PARC is an instrument to resolve NPL problem for SoBs. Research provides for analysis of different options and their impact on BS' of SoB and the State Budget

1. Серпень 2017
МОДЕЛЮВАННЯ ВАРІАНТІВ ПЕРЕДАЧІ ПРОБЛЕМНИХ АКТИВІВ ДЕРЖАВНИХ БАНКІВ
ДЕРЖАВНІЙ КОМПАНІЇ З УПРАВЛІННЯ ПРОБЛЕМНИМИ АКТИВАМИ (ДКУПА) ТА ОЦІНКА
ВПЛИВУ НА ДЕРЖАВНІ БАНКИ (БАНКИ З ДЕРЖАВНОЮ ЧАСТКОЮ) ТА ВИТРАТИ
ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
Передрук цього матеріалу авторизований. Дозвіл на використання або передрук тексту
необхідно отримати напряму від власників прав - ОФЕА.
Підготували: Вікторія Страхова, Михайло Демків.
Думки, висловлені в матеріалах авторів не обов'язково відображають точку зору ОФЕА,
його працівників або представників Наглядової ради.
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не
отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цього
матеріалу, а також жодним чином з ними не пов’язаний.

2. 2
СТИСЛИЙ ВИКЛАД РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
Суттєві витрати держави на докапіталізацію державних банків, зумовлену наявним
портфелем недіючих кредитів, зумовлює потребу в пошуку варіантів вирішення проблеми
недіючих кредитів в балансах державних банків.
Це дослідження репрезентує вплив варіантів передачі активів державних банків (банків з
державною часткою) на потребу в капіталізації державних банків (банків з державною
часткою), а також механізмів фінансування Державної компанії з управління
проблемними активами (ДКУПА) на витрати Державного бюджету.
Відповідно до результатів дослідження найменш витратним для бюджету є варіант
комісійного обслуговування. При комісійному обслуговуванні, витрати на ДКУПА
обмежуються лише операційними витратами. В той же час, банки визнають збиток від
зменшення реальної вартості кредитів (резерви – не менше 90%). Однак при цьому
потрібно детально дослідити юридичні механізми варіантів роботи з портфелем недіючих
кредитів в рамках моделі комісійного обслуговування. Оскільки ДКУПА не набуває права
власності на портфель певні форми роботи з портфелем можуть бути обмежені.
Другим найменш витратним варіантом для бюджету є продаж за 1 гривню, оскільки
частину збитків банки абсорбують за рахунок буферу капіталу, який сформувався в
результаті попередніх докапіталізацій. При продажу за 1 гривню, витрати на ДКУПА
обмежуються лише операційними витратами. Банки визнають максимальний збиток (на
суму балансової вартості портфелю недіючих кредитів) й потребуватимуть докапіталізації.
При продажу по оціночній вартості, кредитний портфель переоцінюється та продається
ДКУПА за відповідною ціною. Банки потребують незначної докапіталізації, але потрібно
буде здійснювати випуск ОВДП для ДКУПА, що розраховується за їх допомогою з
банками.
При продажу по балансовій вартості, банки не потребуватимуть докапіталізації. Натомість
більша сума ОВДП випускатиметься для ДКУПА, що розраховується за їх допомогою з
банками.
Продаж по номінальній вартості є найбільш витратним та може призвести до
негативних юридичних наслідків для посадових осіб ДКУПА та Міністерства фінансів
України / Кабінету Міністрів України, оскільки ДКУПА буде придбавати портфель кредитів
за ціною, що в п’ять разів перевищує балансову вартість, за якою портфель кредитів
оцінюють самі банки (балансова вартість = номінальна вартість – сформовані резерви).
При цьому державі банки фактично опосередковано отримують докапіталізацію на суму
80 млрд.грн. при номінальній вартості портфелю 100 млрд.грн. (оскільки не враховується
вже сформований резерв). Отже, може виникнути ризик кваліфікації розтрати бюджетних
коштів.
У разі випуску облігацій самою ДКУПА під гарантії держави розрахунки ефектів фактично
не зміняться та будуть аналогічними до моделей, де вказаний випуск ОВДП для
фінансування ДКУПА, оскільки витрати на погашення та обслуговування таких

