2. ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
1. Визначення анемії. Актуальність проблеми
анемій.
2. Класифікації анемій.
3. Патогенез анемій.
4. Питання диференціації типів анемій.
5. Клінічна оцінка анемічного синдрому.
Алгоритм обстеження хворих на анемію.
6. Клініко-лабораторна інтерпритація анемій
(посгеморагічна, гемолітична, дефіцитні).
7. Лікарські засоби, що впливають не
еритропоез.
6. Анемії. За ступенем тяжкості
розрізняють:
Легкі Середньої тяжкості Важкі
гемоглобін 110-
90 г / л;
гемоглобін 90-
70 г / л;
гемоглобін
менше 70 г / л.
20. Анемія. Гостра постгеморагічна анемія.
Картина періферичної крові
1 фаза - фаза рефлекторної, судинної компенсації - перші 1-2 діб після
крововтрати. Зміни відсутні або незначні: помірне зниження концентрації
гемоглобіну і числа еритроцитів; колірний показник і гематокрит нормальні
(як до крововтрати).
2 фаза - фаза гідремічної компенсації
(триває близько 4-5 днів): рівень гемоглобіну, еритроцитів і
гематокрит значно знижені;
колірний показник - нормальний (нормохромна анемія).
3 фаза - фаза кістковомозкової компенсації (триває 5- 7 діб):
рівень гемоглобіну, еритроцитів і гематокрит знижені; ретикулоцитоз,
нормобластозом; анизоцитоз і пойкілоцитоз еритроцитів;
гипохромия еритроцитів (після масивної крововтрати);
нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом ядерної формули вліво;
тромбоцитоз (можливий).
Пунктат кісткового мозку –
збільшення еритроїдних елементів
21. Анемії. Хронічна постгеморагічна
анемія. Визначення
Хронічна постгеморагічна анемія -
патологічний стан, що викликається
повільною та довго триваючою
крововтратою
24. Анемії. Хронічна постгеморагічна анемія. Картина
периферічної крові (фарбований мазок)
Картина крові при
хронічній
постгеморагічній анемії
з зниженою
регенерацією. Різкі
дегенеаивні зміни з боку
єритроцитів: гіпохромія;
анизо- і пойкілоцитоз;
шизоцитоз (шизоцити-
дрібні обривки)
25. Анемії. Зміни в пунктаті кісткового мозку
при хронічній постгеморагічній анемії
Переважають поліхроматофільні і базофільні
нормобласти
Переважають акантоцити Переважають овалоцити
31. Анемії. Залізодефіцитна анемія.
Картина периферічної крові (фарбований мазок)
Залізодефіцитна анемія.
Знижений рівень заліза в сироватці крові
Залізодефіцитна анемія
48. Анемії. Основні механізми
медикаментозно-індукованої анемії
Денатурація гемоглобіну пряма: препарати міді, свинцю, золота, хімотрипсин, еуфілін,
аспірін, дімедрол, вітаміни групи В, хлорати, і, навіть, преднізолон.
Денатурація гемоглобіну оксидантна (шляхом утворення мет- і сульфогемоглобіну):
Сульфаніламіди, сульфони, фенацетин, саліцилати, хлорати, кисень, метиленовий синій (у
новонароджених), нітрити і нітрати, резорцин.
Гаптеновий механізм При використанні великих доз ЛЗ відбувається адсорбція ЛЗ на
еритроцитах – опсонізація: пеніціліни, цефалоспорини, тетрацикліни.
Аутоімунний механізм (утворення аутоантитіл піся тривалого вживання ЛЗ):
Альфаметилдопа.
Імунокомплексний механізм (депозиція (осідання) антилікарняних антитіл на поверхні
еритроцитів з утворенням імунних комплексів): Аспірін, лейкеран, фенацетин, хінідін,
ріфампіцин, цефотаксим, 5-фторурацил, ізоніазид, тіазиди.
Декілька механізмів одночасно: Клофелін, стрептоміцин (гаптеновий + аутоімунний) та ін.
Лікарські засоби, що пригнічують еритропоез
49. Анемії. Лікарські засоби, що
стимулюють еритропоез
∗ Засоби цієї групи стимулюють синтез гемоглобіну й утворення еритроцитів,
збільшують кількість їх в одиниці об'єму крові.
∗ Для зручності розгляду принципів лікування хворих з анемією, її можна умовно
розділити на 4 основні групи:
∗ 1. Нормобластна (залізодефіцитна) анемія — продукуються нормальні зрілі
еритроцити, проте у недостатній кількості і з пониженим вмістом гемоглобіну.
Колірний показник при цьому низький, тому її називають гіпохромною.
∗ 2. Мегалобластна (фолієводефіцитна) анемія — кількість еритроцитів зменшується,
визначаються пойкілоцити, незрілі форми, які містять підвищену кількість
гемоглобіну. Колірний показник підвищений — гіперхромна анемія.
∗ 3. Гіпопластична анемія — недостатня кількість нормальних еритроцитів із зниженим
вмістом гемоглобіну; порушена регенерація кісткового мозку.
∗ 4. Гемолітична анемія — підвищене руйнування нормальних еритроцитів.
50. ∗ Людський рекомбінатний еритропоетин — комплекс глікопротеїдів.
Випускається у вигляді препарату епоетин альфа. Стимулює проліферацію і
диференціацію еритроциті. Застосовують при анемії різного походження.
∗ Препарати заліза (Феррум-лек,Заліза закисного сульфат (лактат) та ін.
∗ Вітаміни групи В (Вітамін В6, Вітамін В 12 та ін.)
∗ Кислота фолієва призначають хворим на мегалобластну анемію. Міститься в листках
рослин
В організмі кислота фолієва перетворюється на тетрагідрофолієву, її активну форму, яка
бере участь у синтезі пуринових основ, необхідних для утворення РНК і ДНК, метіоніну,
який відіграє суттєву роль у кровотворенні. Має ліпотропні властивості, знижуючи вміст
жиру в печінці, регулює обмін і вміст холіну в плазмі й печінці.
∗ Коамід — комплексна сполука кобальту і нікотинаміду — використовується як стимулятор
еритропоезу. Коамід можна застосовувати з препаратами заліза. Легко абсорбується,
міститься в кістковому мозку, печінці, нирках, у білках плазми крові, еритроцитах.
Виводиться нирками, а також з вмістом кишок.
Анемії. Лікарські засоби, що
стимулюють еритропоез
52. Література
Клиническая лабораторная диагностика / Сост. В.Н.Ослопов,
А.Р.Садыкова, Р.А.Абдулхаков. – 3-е изд. – М. : МЕДпрессинформ, 2005.
– 64 с.
Камышников В.С. Клинические лабораторные тесты от А до Я и их
диагностические профили: Справ. пособие / В.С.Камышников. – М. :
МЕДпрессинформ, 2009. – 4-е изд. – 320 с.
Гемостазиология в клинической и лабораторной практике / Козарезова
Т.И.,Климкович Н.Н.,Камышников B.C., Степанова Ю.И.,Алехнович
Л.И.,Козарезов С.Н.Издательство: Адукация i ,2011, 320 с.
Загальний обсяг еритроцитів (гематокритна величина) дає уявлення про процентне співвідношення між плазмою і форменими елементами крові, що має велике значення при хворобах крові та інших захворюваннях.