1. Міністерство освіти і науки України
Київський національний торговельно-економічний університет
Кафедра менеджменту
ЗВІТ
про проходження комплексної практики
(Міністерство Економіки України,
Департамент інвестиційної та інноваційної діяльності
Відділ інноваційної політики)
студентки 5 курсу 15 групи денної форми навчання
факультету економіки, менеджменту і права
Лаган Оксани Олегівни
Київ 2009

2. 2
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………………c.3
1. Економічна сутність інвестиційно-інноваційної політики ……………………c.5
2. Характеристика законодавчої бази
2.1 Розподіл обов’язків між центральними органами виконавчої влади України в
сфері інноваційного розвитку……………………………………………………… с.9
2.2 Загальна характеристика нормативного забезпечення інноваційного напряму
діяльності Міністерства економіки України……………………………………...с.13
2.3 Положення про департамент інвестиційної та інноваційної діяльності.… с.15
2.4 Положення про відділ інноваційної політики у складі департаменту
інвестиційної та інноваційної діяльності……………………………………….... с.25
3. Реалізація інноваційної політики Міністерством економіки України
3. 1 Результати діяльності в сфері інноваційного розвитку…………………….. с.29
3.2 План роботи Міністерства економіки України щодо інноваційного
розвитку…………………………………………………………………………….. с.44
4. Аналіз інноваційної діяльності українських підприємств…………………….с.51
5. Політика і політичне регулювання розвитку інновацій в сфері послуг
5.1 Сфери регулювання розвитку інновацій в сфері послуг…………………….. с.79
5.2 Сфери регулювання і системні проблеми……………………………………..с.87
5.3 Карта заходів регулювання інноваційного розвитку………………………... с.88
5.4 Системні проблеми і політики………………………………………………….с.91
5.5 Висновки щодо забезпечення інноваційної політики в сфері послуг……… с.92
Висновки та пропозиції…………………………………………………………….с.93
Список використаних інформаційних джерел…...…………..……………………с.99
Додатки

3. 3
Вступ
Україна є країною з вражаючим простором для інноваційної діяльності
завдяки багатим природним ресурсам, значному людському потенціалу,
потенційній ємності внутрішнього ринку. Проте недостатньо показники
інноваційної активності інвестицій свідчать про вкрай незначне використання
інноваційного потенціалу України.
Трансформаційні процеси, що відбуваються в економіці України, дедалі
більшою мірою включають її до загальносвітових процесів глобалізації
фінансових потоків. Але на жаль, поки що це включення має скоріш негативні
наслідки. [40]
Досвід останніх років засвідчив низький рівень контрольованості фінансових
потоків та диспропорцію в їхній структурі. Іноземні інвестиції, залучені в
Україну, не здійснили очікуваного позитивного впливу на економіку і були в
основному направлені на низькотехнологічні сфери промисловості.
В даному контексті актуалізується питання необхідності розвитку інновацій
в сфері послуг як основному секторі, де за сучасних умов створюється найбільша
додана вартість. В поєднанні з інноваційним елементом дана комбінація створює
якісно нові умови для розвитку економіки країни.
Метою проходження практики є дослідження діяльності департаменту
інвестиційної та інноваційної діяльності у реалізації державної інноваційної
політики, спрямованої на стимулювання інноваційної активності суб’єктів
господарювання.
Об’єктом дослідження виступає національна інноваційна система України.
Предмет дослідження: теоретичні і практичні питання політики розвитку
інновацій в сфері послуг.
Завдання департаменту полягає у здійсненні підготовки пропозицій щодо
державного регулювання у сфері інноваційної діяльності, створення платформи
розвитку національної інноваційної системи та в розробці і впровадженні нових
інструментів та механізмів сприяння інноваційній активності.

4. 4
У процесі дослідження використовувались матеріали Міністерства
економіки України, Департаменту інвестиційної та інноваційної діяльності,
відділу інвестиційної політики, статистичні дані Державного комітету статистики
України, крім того Конституція України, закони України, акти Президента
України та Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові акти, накази
Міністерства економіки України, Положення про департамент інвестиційної та
інноваційної діяльності.

5. 5
1.Економічна сутність інвестиційно-інноваційної політики
Процеси глобалізації та геоекономічної конкуренції, що відбуваються в
сучасному світі, зумовлюють нове ставлення і пріоритетну увагу до питання
інноваційного розвитку, без якого будь-яка країна приречена на неминуче
відставання. Особливу роль тут відіграє насамперед процес інтенсифікації
технологічних змін, що відбуваються в сучасному міжнародному конкурентному
середовищі.
Образ ринку, який панує зараз у розвинених країнах світу, почав
формуватися у середині 50-х роках під впливом науково-технічної революції, яка
не тільки зумовила активну зміну технологій у виробництві товарів та послуг, а
змінила системну орієнтацію ринкової економіки. Розширене відтворення стало
інтенсивним, тобто таким, що базується на використанні досягнень науки та
техніки як ендогенного фактора. Формування нового типу економічного прогресу
стало пов’язаним із визначальним розвитком перед виробничої стадії суспільного
відтворення (стадії наукової підготовки відтворення), зміцнення інтеграційних
процесів між сферою науки, виробництва та ринку, без чого неможлива
комерціалізація наукової діяльності. [24]
Протягом останніх років в Україні відбулися помітні трансформаційні
зрушення, однак національна економіка, незважаючи на успіхи в економічному
зростанні упродовж останніх років, зазнає надзвичайно великих збитків через
відсутність сприятливих умов для інноваційного розвитку.
Проголошена Україною трансформація економічного укладу до
інноваційно-інвестиційної моделі сталого економічного розвитку створює
відповідні засади і встановлює вимоги консолідації ресурсів й зусиль, особливо в
напрямах її інноваційної складової – системному науковому забезпеченню
реальної державної політики в довгостроковому вимірі.
Втручання держави у вільне функціонування товарних ринків обумовлено,
насамперед, необхідністю ефективно розв'язувати об'єктивно назрілі соціально-
економічні проблеми, які не можуть вирішуватися лише саморегулюючими