3. 3
корпоративних облігацій ДКУПА будуть вирахувані з надходжень ДКУПА. Окрім того, за
умови гарантування державою, такі облігації будуть враховуватись в показниках
гарантованого державою боргу. Якщо ж ДКУПА не зможе своєчасно погашати та
обслуговувати такі запозичення, зазначені суми збільшать показники державного боргу.
При моделі з випуском облігацій самою ДКУПА без застосування гарантій держави У
разі відсутності гарантій держави можуть виникнути суттєві складнощі із розміщенням
подібних облігацій на ринку, оскільки подібні інструменти можуть вважатись
спекулятивними й високоризикованими, а премія за ризик ще більше погіршить
економічну ефективність проекту.
Модель з фінансуванням ДКУПА за рахунок грошового внеску до статутного капіталу
фактично не змінює розрахунки, оскільки початковий внесок на формування статутного
капіталу ДКУПА буде приведеною вартістю майбутніх грошових потоків, які необхідні для
фінансування операційних витрат ДКУПА, а також сумою витрат на розрахунки з банками у
відповідних сценаріях.
Для репрезентативності ефекти від практичної реалізації проекту (на підставі звітності
Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк, без урахування ПриватБанк) за різними моделями
зведені до єдиної таблиці. Для розрахунку використані дані фінансової звітності банків та
припущення щодо витрат ДКУПА в розмірі 50 млн грн на рік (неприведена вартість).
Порівняльний аналіз ефектів від різних варіантів передачі ДКУПА
недіючих кредитів банків
Модель
Ефекти (надходження ДКУПА-витрати бюджету), за
приведен.вартістю) за відповідними сценаріями,
млрд.грн.
Сценарій
Консервативний
(30%)
Базовий
(50%)
Оптимістичний
(80%)
Продаж по балансовій
вартості -15,4 -12,8 -8,9
Продаж по оціночній
вартості -10,9 -8,4 -4,5
Передача за 1 грн -9,0 -6,4 -2,5
Комісійне обслуговування -1,6 1,0 4,8
Інші коментарі
Для визначення розміру портфелю, який може бути переданий ДКУПА, державні банки
повинні провести юридичну перевірку (due diligence) портфелю. Відповідно до статті 516
Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди

4. 4
боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.3 статті 512
Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це
встановлено договором або законом. Таким чином, у договорах банків з боржниками за
недіючими кредитами можуть існувати заборони на відступлення прав вимоги, й
передача таких кредитів ДКУПА буде не можливою. У випадку наявності таких обмежень,
відповідно до міжнародної практики можливим варіантом є внесення змін до
законодавства, яке б дозволило передавати непрацюючі кредити ДКУПА без згоди
позичальника.
Оскільки практика застосування законодавства контролюючими та правоохоронними
органами є непослідовною, а балансова вартість портфелю недіючих кредитів може
перевищувати 10%(25%) вартості активів банків, то цілей реалізації проекту потрібно буде
рішення акціонера (КМУ – для Ощадбанк та Укрексімбанк) та рішення загальних зборів
акціонерів Укргазбанк (де мажоритарний акціонер – Мінфін) для затвердження такого
правочину з ДКУПА.
ДКУПА має забезпечити визначення ринкової вартості переданого портфелю
незалежними оцінювачами для створення реальних планів роботи з портфелем недіючих
кредитів. Такі витрати можуть бути суттєвими.
У варіантах, коли банки потребують докапіталізації, або у варіантах коли потрібно
здійснити капіталізацію ДКУПА в Законі України “Про Державний бюджет України на 2018
рік” потрібно зазначити норму, про надання права Кабінету Міністрів України у разі
потреби здійснювати випуски облігацій внутрішньої державної позики понад
встановлені обсяги, з подальшим придбанням у державну власність в обмін на ці облігації
акцій додаткової емісії банків/ДКУПА з відповідним коригуванням граничного обсягу
державного боргу.
У разі повного або часткового фінансування ДКУПА за рахунок коштів державного
бюджету такі витрати мають бути відображені за окремою бюджетною програмою в
Законі України “Про Державний бюджет України на 2018 рік”.