячого напою з цукерками та зефіром.
Щоб допомогти молодому читачеві зорієнтуватися в загальному потоці літератури,
стимулювати його читацьку активність співробітникам бібліотеки варто підготувати серію
буклетів для бібліогурманов під назвою «Аромат книг», а на сайті бібліотеки виставити

4. відомості про запропоновані книги в розділі «Книжкові прибамбаси».
Створюючи меню, співробітники бібліотеки повинні пам'ятати слова видатного
англійського філософа Френсіса Бекона: «Є книги, які треба тільки скуштувати, є такі, які
найкраще проковтнути, і лише деякі варто розжувати і переварити; інакше кажучи, одні
книги слід прочитати лише частково, інші − без особливої старанності і лише деякі − цілком і
уважно.»
Дієвим засобом залучення користувачів до читання книг може стати створення книжкових
акаунтів в соціальних мережах. Таке віртуальне дійство в інтернеті отримало назву флешбук
або книжковий флешмоб, метою якого є знайомство з виданнями за фрагментам тексту.
За кордоном зараз все більше поширюється точка зору, що книга повинна вийти назустріч
тим людям, які ніколи в житті не відкривали двері бібліотеки або книгарні. У Франції виникли
«вуличні бібліотеки», у Відні в павільйонах створені паркові бібліотеки, де можна читати,
переглядати книги, малювати. «Бібліотека без стін, без кордонів» є своєрідним містком у
велику бібліотеку.
Подібні проекти вже успішно реалізуються в деяких бібліотек України. Наприклад, добре
себе зарекомендували проекти бібліотек з організації літніх читальних залів під відкритим
небом, розташованих у зручних людних місцях, поруч з бібліотекою або навпроти неї. При
наявності мобільних стелажів і пластикових меблів такий читальний зал легко можна зібрати за
лічені хвилини. Літній читальний зал може працювати на розсуд бібліотекарів по певних днях
тижня, але в святкові дні, коли наплив відвідувачів очікується найбільшим, він обов'язково
повинен приймати відвідувачів. Завдання: створити зону обслуговування, де молода людина
може стати читачем без правил і умовностей; представити багатство і різноманітність
книжково-журнального фонду; змінити у свідомості жителів стереотипне сприйняття
бібліотечного закладу; залучити нових читачів у стіни книгозбірні.
Проект читального залу під відкритим небом може мати різні назви і варіанти організації:
«Бібліотека під парасолею», «Книжковий сад: відкритий простір для читання», «Читаючий
бульвар», «Книжкова веселка», «Книжковий пікнік», «Парковий виїздний читальний зал» тощо.
Проект «Книжкове шатро» як варіант інтелектуально-розважального відпочинку дітей та
молоді під відкритим небом може стати цікавим місцем, де будуть пропонуватися книги і
журнали, згруповані за темами: «Поринь у світ фентезі!», «Підбери книгу до свого настрою!»,
«Класні журнали». У «Книжковому шатрі» можна буде не тільки почитати книги і журнали в
комфортних умовах на свіжому повітрі, а й пройти тест на швидкість читання, намалювати
улюбленого персонажа, номінувати улюблену книгу на звання «Книжкова симпатія», зібрати
пазли, придумати рекламний слоган, прийняти участь у безпрограшній літературної лотереї,
сфотографуватися на пам'ять з «Улюбленою книгою». Для цього за столиками можна
організувати спеціальні зони: «Книжкові гонки», «Я люблю читати!», «Книжкова симпатія»,
«Розумні ігри», «Книга в картинках», «Книжкова перерва».
Під час роботи літнього читального залу відвідувачам можна роздавати флаєри-
запрошення, закладки-пам'ятки для молодих батьків «Любити книгу з дитинства» (поради щодо
залучення дітей до читання), закладки-запрошення з інформацією про новинки художньої
літератури «Декілька рядків до філіжанки кави». Крім того, перехожих можна запрошувати і
закличними плакатами типу «Не проходьте мимо!», «Відпочиньте у нас, почитайте нові
журнали і газети!», «Познайомтеся з книжковими новинками!». Тут також можна
запропонувати записатися в бібліотеку і кожному новачку вручити подарунок і святково
оформлений читацький квиток.
Визначною подією для бібліотечних волонтерів можуть стати організовані за участю
автотранспортних підприємств «Літературні автобуси», наприклад, з краєзнавчої програмою

5. або рекламний проект «Читаюче таксі» з метою популяризації діяльності бібліотеки, читання
та книги.
