Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА КЛІНІЧНОЇ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ
ЛекцІя
«Клініко-лабораторне дослідження...
План лекції
1. Мокротиння. Визначення .
2. Методика збору матеріалу.
3.Методі дослідження:
3.1. Макроскопічний метод.
3.2....
Дослідження мокротиння
• Мокротиння (лат. – плювок) – патологічний секрет, що виділяється
(відкашлюється) або може бути од...
Дослідження мокротиння
• Мокротиння збирають натще у стерильну скляну посуду.
При дослідженні використовують наступні мето...
Методи дослідження мокротиння
• Макроскопічне дослідження включає визначення добової
кількості, кольору, запаху, консистен...
Методи дослідження мокротиння
• При макроскопії мокротиння досліджують його поділ на шари.
Слизове и слизово-гнійне мокрот...
Мікроскопічне дослідження
• Мікроскопічне дослідження:
вивчення нефарбованих
(нативних) та фарбованих
препаратів мокротинн...
Мікроскопічне дослідження
• Морфологічні елементи
мокротиння: циліндричний
епітелій бронхів
(епителіоцити - характерна
фор...
Мікроскопічне дослідження
клітини Пірогова —
Лангханса —
багатоядрові гігантські
клітини овальнїй
форми (при
туберкульозно...
Мікроскопічне дослідження
еластичні волокна
коралоподібні
(покриті милами
при виявленні
туберкульозних
каверн).
Еластичні ...
Мікроскопічне дослідження
• Клітини серцевих пороківв (гемоседерофаги — альвеолярні макрофаги)
зустрічаються при серцевій ...
Мікроскопічне дослідження
• Елементи ехінококу та кристали гематоїдину у мокротинні
Мікроскопічне дослідження
• Кристалу холестерину (у мокротинні їх знаходять при
новоутвореннях, эхинококозі) , вони є елем...
Мікроскопічне дослідження
При мікроскопічному дослідженні
пробок Дітріха видний детрит з
бактеріями, скупченнями голчастих...
Цитологічний метод
Цитологічний метод
використовують для
діагностики
злоякісних
новоутворень
легень і визначення
їх гістол...
Мікробіологічний метод
Мікробіологічне дослідження
включає мікроскопію
(бактеріоскопію), виділення чистих
культур, визначе...
Бактеріоскопічне дослідження
Для проведення
бактеріоскопії
необхідно приготувати
препарат (розтертий і
висушений мазок
мок...
Бактеріоскопічне дослідження
Якщо збудник не виявляється, то необхідно вдатися до методики
посіву на поживні середовища, й...
Біологічний метод
Біологічне дослідження - найбільш чутливий метод виявлення
мікобактерій туберкульозу. Центрифугат мокрот...
ЛЗ, що викликають ураження
дихальної системи:
• 1. Наркотики, транквілізатори, седативні, барбітурати, антигістамінні
засо...
ЛЗ, що викликають ураження дихальної
системи:
• Небезпечним є попадання в дихальні шляхи мінеральних масел, які в
протилеж...
• ЛІтература:
1. Базарнова М.А., Воробьев А.И., Баркаган З.С. и др.
Руководство по клинической лабораторной диагностике. Ч...
Upcoming SlideShare
Loading in …5
×
Upcoming SlideShare
основные закономерности роста и развития
Next
Download to read offline and view in fullscreen.

Share

Тема лекції "Мокротиння"

Download to read offline

Related Books

Free with a 30 day trial from Scribd

See all

Тема лекції "Мокротиння"