6. 6
ринковими механізмами. У цих умовах держава переходить до політики
регулювання ринку - поліпшення його стану, впливаючи як на структуру ринку,
так і на поведінку підприємств (фірм), що функціонують на ньому. Важливе
значення при цьому має регулювання конкуренції і стимулювання інноваційної
активності.
Утвердження інноваційної стратегії не може здійснюватися без належного
вивчення та обґрунтування не тільки ролі та значення інвестиційно-інноваційної
діяльності у теорії економічного зростання, а й вирішення проблеми її
фінансового забезпечення. Cаме тому питанням формування ефективної
інноваційної політики має бути приділено значно більше уваги, оскільки стрімкий
розвиток на майбутнє буде визначатися рівнем інноваційної активності та її
фінансового забезпечення. [26]
Найважливішим завданням сучасної інноваційної політики є активізація
інвестиційно-інноваційної діяльності та створення цілісної системи її фінансового
забезпечення, яка має ґрунтуватися на широкомасштабному залученні та
максимально ефективному використанні фінансових ресурсів із різноманітними
джерелами походження.
Інноваційна політика включає комплекс правових, економічних,
організаційних та інших заходів держави, спрямованих на впровадження
результатів НТП у виробництво, стимулювання і підтримку інноваційної
діяльності з метою формування сучасного конкурентоспроможного виробництва.
Інноваційна діяльність – це наукові відкриття та винаходи, постійне оновлення
знань, створення і впровадження нової технології і техніки, розробка нових
матеріалів, виникнення нових галузей, і виробництв тощо. Інноваційна діяльність
є однією з форм інвестиційної діяльності і передбачає впровадження досягнень
науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу.
Проте державне регулювання, як свідчить світовий досвід, супроводжується
істотними проблемами (прийняття неадекватних рішень через відсутність
необхідної інформації, непрофесійність державних службовців, лобіювання ними
інтересів певних бізнес-груп, часовий лаг між прийняттям певних рішень та їх

7. 7
реалізацією тощо). Тому необхідним є створення умов, за яких самостійна
діяльність суб'єктів господарювання була б ефективною (насамперед, це -
наявність необхідної інформації, доступ до ресурсів, зняття бар'єрів для вступу до
ринку, розвиток ринкової інфраструктури тощо). В умовах розвиненої економіки
держава не повинна робити те. що без неї зробить ринок.
Для того, щоб прогрес відбувався за рахунок власних досягнень
підприємців, шляхом інновацій та підвищення якості товарів та послуг при
менших затратах ресурсів, необхідно зняти бар’єри входу на ринок, забезпечити
підприємствам рівний доступ до ресурсів та інформації, обмежити можливості
використання ринкової влади монополістами та домінуючими компаніями для
обмеження, стримування конкуренції і забезпечення умов інноваційної
активності.
Очевидно, що механізм державної конкурентної політики повинен, з одного
боку, створювати сприятливі умови для інноваційної конкуренції, а з іншого – має
спиратися на обґрунтований перерозподіл надприбутку, оскільки підприємство-
інноватор використовує не тільки ресурси, а й людський потенціал та інтелект
нації. Занадто повільно відбувається переорієнтація виробничого потенціалу на
новітні технології з метою подолання технологічного відставання від світових
лідерів. Для більшості існуючих виробництв використання інновацій для
модернізації виробництва ще не стало головним фактором розвитку. Це має цілу
низку причин, але головна з них полягає у недостатньому розвиткові конкуренції
через панування на вітчизняному ринку великих підприємств.[27]
Вирішальним завданням конкурентної політики в інноваційній сфері є:
захист прав інтелектуальної власності для швидкого технічного та соціально-
економічного прогресу, органічне поєднання конкуренції та монополії при
більшому акценті на першому.
Складовими державного регулювання інноваційної діяльності є:
- пряме державне стимулювання НДКПР, розподіл державних ресурсів
(замовлень, грантів, кредитів) між різними сферами наукових пріоритетів,
виконання досліджень і розробок у державних наукових центрах;

8. 8
- непряме державне стимулювання науки та освоєння її досягнень у державному і
приватному секторах господарства за допомогою податків, амортизаційної,
антимонопольної патентної, зовнішньоторговельної і особливо шляхом підтримки
малого бізнесу;
- формування сприятливого інноваційного клімату в економіці та інфраструктурі
забезпечення досліджень і розробок.
Таким чином, забезпечення сталого економічного розвитку можливе лише
за умови проведення активної інноваційної політики з урахуванням інтересів
суб’єктів цього процесу й усвідомлення ними відповідальності за долю держави
та її місце у світовій співдружності. Інноваційна діяльність буде ефективна лише
тоді, коли враховуватиметься такий важливий чинник, як державне регулювання,
що доповнить дію ринкових регуляторів у галузі науки та техніки, оскільки воно є
підвалиною сучасних інновацій.

9. 9
2. Характеристика законодавчої бази
2.1 Розподіл обов’язків між центральними органами виконавчої влади
України в сфері інноваційного розвитку
Центральними органами виконавчої влади України, відповідальними за
розробку і реалізацію державної політики у сфері науки, науково – технічної та
інноваційної діяльності, є: Кабінет Міністрів України, Міністерство освіти та
науки України, Міністерство економіки, Міністерство промислової політики.
[29]
Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої
влади:
• здійснює науково – технічну політику держави;
• подає Верховній Раді України пропозиції щодо пріоритетних
напрямів розвитку науки і техніки та їхнього матеріально –
технічного забезпечення;
• відповідає за реалізацію загальнодержавних науково – технічних
програм;
• затверджує державні (міжвідомчі) науково – технічні програми
згідно визначеними ВРУ пріоритетними напрямами розвитку науки і
техніки.
Комісія з організації діяльності технологічних парків та інноваційних
структур інших типів є постійно діючим органом Кабінету Міністрів України,
який утворено з метою:
• підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері
інноваційної діяльності,
• сприяння створенню ефективної інноваційної інфраструктури,
діяльності інноваційних підприємств,