За домовленістю з власниками транспортних засобів на машинах можна розміщувати
рекламу книги і бібліотеки. В організованому для пасажирів автомаршруті «Читач в дорозі»
можна запропонувати пам'ятки, візитки, буклети з координатами бібліотеки, переліком послуг,
інформацією про новинки, яскраві висловлювання про читання і книгу тощо.
Серед постійних користувачів бібліотеки волонтери можуть провести конкурс
відеороликів і пам'яток «10 причин відвідувати бібліотеку влітку», в результаті якого пам'ятки
про бібліотеку поширюються в молодіжному середовищі, а кращі відеоролики показують при
проведенні заходів. До відома, саме американські тінейджери визначили наступні 10 причин, з
яких потрібно або бажано відвідувати бібліотеку влітку:
 книги,
 літні програми,
 сучасні комп'ютери,
 волонтерська діяльність,
 музика,
 змагання з призами,
 аніме і манга,
 можливість пограти на музичних інструментах,
 спілкування з однолітками.
 молодіжні ради в бібліотеці (див. в збірнику консультацію «Робота молодіжних рад як
засіб залучення користувачів до креативної діяльності бібліотеки»).
Нерідко саме бажання поспілкуватися приводить молодих людей в бібліотеку. Знайти
однодумців, друзів серед ровесників допоможуть читацькі об'єднання. Це можуть бути клуби
любителів якогось жанру, наприклад, «Фентезі-бум» або «Клуб коміксів».
Комікси, графічні новели − популярний формат в молодіжному середовищі. І його теж
можна використовувати в роботі по залученню до читання в бібліотеку, особливо в літній
період.
В останні роки за кордоном спостерігається справжній видавничий і читацький бум
коміксів і графічних новел. Середній вік американських читачів коміксів становить 25 років і
багато з них зберігають любов до цього жанру і в зрілому віці. Більше того, чимало любителів
цього формату згодом стають шанувальниками традиційної літератури.
Сьогодні в практиці зарубіжних бібліотек спостерігається тенденція включення до
програми літніх читань спеціальних днів, коли учасники заходу − любителі цього жанру −
читають популярні комікси, вбираючись в пошиті костюми своїх улюблених героїв.
Проводяться конкурси на кращий малюнок, костюм або текст, проводиться обмін коміксів і
графічних новел (так як любителі цього формату мають масу видань у себе вдома і багато з них
ніколи більше не читаються). Тим користувачам, які дарують книгозбірні свої книги,
бібліотекарі вручають запрошення на свої заходи.
Для любителів аніме і манга також можна організувати роботу клубу і проводити цікаві
засідання, де учасники обговорюватимуть новинки японської анімації, малюватимуть манги,
матимуть можливість придумувати і репетирувати косплеї для аніме-вечірок і фестивалів,
навіть вивчати японську мову і знайомитися зі східними єдиноборствами.
Колекція коміксів і графічних новел − один з важливих компонентів сучасної бібліотеки,
тому необхідно шукати і знаходити ефективні джерела поповнення бібліотечного фонду такими
виданнями, популяризувати їх впровадження в бібліотечну практику, звичайно, відбираючи
найкраще.

6. Адже такий літературний формат це:
- відмінний засіб для ледачих читачів і тих, хто має проблеми з читанням;
- це альтернативне і креативне читання;
- це свого роду графічний медіум, який багаторазово підсилює вплив тексту, багатого до
того ж метафорами (підтекстами);
- це і візуальна грамотність, тобто здатність інтерпретувати, використовувати, витягувати
сенс з інформації, представленої в графічному вигляді, що в свою чергу розвиває
здатність сприймати тонкощі зовнішнього вигляду досліджуваного об'єкта та його зміни;
- і, нарешті, це один з дієвих стимулів залучення підлітків до бібліотеки.
Цікавий факт: популярного українського стиліста і дизайнера Андре Тана на створення
нової колекції одягу надихнула ... естетика бібліотеки. Його моделі з'явилися з книгами на
голові, укріпленими на капелюшках або просто прикріпленими до волосся. Колекція
вітчизняного кутюр’є, що отримала дещо провокативну назву «Гламур в бібліотеці», викликала
неабиякий фурор.
Модне дефіле можна влаштувати і в самій бібліотеці на літературному подіумі «Сезон
2016-2017. Літня колекція», залучаючи молодь до прочитання і виявлення улюблених
літературних видань різних жанрів.