  1. 1. НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ КАФЕДРА КЛІНІЧНОЇ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ЛекцІя «Клініко-лабораторне дослідження дихальної системи. Лікарські засоби, які викликають ураження системи дихання.»
  2. 2. План лекції 1. Мокротиння. Визначення . 2. Методика збору матеріалу. 3.Методі дослідження: 3.1. Макроскопічний метод. 3.2. Мікроскопічний метод. 3.3. Морфологічне дослідження мокротиння. 3.4. Цитологічний метод. 3.5. Мікробіологічний метод. 3.6. Біологічне дослідження.
  3. 3. Дослідження мокротиння • Мокротиння (лат. – плювок) – патологічний секрет, що виділяється (відкашлюється) або може бути одержаний за допомогою відсмоктувальних пристроїв у людини при патології дихальних шляхів.
  4. 4. Дослідження мокротиння • Мокротиння збирають натще у стерильну скляну посуду. При дослідженні використовують наступні методи : макроскопічний, мікроскопічний (у тому числі цитологічний), мікробіологічний та біологічний.
  5. 5. Методи дослідження мокротиння • Макроскопічне дослідження включає визначення добової кількості, кольору, запаху, консистенції та характеру мокротиння. • за консистенцією мокрота буває в’язка, густа, рідка, • за характером - слизова, гнійна, кров’яниста, серозна, змішана. Гнійне мокротиння Серозне мокротиння Слизове мокротиння Слизово-гнійне мокротиння
  6. 6. Методи дослідження мокротиння • При макроскопії мокротиння досліджують його поділ на шари. Слизове и слизово-гнійне мокротиння не поділяються на щари, гнійне поділяється на два: верхній — серозний и нижний — гнійний; при гнійному процесі у легенях мокротиння може поділитися на три щари.
  7. 7. Мікроскопічне дослідження • Мікроскопічне дослідження: вивчення нефарбованих (нативних) та фарбованих препаратів мокротиння. В нефарбованих препаратах виявляють спіралі Куршмана (1) та кристали Шарко — Лейдена (2) – при бронхіальній астмі .
  8. 8. Мікроскопічне дослідження • Морфологічні елементи мокротиння: циліндричний епітелій бронхів (епителіоцити - характерна форма високого бокалу); - циліндричний епітелій бронхів - форма «залозки» (при хронічному запальному процесі в органах дихання).
  9. 9. Мікроскопічне дослідження клітини Пірогова — Лангханса — багатоядрові гігантські клітини овальнїй форми (при туберкульозному процесі). - лейкоцити (нейтрофільні гранулоцити)
  10. 10. Мікроскопічне дослідження еластичні волокна коралоподібні (покриті милами при виявленні туберкульозних каверн). Еластичні волокна (при туберкульозі, абсцесі, гангрені легенів);
  11. 11. Мікроскопічне дослідження • Клітини серцевих пороківв (гемоседерофаги — альвеолярні макрофаги) зустрічаються при серцевій недостатності, при інфаркті легенів, кровохарканьи (включення гемоседерину темно-синього колбору), та при грибковому ураженні).
  12. 12. Мікроскопічне дослідження • Елементи ехінококу та кристали гематоїдину у мокротинні
  13. 13. Мікроскопічне дослідження • Кристалу холестерину (у мокротинні їх знаходять при новоутвореннях, эхинококозі) , вони є елементом тетради Эрліха та кристали Шарко—Лейдена (у хворих на бронхіальну астму)
  14. 14. Мікроскопічне дослідження При мікроскопічному дослідженні пробок Дітріха видний детрит з бактеріями, скупченнями голчастих кристалів жирних кислот і крапельок нейтрального жиру - при абсцесі, гангрені легені в бронхоектазах. Тетрада Ерліха складається з звапніння еластичних волокон, звапнілого творожистого (казеозного) розпаду, кристалів холестерину і мікобактерій туберкульозу у вигляді скалок.
  15. 15. Цитологічний метод Цитологічний метод використовують для діагностики злоякісних новоутворень легень і визначення їх гістологічного типу (пухлинні клітини аденокарциноми вказані стрілками).