10. 10
• надання рекомендацій з питань, пов’язаних з реалізацією
інноваційних та інвестиційних проектів,
• розроблення і здійснення заходів, спрямованих на удосконалення
нормативно - правової бази та економічних механізмів підтримки і
стимулювання інноваційної діяльності.
Міністерство освіти і науки України згідно з положенням про Міністерство
освіти і науки України є головним органом у системі центральних органів
виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти,
наукової, науково – технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної
власності;
• узагальнює практику застосування законодавства з питань, що
належать до його компетенції,
• розробляє пропозиції з удосконалення законодавства та в
установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету
Міністрів України,
• приймає участь у формуванні та забезпеченні розвитку
освітнього, наукового та науково–технічного потенціалу
України; у визначенні перспектив і пріоритетних напрямів
розвитку і пріоритетних напрямів розвитку у сфері освіти,
науково – технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної
власності;
• сприяє функціонуванню національної системи науково –
технічної інформації;
• забезпечує інтеграцію вітчизняної освіти і науки у світову
систему із збереженням і захистом національних інтересів.
До сфери управління МОН належать Державний фонд фундаментальних
досліджень, Державний департамент інтелектуальної власності.

11. 11
Міністерство економіки України
• бере участь у розробленні стратегії та механізму реалізації державної
науково – технічної та інноваційної політики, підготовці пропозицій
щодо визначення обсягів і цільового спрямування бюджетного
фінансування наукової та науково – технічної діяльності; проводить
аналіз науково – технічного потенціалу та ефективності його
використання;
• здійснює організаційно – методичне керівництво і організацію роботи,
пов’язаної з розробленням і виконанням центральної та місцевої
органами виконавчої влади державних цільових програм, веде їх
облік, бере участь у підготовці висновків щодо доцільності їх
затвердження та дострокового припинення виконання, проводить
моніторинг виконання цих програм, бере участь у проведенні оцінки
ефективності використання бюджетних коштів4
• формує і подає Мінфіну України перелік державних цільових
програм, які передбачається виконати у відповідному році з
використанням бюджетних коштів.
До сфери управління Мінекономіки України з 12.11.2008 р. віднесено
Державне агентство України з інвестицій та інновацій, до повноважень якого
відносяться участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у
сфері інноваційної діяльності; створення національної інноваційної системи для
забезпечення проведення ефективної державної інноваційної політики,
координація роботи центральних органів виконавчої влади у сфері інноваційної
діяльності.
Міністерство промислової політики:
• забезпечує відповідно до законодавства проведення у промисловому
секторі економіки України єдиної науково – технічної політики;

12. 12
• організовує і координує наукові дослідження у інтересах охорони та
підвищення ефективності військово – технічного співробітництва в
частині, що належить до його компетенції;
• координує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої
влади та організацій щодо співробітництва України з іноземними
державами з питань організації та проведення наукових і дослідно –
конструкторських робіт;
• проводить наукові дослідження у сфері функціонування та розвитку
оборонно – промислового комплексу в інтересах оборони держави;
• здійснює контроль за науково – технічним і технологічним розвитком
оборонно – промислового комплексу в інтересах підвищення
обороноздатності держави;
• подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо пріоритетних
напрямів інноваційної діяльності у сфері промисловості;
• забезпечує проведення конкурсного відбору пріоритетних
інноваційних проектів у сфері промисловості і здійснення фінансової
підтримки цих проектів у межах коштів, передбачених Державним
бюджетом України на відповідний рік;
• виступає замовником та організовує проведення державної науково-
технічної експертизи інноваційних програм, проектів та об’єктів
інтелектуальної власності у сфері промисловості.

13. 13
2.2 Загальна характеристика нормативного забезпечення інноваційного
напряму діяльності Міністерства економіки України
26.05.2007 року Постановою Кабінету Міністрів України за № 777 було
затверджено Положення «Про Міністерство економіки України». На підставі
Постанови і Положення чітко регламентується діяльність Міністерство економіки
України, його завдання, права та обов’язки. Організаційна структура Міністерства
Економіки України продемонстрована у Додатку 1.
27.11.2008 року Наказом Міністерства економіки України за № 789 було
визначено розподіл обов’язків між Міністром економіки України, його першими
заступниками та заступниками.
13.01.2009 року Наказом Міністерства економіки України за № 7 було
затверджено Положення «Про Департамент інвестиційної та інноваційної
діяльності». На підставі цього Наказу і Положення у Міністерстві економіки
України діє Департамент інвестиційної та інноваційної діяльності.
13.01.2009 року Наказом Міністерства економіки України за № 7 було
затверджено Положення «Про відділ інноваційної політики». На підставі цього
Наказу і Положення у Міністерстві економіки України діє Відділ інноваційної
політики.
Крім цього, при здійсненні своєї діяльності відділ керується наказами,
інструкціями, вказівками Міністерства економіки України та іншими
нормативними актами України. Основними законодавчими актами, якими в своїй
діяльності керується відділ є наступні:
- Закон України «Про інноваційну діяльність», що визначає правові, економічні
та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в
Україні, встановлює форми стимулювання державою інноваційних процесів і
спрямований на підтримку розвитку економіки України інноваційним шляхом;
- Закон України «Про пріоритентні напрями інноваційної діяльності», що
визначає правові, економічні та організаційні засади формування та реалізації

14. 14
пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні. Визначені Законом
пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні зобов'язують органи
виконавчої влади України всіх рівнів створювати режим найбільшого сприяння
виконанню робіт, спрямованих на реалізацію відповідних пріоритетних
напрямів, та концентрації на них фінансово-економічних та інтелектуальних
ресурсів.
- Постанова Верховної Ради України Про проведення парламентських слухань
«Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах
глобалізаційних викликів" від 17.02. 2009 р. N 965-17.
- Постанова Кабінету Міністрів України «Державну цільову програму розвитку
системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної
інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки»
від 7.05.2008 р. За № 439. Метою Програми є створення правових, економічних і
організаційних умов для розвитку та ефективного функціонування системи
інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної
політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки як основи
реалізації такої державної політики.
- План роботи Міністерства економіки України на відповідний рік.
Крім того, існує багато інших нормативних документів за якими
Департамент інвестиційної та інноваційної діяльності черпає необхідну для себе
інформацію. Важливим документом для проведення інвестиційної політики,
являється також, Закон України "Про Державний бюджет" на відповідний рік.

