О.П.Глазова. Основні задачі медійної освіти

1. Інтегрування
елементів медійної освіти
у зміст шкільного курсу
української мови
Серпнева конференція – 2015
О.П.Глазова,
доцент кафедри методики мов і літератури,
кандидат педагогічних наук

2. Головне завдання медійної освіти
навчити школярів аналізувати медіа за
різними критеріями, а також розрізняти
якісну та неякісну інформацію.
Концепцію впровадження медіаосвіти
в Україні було ухвалено ще 2010 року.
Вона базується на міжнародному досвіді
організації медійної освіти, а її масове
впровадження має завершитися
2020 року. До 2016 року триває
експериментальній етап. Під час нього
в частині шкіл (участь в експерименті
беруть близько 120 шкіл із різних
областей) викладається предмет
«медіа-культура» для учнів 10-го класу
переважно як факультатив.

3. Медіа (англ. media — засоби,
способи) - канали та інструменти,
що використовуються для
зберігання, передачі і подання
інформації. До мас-медіа (Mass
media) відносять пресу (газети,
журнали, книги), радіо,
телебачення, Інтернет,
кінематограф, звукозаписи та
відеозаписи, відеотекст, телетекст,
навіть рекламні щити та панелі.

4. Пропаганда (лат.) – форма комунікації,
спрямована на поширення фактів,
аргументів, чуток та інших відомостей
з метою впливу на суспільну думку
на користь певної громадської позиції.
Маніпуляція (фр.) - хитрування,
підтасовування фактів для досягнення
певної мети. Медійною маніпуляцією
називають систему прийомів і способів
медійних впливів на аудиторію з метою
нав’язування певних ідей або оцінок та
введення глядачів/слухачів в оману.

5. Сховайте нарешті ваші хліб-сіль.
І ввімкніть собі сигнал тривоги.
Оксана Забужко.
Радіо Свобода,
17 серпня 2015.
Перед паспортом із тризубом
має бути виставлена пропускна
планка…

6. мета освіти ХХI століття
Креативна інноваційна особистість
Основні риси адаптивної,
інноваційної особистості:
 відкритість новому досвіду;
 внутрішня свобода;
 емоційна стабільність та стресостійкість;
 адекватна самооцінка;
 рефлективність і спонтанність,
 позитивне мислення;
 інноваційний потенціал.

7. проблема батьків і дітей
Ми мислимо "категоріями шкільної
дошки" – того, що написано.
Діти мислять категоріями гаджетів,
інформацію беруть із комп'ютера – у них
вже інша структура думки, дані
подаються і сприймаються по-різному.
Телевізор – універсальний "зомбоящик",
який урівнює різні аспекти сприйняття.
Марина Сенчило,
етноконсультант-адаптер
http://life.pravda.com.ua/person/2015/08/18/
198708/

8. медіа-грамотність
Медіа-грамотність – частина медіа-
освіти, що дає змогу споживачеві:
свідомо сприймати і критично
тлумачити інформацію…

9. фейк як фейк…

10. медіа-грамотність
відділяти реальність від її віртуальної
симуляції…

11. медіа-грамотність
критично аналізувати медіа-
повідомлення (бачити в ньому
пропаганду, цензуру, однобокість
у висвітленні новин, осмислювати
владні стосунки),
розуміти чинники впливу
на інформацію (власник медіа,
модель фінансування, політичні
уподобання і т.ін.).

12. А як із Інтернетом?..
Нині Інтернет налічує 2 млрд користувачів, що дорівнює
29 % населення світу. Для деяких країн Європи це
значення наближається до 90 % мешканців
( Данія - 86 %, Нідерланди - 87 %, Великобританія - 83 %,
Ісландія - 97 % ), для інших - не перевищує 15 %
(майже всі держави Африки),
Україна віднедавна перейшла бар’єр у 33 %.

13. ДОБА МЕДІА-ПРОСТОРУ
Нині триває реальна конкуренція традиційних
медіа з інтернет-потоком.
Немає сумніву, що майбутнє за Інтернетом:
традиційні медіа зникнуть – і газети, і
телебачення, і радіо. Існуватиме медіа-середовище,
у якому пануватимуть дві речі: новина й
особистість.
Журналіст - це особистість, блогер - це новина.
Журналіст - це аналіз, уміння узагальнити
ситуацію, компетентно її викласти. Блогер - це
свідок.
У змаганні між свідком і аналітиком щодо
швидкості завжди виграє свідок. Але в блогера
немає відповідальності…
Тому велике значення має те, наскільки людина
цієї професії спроможна привнести в свою роботу
особистісне начало. В.Портніков.

14. ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ЗМІ
правдивість, достовірність (виявляється
передовсім у посиланнях на джерела
інформації),
обов’язок перевіряти інформацію,
необхідність спростувати її у випадку
допущення помилки,
неупередженість, повага до честі та
гідності людей,
чітке розмежування між фактами та
їхніми коментарями,
збалансованість оцінок,
недопущення прихованої реклами,
мовленнєва культура,
уникання негативних стереотипів щодо
окремих осіб або груп людей.

15. МОВА НЕНАВИСТІ
«Мова ворожнечі» - вислів походить
від англійського вислову
«hate speech» і означає
приниження гідності особи
або цілої спільноти через посилання
на її належність
до етнічної, статевої, професійної
або іншої спільноти.

16. НЕ ВТРАТИТИ ЛЮДЯНОСТІ
Це цинічна війна, бо вона
неоголошена. Є влучне визначення –
гібридна війна. Це справді гібрид,
покруч, який витягує найгірші наші
риси. Я бачу безліч моментів, націлених
на нацьковування розпалювання ворожнечі
між сходом і заходом. Розумію, що важко
контролювати емоції, коли поруч тіла померлих,
кров, цинізм, брехня. Але це є нашим випробуванням
зараз, маю на увазі тих людей, які зараз не на
фронті, — зберегти обличчя країни, не втратити
людяності. СЕРГІЙ ЖАДАН.

17. Семінар з питань
упровадження медійної освіти
Основні задачі медійної освіти.
Формування основ медіа-
грамотності школярів. Поняття
“медіа-компетенція”, її ознаки і
показники.
Медійна грамотність і розвиток
критичного мислення. Захист від
маніпулятивного впливу медіа.

18. Семінар з питань упровадження
медійної освіти
Поняття “медіа-текст”. Аналіз і
конструювання медіа-тексту.
(портретний нарис у 7 кл.,
відгук про твір мистецтва в 10-му, стаття
до газети в 11 кл.)
Медіа-текст — це усний чи писемний
твір масової комунікації. За твердженням
Словника журналіста,
«сутність медіа-тексту — конкретна
інформація, виражена з метою впливу та
переконання аудиторії.
За медіа-текстом стоїть
особистість журналіста, його
світосприйняття, інтелектуальний
рівень, когнітивна здатність».

19. Використання засобів масової
інформації (шкільного веб-сайта,
сайтів класів, блогів предметних
гуртків, учительських блогів)
у діяльності школи.

20. Найефективніша протиотрута
проти будь-яких маніпуляцій –
розвинене критичне мислення,
формування якого є одним із
головних завдань медійної освіти.