Можна порекомендувати наступні етапи підготовки інтелектуального книжкового дефіле:
- прочитання рекомендованих читачам новихвидань
і вибір ними вподобаних книг або журналів для показу;
- написання відгуків в альбом «Асоціації після читання»;
- підбір слогана, афористичних фраз, які характеризують видання;
- підбір саундтрека (музичної теми) до книги, журналу, які демонструватимуться на
подіумі.
Сам показ інтелектуальної моди на літературному подіумі може проходити за такими
розділами:
- «Висока мода від кутюр»: класика, фантастика, поезія, вишукана проза та інші;
- «Літературне прет-а-порте»: твори, написані гарною мовою, із захоплюючим сюжетом,
цікаві широкому колу читачів; книги, здатні зацікавити якимось несподіваним,
витонченим, елегантним формулюванням;
- «Ретро»: перевидання книг, що вийшли раніше; твори, написані в стилі іншої епохи;
- «З бабусиної скрині»: цікаві книги, якими зачитувалися батьки;
- «Модні аксесуари»: журнальні публікації.
Набирає популярності в бібліотеках і така форма роботи, як слем (англ. slem −
«плескати»). Це поетичне змагання, яке проходить у кілька турів. Але можна, наприклад,
організувати не поетичний слем, а літературно-поетичний батл (англ. battle – «битва, бій»), що
припускає участь не тільки поетів, але й прозаїків. Учасники повинні підготувати читання
вголос обраних ними власних творів для перших двох турів і фіналу. У першому турі необхідно
використовувати костюми, реквізити, мелодекламації, відеопоезію: комп'ютерну анімацію,
мультиплікацію, фрагменти рекламних роликів, слайд-шоу з фотографій і колажів запозичених
з журнальних вирізок. У другому турі дозволяється тільки міміка і пантоміміка, жести і
звуконаслідування. Таке змагання проводиться за трьома номінаціями: «Поезія», «Проза»,
«Пісні».
Можна провести «Читацький слем» у вигляді літературної імпровізації на підтримку
читання та книги, де всі бажаючі зможуть залишити свої відгуки та побажання на великому
аркуші (рулоні) паперу, а також висловитися про свою улюблену книгу або письменника у
«Вільний мікрофон». Мета проведення таких заходів: зміцнення авторитету літературно-

7. поетичного слова, підвищення популярності книги та читання.
Багато молодих людей захоплюються фотографією. І цей їхній інтерес можна «підігріти»,
організувавши молодіжний фотоконкурс (фотокрос) з інтригуючою назвою «Спійманий за
читанням» або «З життя читаючих влітку», за номінаціями: «Читаючі пупси», «Читання із
захопленням», «Чоловіки теж читають», «Ретро», «На пляжі з книгою».
Тих, хто вирушає у відпустку, може зацікавити буккросингова книжкова або журнальна
полиця (стелаж) у фойє бібліотеки: «Від серця до серця», «Весь світ − бібліотека», «Книга у
вільному польоті», «Молодіжна книговерть», «10 книжок у відпустку» тощо.
Підсумки літніх читань з конкурсом на кращого волонтера можна провести на
бібліотечному святі «Книжковий джем – це смачно!», родзинкою якого стане дегустація джемів
і варення. Слово «джем» тут запозичено з традиційних концертів джаз-рок-музики, коли
музиканти збираються змішаним складом і грають для душі. А «Книжковий джем» − це
солодка душевна «тусовка» людей, які віддано люблять книгу і смачне читання. Такий захід
вдало прикрасить фотовиставка з портретами волонтерів та висловлюваннями про улюблені
книги.
Головним призом програми літнього читання для волонтерів може стати акція
«Бібліотекар на один день», коли призери виступають в ролі бібліотекарів. Можна встановити і
«Читацькі рекорди», які визначаються за номінаціями:
- «Вірний друг» (читач з найбільшим читацьким стажем);
- «Бібліомарафонець» (той, хто влітку відвідав бібліотеку найбільшу кількість разів);
- «Шанувальник книг» (читач, який прочитав найбільшу кількість книг);
- «Літературний гурман» (самий розбірливий, хто читає саму кращу літературу);
- «Прем'єр-читач» (читає тільки новинки);
- «Вічний двигун» (найактивніший учасник бібліотечних клубів і заходів);
- «Щедрий дарувальник» (той, хто подарував бібліотеці найбільшу кількість книг);
- «Чудо в книгах» (читач, який чимось дуже здивував бібліотекарів) та ін.