15. 15
2.3 Положення про департамент інвестиційної та інноваційної діяльності
1. Загальні положення
Департамент інвестиційної та інноваційної діяльності є самостійним
структурним підрозділом центрального апарату Міністерства економіки України,
який підпорядкований першому заступнику Міністра економіки України
відповідно до розподілу обов’язків.
Головною метою діяльності департаменту є формування та реалізація, в межах
своїх повноважень, державної інвестиційної та інноваційної політики,
спрямованої на стимулювання надходження внутрішніх та зовнішніх інвестицій в
економіку України, розвиток економіки на інноваційній основі.
Завдання департаменту:
- Розробка та реалізація державної інвестиційної та інноваційної політики,
зокрема розроблення, супроводження та проведення моніторингу реалізації
нормативно – правових актів, програм з питань формування інвестиційної та
інноваційної політики, створення та вдосконалення інституційної інфраструктури
інвестиційної та інноваційної діяльності, експертизи нормативно – правових актів
та інвестиційно – інноваційних проектів, розробка інструментів сприяння
інвестиційно – інноваційній діяльності та розвиток інвестиційного
співробітництва;
- узагальнення вітчизняної та міжнародної практики застосування законодавства з
питань, що належать до компетенції департаменту та розробка пропозицій
щодо його вдосконалення в Україні, розробка проектів нормативно – правових
актів, в тому числі забезпечення міжвідомчої координації робіт з питань
узагальнення досвіду застосування інструментів сприяння інвестиційно –
інноваційній активності в Україні і зарубіжних країнах з метою визначення
найбільш дієвих та застосування їх для підвищення інвестиційної привабливості в
Україні.

16. 16
Департамент відповідно до покладених на нього завдань:
- Здійснює підготовку пропозицій щодо залучення іноземних інвестицій та
кредитів в Україну, зокрема шляхом:
• участі у підготовці та реалізації проектів, що передбачають залучення
іноземних кредитів;
• формування банку даних та довідково – інформаційної системи щодо
об’єктів, які потребують залучення зовнішніх фінансових ресурсів;
• участі у підготовці угод між Україною та іншими державами про
сприяння та взаємних захист інвестицій;
• розроблення механізмів залучення інвестиційного капіталу для
реалізації проектів, у тому числі угод про розподіл продукці,
договорів державно – приватного партнерства.
- Здійснює підготовку пропозицій щодо створення сприятливих умов для
розвитку концесійної діяльності, зокрема шляхом:
• удосконалення механізму реалізацій проектів на основі договорів
концесії відповідно до Закону України «Про концесії»;
• формування та подання в установленому порядку Кабінетові
Міністрів України проекту об’єктів державної власності, що
можуть бути задіяні в
концесію;
- Бере участь у здійсненні заходів із створення позитивного інвестиційного
іміджу України, зокрема шляхом:
• підготовки заходів щодо створення сприятливого інвестиційного
клімату України;
• організації та методологічному забезпечення публічних іміджових
заходів, направлених на створення позитивного інвестиційного іміджу
України, зокрема проведення міжнародних інвестиційних та

17. 17
інноваційних форумів, конференцій, круглих столів, офіційних і
робочих зустрічей за участю представників Мінекономіки;
• забезпечення в установленому порядку взаємодії з Державним
агентством з інвестицій та інновацій в рамках спрямування та
координації його діяльності Міністром економіки України.
- Здійснює розробку та впровадження інструментів і механізмів сприяння
інвестуванню, зокрема шляхом:
• забезпечення формування та реалізації державної політики щодо
створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних
зон, територій пріоритетного розвитку, промислових
(індустріальних) парків, кластерів, координації діяльності
центральних і місцевих органів виконавчої влади в зазначеній
сфері;
• розроблення нормативно – правових актів та методичних
рекомендацій щодо створення та функціонування індустріальних
(промислових) парків, митних зон, кластерів;
• участі у розробці нормативно – правових актів та методичних
рекомендацій щодо створення і функціонування технологічних
парків;
• сприяння, в межах компетенції, залученню іноземних та
вітчизняних інвестицій для створення інфраструктури та розвитку
індустріальних (промислових) парків та митних зон.
Проводить аналіз:
- реалізації інвестиційних та інноваційних проектів за рахунок іноземних
інвестицій і кредитів;
- соціально –економічних наслідків функціонування спеціальних (вільних)
економічних зон і територій пріоритетного розвитку, розробки механізмів щодо
удосконалення подальшого їх функціонування;

18. 18
- пропозицій іноземних та українських організацій, фірм, інвестиційних компаній
та фондів щодо залучення коштів для реалізації інвестиційних та інноваційних
проектів.
Здійснює:
- координацію питання міжнародного інвестиційного та інноваційного
співробітництва, оновлення та підтримки ділових контактів з партнерами по
співробітництву, обміну інформацією;
- підготовку пропозицій щодо створення нових і вдосконалення існуючих
інституційних механізмів сприяння інвестиціям та інноваціям;
- координацію проведення зустрічей робочих органів Консультативної ради з
питань інвестицій в Україні;
- проведення щорічного моніторингу стану роботи органів виконавчої влади щодо
сприяння досудовому врегулюванню спорів з інвесторами;
- координацію та організаційне забезпечення діяльності Ради інвесторів при
Кабінеті Міністрів України та Координаційної Ради з питань розвитку
інноваційно – інвестиційних відносин з країнами Азійського регіону;
- забезпечення реалізації засад інвестиційної політики держави через створення
та розвиток інституційної інфраструктури інвестиційної діяльності.
Організовує:
- проведення експертизи інвестиційних та інноваційних проектів, що потребують
державної підтримки, в тому числі визначає разом з іншими органами виконавчої
влади проекти для надання державної підтримки та готує пропозиції щодо шляхів
і механізмів такої підтримки;
- роботу, пов’язану із розвитком системи інформаційно – аналітичного
забезпечення, реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану
інноваційного розвитку економіки з метою динамічного та збалансованого
розвитку країни і регіонів у сфері інноваційної діяльності;