  16. 16. Мікробіологічний метод Мікробіологічне дослідження включає мікроскопію (бактеріоскопію), виділення чистих культур, визначення чутливості мікрофлори до різних лікарських засобів. З трахеобронхіального секрету найбільш часто виділяють наступні мікроорганізми: патогенні - Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae; умовно- патогенні - неклостридіальні анаероби, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Klebsiella pneumoniae (стрептококи (1), стафілококи (2), діплобактеріі Фридлендера (3), пневмококи (4); (забарвлення по Граму)
  17. 17. Бактеріоскопічне дослідження Для проведення бактеріоскопії необхідно приготувати препарат (розтертий і висушений мазок мокротиння, забарвлений по Граму). Для ідентифікації мікобактерій туберкульозу забарвлення препарату проводять за методом Циля-Нільсена. Одноразове дослідження на предмет виявлення мікобактерій туберкульозу дає можливість виявлення 80-83%, дворазове - понад 90%, а трикратне - більше 98%.
  18. 18. Бактеріоскопічне дослідження Якщо збудник не виявляється, то необхідно вдатися до методики посіву на поживні середовища, його слід проводити не пізніше, ніж через 2 год. Після збору мокротиння, це дозволяє встановити вид збудника та ступінь його чутливості до того чи іншого антибіотика.
  19. 19. Біологічний метод Біологічне дослідження - найбільш чутливий метод виявлення мікобактерій туберкульозу. Центрифугат мокротиння вводять тварині (зазвичай морській свинці) підшкірно в пахову область або внутрішньочеревно. При наявності в мокротинні мікобактерій туберкульозу через 1-11 / 2 міс. у тварини може бути виявлено специфічне туберкульозне запалення.
  20. 20. ЛЗ, що викликають ураження дихальної системи: • 1. Наркотики, транквілізатори, седативні, барбітурати, антигістамінні засоби – викликають релаксацію дихальних м’язів з розвитком гіповентиляції легенів. • 2. Діакарб, етакринова кислота – викликають порушення водно- електролітного і кислотно-основного стану. • 3. Дихальні аналептики – викликають гіпервентиляцію легень, стомлення дихальних м’язів. • 4. ЛЗ (велика група), що викликають астматичний синдром (бронхоспазм, бронхообструкцію мокротою), у тому числі за рахунок алергічних реакцій: • - бета адреноблокатори, холінолітики, симпатолітики; • - хімотрипсин; • - нестероїдні протизапальні препарати; • - йод, бром, новокаїнамід; • - антибіотики, сульфаніламіди.
  21. 21. ЛЗ, що викликають ураження дихальної системи: • Небезпечним є попадання в дихальні шляхи мінеральних масел, які в протилежність рослинним не відкашлюється (пригнічують кашльовий рефлекс!), пригнічують циліарну активність епітелію, поглинаються макрофагами і викликають хронічний запальний процес. • Морфін, нітрофурани, аспірин можуть, хоча і рідко, викликати респіраторний дистрес-синдром. • Цитостатики, глюкокортикоїди можуть викликати загострення гнійних процесів в легенях, або викликати їх. Імунодепресивною дією володіє левоміцетин. • Алергічні лікарські ураження бронхів супроводжуються мокротинням, яке характерне для бронхіальної астми (еозинофіли, спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена). • При лікарській пневмонії (ПАСК, сульфаніламіди, антибіотики) в мокроті з’являються прожилки крові та велика кількість еозинофілів. • Лікарська бронхіальна астма часто має місце у осіб, що працюють на виробництві медикаментів і беруть участь в їх реалізації.
  22. 22. • ЛІтература: 1. Базарнова М.А., Воробьев А.И., Баркаган З.С. и др. Руководство по клинической лабораторной диагностике. Ч. 1-2. Учебное пособие / Под ред. М.А.Базарновой, А.И.Воробьева. - К.: Вища школа, 1991. - 615 с. 2. Зупанец И.А., Мисюрева С.В., Брунь Л.В., Прописнова В.В., Отришко И.А. Лабораторная и функциональная диагностика: Исследование мокроты. - Харьков: НФАУ, 2002. 3. Кишкун А.А. Руководство по лабораторным методам диагностики / ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 798с. 4. Ингерлейб М.Б. / Полный справочник анализов и исследований в медицине // М.: Омега-Л. - Книжкин Дом. - 2014.-512с.
  • ssuser7f3fc21

    Apr. 15, 2015

Views

Total views

4,464

On Slideshare

0

From embeds

0

Number of embeds

106

Actions

Downloads

16

Shares

0

Comments

0

Likes

1

×