Отже, літній час − це унікальна можливість створення для молодих людей простору для
творчості і спілкування на основі книги, можливість залучення їх до читання, а нових читачів −
в бібліотеку. Використовуючи досвід колег, адаптуючи його на своїй території, сучасна
бібліотека здатна принести щось і своє, нове у справу популяризації книги та читання.
ГЛОСАРІЙ
Аніме − японська анімація.
Буккросинг (англ. bookcrossing або «книговорот») − хобі та громадський рух, що діє за
принципом соціальних мереж і близький до флешмобу. Буккроссинг − це процес звільнення
книг. Людина, прочитавши книгу, залишає («звільняє») її у громадському місці (парк, кафе,
потяг, метро), для того, щоб інша, випадкова людина могла цю книгу знайти та прочитати; та у
свою чергу повинна повторити процес. Стеження за «звільненою» книгою здійснюється через
спеціальні сайти в інтернеті. Аналогія − орнітологічна практика окільцьовування птахів, щоб
відстежити їх переміщення.
Сайти буккросингу:
http://bookcrossing.net.ua/ − сайт буккросингу в Україні;
http://www.bookcrossing.com/− міжнародний буккросинг.
Джем-сейшен (англ. jam session, дослівно − «приємне проведення часу») − музичний

8. термін описує спільну музичну сесію, музичне дійство, коли музиканти збираються і грають без
особливих приготувань і певної угоди. Джем-сейшени зазвичай проводяться для задоволення
самих виконавців, а не для публічного виступу.
Квест (англ. quest, пошук) − один з основних ігрових жанрів, який вимагає від гравця
рішення розумових завдань для просування по сюжету. Сюжет може бути визначеним або ж
давати безліч результатів, вибір яких залежить від дій гравця.
Косплей − костюмовані ігри.
Манга − японські комікси.
Перформанс (англ. performance, вистава, виступ) − художнє дійство, в якому може бути
відсутнім сюжет, але обов'язково є ідея і, як правило, нова цікава форма.
Мотиватор − це зображення, яке стимулює на дію або на якусь зміну.
Прет-а-порте (фр. prêt-à-porter, буквально «готове для носіння») − це моделі одягу, які
виробляються великими партіями і продаються в маленьких магазинах − бутиках, що належать
салонам «високої моди» і крупним універсальним магазинам. Ці моделі створюються поза
салонів мод, для масового виробництва. Раніше вони називалися confection (готове плаття). В
них найгостріше проявляється мода сезону.
Саундтрек (англ. soundtrack) − звукова доріжка. Музичне оформлення будь-якого
матеріалу, наприклад, фільму, мультфільму або комп'ютерної гри.
Слем (англ. slem, «плескати»). PoetrySlam − творчий вечір, поетичний поєдинок,
літературна імпровізація; поетичне змагання, що проходить у кілька турів; битва поетів за
спортивними правилами, які допомагають здобути перемогу не тільки за зміст власних віршів,
але й за манеру їх виконання. У вісімдесятих роках ХХ століття це явище прийшло з США і
стало одним з популярних культових подій в Німеччині. Там регулярно проходять поетичні
вечори, на яких любителі і професіонали − слеммери (творчі люди, що займаються
літературною імпровізацією) представляють свої тексти, пісні, вірші ... весело, сумно, серйозно
чи музично.
Флешбук (англ. flash − спалах, мить, а book – книга) – це книжковий флешмоб в мережі
інтернет, учасником якого може стати кожен бажаючий, хто активно користується соціальними
медіа. Створивши сторінку (акаунт) на ім’я будь-якої книги, флешбукер запрошує відвідати її
своїх друзів і знайомих, щоб через цитати, ілюстрації, біографію автора, особисті переживання
та іншу інформацію ознайомити відвідувачів сторінки з улюбленою книгою.
Флешмоб (англ. flash mob де flash − спалах, мить, а mob – натовп; перекладається як
«спалах натовпу» або як «миттєвий натовп») − це заздалегідь спланована масова акція, в якій
велика група людей (мобери) раптово з'являється в громадському місці, протягом декількох
хвилин вони виконують заздалегідь обумовлені сценарієм дії абсурдного змісту і потім
одночасно швидко розходяться в різні боки, як ні в чому не бувало. Флешмоб − це вистава,
розрахована на випадкових глядачів, у яких виникають неоднозначні почуття: повне
нерозуміння, інтерес і навіть відчуття власного божевілля.
Хепенінг (англ. happening; подія, що відбувається) являє собою театралізоване дійство,
яке розвивається без заздалегідь запрограмованого сценарію, розраховане на спонтанні акції
виконавців і на активну співучасть глядацької аудиторії.