19. 19
- проведення експертизи матеріалів, поданих ініціатором створення
індустріальних (промислових) парків та митних зон, підготовку висновків і
пропозицій щодо доцільності їх створення та забезпечення, в межах повноважень,
захисту правових та економічних інтересів держави у цій сфері;
- підготовку матеріалів для проведення слухань на Колегії Мінекономіки;
- підготовку матеріалів та проведення засідань Міжвідомчої комісії з питань
створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон та територій
пріоритетного розвитку.
Надає організаційно – методичну допомогу міністерствам, іншим
центральним органам влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим,
обласним і міським державним адміністраціям з питань державної інвестиційної
та інноваційної політики.
Департамент у своїй діяльності керується Конституцією України, законами і
нормативно – правовими актами, наказами Мінекономіки, положенням про
Департамент інвестиційної та інноваційної діяльності.
Структура і гранична чисельність департаменту визначаються відповідно до
структури та штатного розпису Мінекономіки.
До складу департаменту входять такі структурні підрозділи:
• відділ інвестиційної політики – інд. 3901;
• відділ інноваційної політики – інд.3902;
• відділ інструментів сприяння інвестиційно – інноваційній діяльності
– інд. 3903;
• відділ інституційних механізмів сприяння інвестиціям і інноваціям –
інд. 3904;
• відділ експертизи інвестиційних та інноваційних проектів – інд. 3905;
• сектор з питань координації діяльності Ради інвесторів при Кабінеті
Міністрів України – інд. 3906;

20. 20
Основні завдання, функції та права структурних підрозділів, що входять до
складу департаменту, визначаються у положеннях про них.
2. Організація управління департаментом
Департамент очолює директор, якого в установленому порядку призначає на
посаду та звільняє з посади Міністр економіки України.
Директор департаменту безпосередньо підпорядкований першому заступнику
Міністра згідно з розподілом обов’язків та несе персональну відповідальність за
виконання завдань, покладних на департамент.
Директору департаменту безпосередньо підпорядковані:
• заступник директора департаменту;
• заступник директора департаменту – начальник відділу інструментів
сприяння інвестиційно – інноваційній активності;
• начальник відділу інвестиційної політики;
• начальник відділу інноваційної політики;
• начальник відділу інституційних механізмів сприяння інвестиціям та
інноваціям;
• завідувач сектору з питань координації діяльності Ради інвесторів
при Кабінетові Міністрів України.
3. Функції та повноваження директора департаменту
Директор департаменту спрямовує, координує та контролює роботу
структурних підрозділів, що входять до складу департаменту.
Функції директора департаменту:
- здійснює керівництво діяльністю департаменту;
- забезпечує виконання покладених на департамент завдань та несен персональну
відповідальність за їх виконання;

21. 21
- організовує та координує підготовку проектів рішень і документів з питань, що
належать до його компетенції;
- за повноваженнями, наданими керівництвом Мінекономіки відповідно до
законодавства, веде переговори з представниками іноземних держав та
міжнародних організацій, фінансових інституцій, українських організацій щодо
залучення та використання іноземних інвестицій та кредитів;
- забезпечує в межах компетенції реалізацію існуючих вимог щодо збереження
державної таємниці відповідно до Закону України «Про державну таємницю»,
вживає в межах компетенції необхідних заходів щодо збереження службової
таємниці в департаменті;
- співпрацює з керівниками інших структурних підрозділів Мінекономіки щодо
питань, які потребують спільного розв’язання.
Повноваження директора департаменту:
- Має право підпису документів і матеріалів, що готуються департаментом
відповідно до адресованих йому окремих доручень Міністра, його перших
заступників та заступників;
- в межах повноважень, наданих керівництвом Мінекономіки, приймає рішення та
підписує листи у справах, що виникають у сфері діяльності департаменту;
- підписує листи і матеріали, що направляються іншим структурним підрозділам
Мінекономіки;
- візує документи, підписання яких належить до компетенції керівництва
Мінекономіки;
- підписує документи (інформаційно –аналітичні матеріали, подання щодо
включення кандидатур працівників департаменту до складу робочих груп,
запрошення на наради, що проводяться департаментом тощо), які направляються
Мінекономіки до інших органів виконавчої влади.
- погоджує призначення на посади та звільнення з посад працівників
безпосередньо підпорядкованих йому структурних підрозділів та вносить

22. 22
пропозиції з цього питання першому заступнику Міністра відповідно до розподілу
обов’язків;
- погоджує присвоєння працівникам департаменту відповідних рангів державних
службовців, а також уносить першому заступнику Міністра відповідно до
розподілу обов’язків, пропозиції щодо заохочення та притягання працівників
департаменту до дисциплінарної відповідальності;
- погоджує відрядження працівників департаменту в межах країнами та закордон;
- дає згоду на надання відпусток працівникам департаменту та візує їх заяви з цих
питань;
- звертається до Міністра з пропозиціями щодо проведення структурних змін у
департаменті;
- утворює тимчасові робочі групи, що складаються з працівників департаменту, з
метою підготовки і реалізації особливо важливих завдань;
- погоджує положення про структурні підрозділи, що входять до складу
департаменту;
- здійснює інші повноваження, передбачені законодавством України.
Директор департаменту виконує покладені на нього завдання безпосередньо, а
також через підлеглих йому заступника директора департаменту, заступника
директора департаменту – начальника відділу інструментів сприяння інвестиційно
– інноваційній діяльності та начальників відділів, завідувача сектору.
4. Права та обов’язки заступника директора департаменту, заступника
директора департаменту - начальника відділу інструментів сприяння
інвестиційно – інноваційній діяльності та начальників відділів, завідувача
сектору
Під час відсутності директора департаменту його обов’язки виконує заступник
директора департаменту - начальник відділу інструментів сприяння інвестиційно
– інноваційній діяльності.
Заступник директора департаменту:

23. 23
- за відсутності директора департаменту виконує його обов’язки, у тому числі
візує документи, підписання яких належить до компетенції керівників
Мінекономіки;
- координує діяльність структурних підрозділів з питань інструментів сприяння
інвестиційно – інноваційній діяльності, експертизи інвестиційних та інноваційних
проектів та інноваційної політики;
- за дорученням керівництва Мінекономіки та директора департаменту здійснює
представництво в інших органах виконавчої влади, в організаціях і установах з
питань, що належать до компетенції департаменту;
- веде переговори з представниками іноземних держав, міжнародних організацій
та фінансових інституцій, а також резидентами України з питань, що належать до
компетенції департаменту;
- приймає рішення та підписує листи у справах, що виникають у сфері діяльності
структурних підрозділів департаменту, в межах повноважень, наданих
директором департаменту;
- здійснює інші повноваження, надані керівництвом Мінекономіки та директором
департаменту відповідно до законодавства України.
Заступник директора департаменту – начальник відділу інструментів сприяння
інветстиційно – інноваційній діяльності:
- за відсутності директора департаменту та заступника директора
департаменту виконує їх обов’язки, у тому числі візує документи, підписання
яких належить до компетенції керівників Мінекономіки;
- забезпечує додержання працівниками підпорядкованого йому відділу та відділу
інвестиційної політики правил внутрішнього трудового розпорядку;
- за дорученням керівництва Мінекономіки та директора департаменту здійснює
представництво в інших органах виконавчої влади, в організаціях і установах з
питань, що належать до компетенції департаменту;

24. 24
- приймає рішення та підписує листи у справах, що виникають у сфері діяльності
структурних підрозділів департаменту, в межах повноважень, наданих
директором департаменту;
- здійснює інші повноваження, надані керівництвом Мінекономіки та директором
департаменту відповідно до законодавства України.
Начальники відділів, завідувач сектору здійснюють керівництво у
підпорядкованих їм структурних підрозділах згідно з положеннями про
відповідний структурний підрозділ.

25. 25
2.4 Положення про відділ інноваційної політики у складі департаменту
інвестиційної та інноваційної діяльності
1. Загальні положення
Відділ інноваційної політики департаменту інвестиційної та інноваційної
діяльності є структурним підрозділом центрального апарату Міністерства
економіки України.
Відділ у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України,
актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими нормативно -
правовими актами, наказами Мінекономіки, Положенням про департамент
інвестиційної та інноваційної діяльності, Положенням про відділ інноваційної
політики.
Структура та гранична чисельність відділу визначається відповідно до
структури та штатного розпису Мінекономіки.
Працівники відділу здійснюють свої функції, керуючись Положенням про
відділ інноваційної політики та посадовими інструкціями.
2. Основні завдання відділу
Основними завданнями відділу є:
1.) узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать
до компетенції відділу, розробка пропозицій щодо вдосконалення
законодавства і в установленому порядку внесення їх Кабінету Міністрів
України;
2.) розробка, в межах компетенції, проектів нормативно – правових актів,
організація виконання актів законодавства, здійснення контролю за їх
реалізацією;
3.) участь у формуванні та реалізації, в межах компетенції, державної
інноваційної політики як складової інвестиційної політики;
4.) організація роботи, пов’язаної із розвитком системи інформаційно –
аналітичного забезпечення державної інноваційної політики та моніторингу

26. 26
стану інноваційного розвитку економіки, для динамічного, збалансованого
розвитку країни та її регіонів у сфері інноваційної діяльності;
5.) забезпечення реалізації, в межах компетенції, державної політики з питань
міжнародного інноваційного співробітництва.
3. Функції відділу
Відділ відповідно до покладених на нього завдань забезпечує:
- Аналіз стану та тенденцій інноваційного розвитку як складової економічного і
соціального розвитку України, розробляє пропозиції щодо пріоритетних напрямів
інноваційної діяльності;
- здійснення роботи, пов’язаної з державним регулюванням інноваційного
розвитку як складової економічного і соціального розвитку України та
підготовкою відповідних пропозицій;
- розробку, в межах компетенції, пропозицій до проекту Програми діяльності
Кабінету Міністрів України, інших програмних документів, заходів щодо їх
реалізації та здійснює відповідний моніторинг;
- розроблення та опрацювання, в межах своєї компетенції, нормативно – правових
актів;
- організаційно – методичне керівництво та координацію роботи з розвитку
системи інформаційно – аналітичного забезпечення реалізації державної
інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки;
- участь у розробленні стратегії та механізму реалізації державної інноваційної
політики;
- підготовку пропозицій щодо розроблення стратегії розвитку співробітництва в
інноваційній сфері як складової міжнародного економічного співробітництва;
- участь у розробці та впровадженні інструментів та механізмів сприяння
інноваційній діяльності;
- участь у формуванні та розвитку інноваційної інфраструктури;
- участь у розробці пропозицій щодо вдосконалення системи обліку, звітності та
державної статистики у сфері інноваційної діяльності;

27. 27
- участь у підготовці та проведенні форумів, конференцій, симпозіумів, семінарів,
міжнародних і національних виставок та інших заходів з питань інноваційної
діяльності, участь у проведенні інформаційної та консультаційної роботи з питань
підготовки та проведення таких заходів;
- реалізація та координація Державної цільової програми розвитку системи
інформаційно – аналітичного забезпечення реалізації інноваційної політики та
моніторингу стану інноваційного розвитку економіки.
- виконання інших функцій, що відносяться до компетенції відділу.
4. Права відділу
Відділ має право:
- одержувати від структурних підрозділів Мінекономіки інформацію, необхідну
для виконання визначених функцій;
- одержувати від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади
інформацію, необхідну для виконання завдань покладених на відділ.
- організовувати проведення нарад з питань, віднесених до його компетенції.
- брати участь у нарадах, семінарах, конференціях та інших заходах з питань, що
належать до його компетенції.
5. Керівництво відділу
Відділ очолює начальник, якого в установленому порядку призначає на посаду
та звільняє з посади Міністр економіки України.
Начальник відділу безпосередньо підпорядкований директору департаменту
інвестиційної та інноваційної діяльності.
Начальник відділу:
- здійснює керівництво роботою відділу і несе персональну відповідальність за
виконання покладених на відділ завдань та здійснення ним своїх функцій;
- організовує, забезпечує та контролює виконання в установлені строки доручень
керівництва Мінекономіки та директора департаменту інвестиційної та
інноваційної діяльності, несе відповідальність за стан виконавської дисципліни у
відділі;

28. 28
- забезпечує, в межах компетенції, реалізацію існуючих вимог щодо збереження
державної таємниці відповідно до Закону України «Про державну таємницю»,
вживає необхідних заходів щодо збереження службової таємниці у відділі;
- визначає ступінь відповідальності та функціональні обов’язки працівників
відділу;
- затверджує посадові інструкції працівників відділу;
- організовує разом з департаментом персоналу роботу з відбору розстановки
кадрів, підвищення їх кваліфікації; координує роботу з формування кадрового
резерву відділу;
- готує і подає в установленому порядку керівництву Мінекономіки подання про
призначення, переміщення та звільнення працівників відділу, присвоєння їм
рангів державних службовців, а також про заохочення і накладання
дисциплінарних стягнень;
- розробляє і вживає заходів з організації та підвищення ефективності роботи
відділу;
- забезпечує додержання працівниками відділу правил внутрішнього трудового
розпорядку, раціональний розподіл обов’язків між ними, вживає заходів щодо
підвищення фахової кваліфікації працівників відділу;
- за дорученням керівництва Мінекономіки та директора департаменту
інвестиційної та інноваційної діяльності здійснює представництво в інших
органах виконавчої влади, на підприємствах, в організаціях і установах з питань,
що належать до компетенції відділу.
Начальник відділу має право підпису документів, що надсилаються від імені
відділу, з питань, що належать до компетенції відділу, на адресу інших відділів
(секторів) Мінекономіки.

29. 29
3 Реалізація інноваційної політики Міністерством економіки України
3.1 Результати діяльності в сфері інноваційного розвитку
Реалізація програми Кабінету Міністрів України щодо інвестиційної
політики у 2008 р.[33]
У напрямі підвищення ролі науки в розвитку сучасного суспільства:
• Прийнято підготовлений Урядом Закон України «Про внесення змін д
деяких законів України з питань інтелектуальної власності в частині
виконання вимог, пов’язаних зі вступом України до СОТ» (від 10.04.2008 р.
« 254 - VI), метою якого є приведення законодавства з питань правової
охорони інтелектуальної власності у відповідність до вимог Угоди про
торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (TRIPS);
• Прийнято підготовлений Урядом Закон України «Про ратифікацію Заяви
про членство України в Міжнародній європейській інноваційній науково –
технічній програмі «EUREKA» (від 01.10.2008 № 610- VI), що сприятиме
інтеграції України у європейський науково – технічний простір та
просуванню українських технологій на європейський ринок;
• Розроблено та подано на розгляд Верховної Ради України законопроект
«Про внесення змін до Закону України «Про науково – технічну
інформацію» (реєстр. «3033 від 20.10.2008) з метою підвищення рівня якості
інформаційних послуг, об’єднання осинових суб’єктів створення
інформаційних ресурсів у національну систему науково – технічної
інформації;
• Розроблено та подано на розгляд до Верховної Ради законопроект «Про
внесення змін до закону України «Про наукову і науково – технічну

30. 30
діяльність» (реєстр. №3015 від 25.07.2008) щодо удосконалення системи
фінансового забезпечення наукової та науково – технічної діяльності.
З метою реалізації положень Закону України «Про державне регулювання
діяльності у сфері трансферу технологій»:
• Затверджено мінімальні ставки винагороди авторам технологій і особам, які
здійснюють їх трансфер (Постанова Кабінету Міністрів від 04.06.2008
№520), що спрямовано на захист прав технологій та осіб, які здійснюють їх
трансфер, та сприятиме розвитку цивілізованого ринку трансферу
технологій, інноваційних продуктів, товарів і послуг в Україні;
• Прийнято рішення про передачу МОН повноважень на затвердження
порядку ведення Державного реєстру договорів про трансфер технологій
(розпорядження Кабінету Міністрів від 06.02.2008 № 252);
• Затверджено Порядок державної реєстрації договорів про трансфер
технологій (наказ МОН від 14.05.2008 № 409), що сприятиме систематизації
та уніфікації інформації щодо трансферу технологій, моніторингу стану
науково – технічного та інтелектуального потенціалу України;
• При Кабінеті Міністрів створено Науково – експертну колегію з проблем
соціально – економічного розвитку (Постанова Кабінету Міністрів від
26.03.2008 № 234);
• До складу колегій (науково – технічних рад) міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади включено провідних вчених
Національної Академії Наук;
• Призначено 71 грант молодим ученим для підтримки наукових досліджень
(розпорядження Президента України від 26.06.2008 № 207/2008-рп);
• Прийнято рішення про збільшення утричі щомісячного розміру стипендій
Президента України та Кабінету Міністрів України для молодих учених з
01.01.2009 р. (Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 № 757);

31. 31
• Здійснено включення Української науково – освітньої телекомунікаційної
мережі «УРАН» з європейською мережею GEANT, що дозволило
підвищити рівень інформаційного забезпечення вітчизняних університетів
та науково – освітніх установ. Електронним и ресурсами відомих світових
бібліотек і наукових видавництв користуються 78 університетів та науково
– освітніх установ України;
• Оновлено склад Громадської ради з питань науково – технічної,
інноваційної діяльності та інтелектуальної власності: до неї ввійшли
представник провідних громадських наукових організацій та асоціацій
України, що дало змогу активізувати державно – громадське партнерство у
сфері науки;
• Затверджено процедуру видачі дозволу на ввезення на митну територію
України незареєстрованих генетично модифікованих організмів для науково
- дослідних цілей або державних апробацій (випробувань) (постанова
Кабінету Міністрів від 20.08.2008 №734);
• Затверджено тимчасові критерії для визначення рівня ризику при роботі з
генетично модифікованими організмами ) (постанова Кабінету Міністрів від
16.10.2008 №992);
• Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 20.08.2008 № 713 ,
спрямованої на посилення відповідальності державних замовників за
запровадження результатів наукових досліджень і розробок, проектних і
конструкторських робіт, що виконувалися з використанням бюджетних
коштів, розроблено порядок моніторингу впровадження наукової (науково -
технічної) продукції;
• Постановою Кабінету Міністрів від 14.05.2008 № 458 передбачено, що
залучення позабюджетних коштів до фінансування наукових досліджень і
розробок, проектних та конструкторських робіт має розпочинатися при
підготовці пропозицій для участі у конкурсному відборі виконавців
замовлення щодо виконання зазначених робіт;

32. 32
• Виконано 2 проекти у рамках Державної цільової науково – технічної і
соціальної програми «Науки в університетах» на 2008 – 2012 рр.:
напрацьовано моделі науко – навчального центру як нової структури для
сприяння інтеграційним процесам науки і освіти; створено 5 центрів
колективного користування науковим обладнанням у різних регіонах
України.
У напрямі підвищення рівня наукового забезпечення діяльності галузей та
інноваційної активності промислових підприємств Верховною Радою прийнято
Закони України:
• «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Європейським космічним
агентством щодо співробітництва у використанні космічного простору в
мирних цілях» ( від 30.10.2008 № 633- VI);
• «Про приєднання України до Страсбурзької угоди про Міжнародну
патентну класифікацію» (від 17.12.2008 № 683- VI);
• «Про приєднання України до Локарнської угоди про заснування
Міжнародної класифікації промислових зразків» (від 17.12.2008 № 683- VI);
• Щодо ратифікації Рамкової угоди між Урядом України та Урядом США про
співробітництво в дослідженні і використанні космічного простору в
мирних цілях (від 17.12.2008 № 681- VI);
• «Про затвердження Загальнодержавної цільової науково – технологічної
космічної програми на 2008 – 2012 рр.» (від 30.09.2008 № 608- VI), метою
якої є забезпечення розвитку та ефективного використання космічного
потенціалу України для вирішення нагальних питань сталого розвитку,
безпеки, упровадження високих технологій та підвищення рівня науки і
освіти;
• Розроблено та внесено на розгляд Верховної Ради проект Закону України
«Про внесення змін до Закону України «Про пріоритетні напрями
інноваційної діяльності в Україні» (реєстр. №2502 від 16.05.2008),

33. 33
спрямований на забезпечення концентрації інтелектуальних та фінансових
ресурсів на пріоритетних напрямках інноваційного розвитку для
забезпечення випуску високотехнологічної наукоємної продукції;
• Розроблено проект Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом
Російської Федерації про співробітництво у галузі використання і розвитку
російської глобальної навігаційної супутникової системи ГЛОНАСС;
• Виконано в запланованому обсязі роботи з підготовки и виробництва та
проведення наземного експериментального відпрацювання вузлів, агрегатів
і ракети космічного призначення «Циклон - 4» (агрегати автоматики,
проведена серія вогневих випробувань 3-х двигунів ІІІ ступеня РД 861К
ракети нової розробки), відкориговано конструкторську документацію на
вузли і агрегати ракетоносія «Циклон - 4» за результатами їх наземного
експериментального відпрацювання та макетування, розроблено програмно
– методичну документацію до наземного експериментального
відпрацювання;
• Створена і введена в дослідну експлуатацію Система контролю і аналізу
космічної обстановки, яка утворена на базі національних засобів
спостереження космічного простору;
• Упродовж року забезпечено виготовлення, поставку замовникам та взято
участь у 8 пусках ракетоносіїв, що виготовлені в Україні, зокрема 2 пуск
носія «Зеніт 3SLB», 5 пусків – «Зеніт 3SL» та 2 пуски – «Дніпро», якими
виведено на орбіти 12 космічних апаратів;
• Створено діючий фрагмент системи координатно – часового та
навігаційного забезпечення України з використанням інфорамційї
глобальних навігаційних супутникових систем у складі 8 постійно діючих
контрольно – корегувальних станцій (3 введені в дію у 2008 році). Система
забезпечує інформацією споживачів 2/3 території України.

34. 34
Заохочення інноваційної діяльності
У напрямі розвитку виробництва високотехнологічної продукції на
інноваційній основі відповідними постановами Кабінету Міністрів затверджено:
• Державну цільову науково – технічну програму «Розробка і провадження
енергозберігаючих світлодіодних джерел світла та освітлювальних систем
на їх основі» (від 09.07.2008 №632), метою якої є розроблення та організація
виробництва джерел світла нового покоління для суттєвого зменшення
витрат електроенергії, підвищення його якості, зниження рівня забруднення
навколишнього природного середовища;
• Державну цільову економічну програму «Створення в Україні інноваційної
інфраструктури» на 2009 – 2013 рр. (від 14.05.2008 № 447), метою якої є
створення в Україні інноваційної інфраструктури, здатної забезпечити
ефективне використання вітчизняного науково – технічного потенціалу,
підвищення рівня інноваційності та конкурентоспроможності національної
економіки;
• Державну цільову програму розвитку системи інформаційно –аналітичного
забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу
стану інноваційного розвитку економіки на 2009 – 2011 рр. (від 07.05.2008
№ 439);
• Розроблено та подано на розгляд Верховної Ради законопроект «Про
внесення змін до Закону України «Про інноваційну діяльність» (реєстр.
№3337 від 06.11.2008) у частині визначення основних суб’єктів
інноваційної інфраструктури, що надають послуги суб’єктам інноваційної
діяльності;
• Розроблено та подано на розгляд Верховної Ради законопроект «Про
внесення зміни до статті 8 Закону України «Про спеціальний режим
інноваційної діяльності технологічних парків» (реєстр. №3643 від
22.01.2009), спрямований на створення в рамках технологічних парків
інноваційних структур, які будуть надавати послуги учасникам