До 120-річчя від дня народження Кондратюка Юрія Васильовича (Шаргея Олександра Гнатовича), ученого-винахідника

1. Українець, який випередив
технічний прогрес
До 120-річчя від дня народження
Кондратюка Юрія Васильовича
(Шаргея Олександра Гнатовича),
ученого-винахідника
віртуальний інформаційний стенд

2. «Геній в обмотках»
О. Т. Гончар
«Если бы Юрий Кондратюк остался живым
и смог бы работать в области космонавтики,
то он был бы таким, как академик Королев».
Академик Б.В. Раушенбах
…С детства я Луну люблю.
О свиданье с ней мечтаю,
Экипаж изобретаю...
Полечу я к ней в ракете,
Словно в собственной карете.

3. «Крізь терни до зірок» - такою
була доля Кондратюка.
Він - маловідомий вчений з Полтави, по праву вважається батьком
космонавтики. Його ім'я в забобонній надії нашіптували керівники
проекту «Аполлон-11» під час першої висадки людини на Місяць. На його
Батьківщину їздив сам Ніл Армстронг перед польотом, щоб взяти жменю
землі на удачу. І йому ж - одному з піонерів ракетної техніки - довелося
жити і творити під чужим ім'ям і, будучи відомим всьому світу,
залишитися безславним на своїй землі.
У США він уславився генієм, невизнаним на батьківщині, в Союзі ж його
вважали диваком: він не звертав ніякої уваги на свій зовнішній вигляд,
погано харчувався, спав в мішку і всім розповідав красиві казки про політ
на Місяць. Навколишні іронізували і відкрито глузували з нього, а він
готувався вирушити у відкритий космос. Якось він пішки йшов за кордон з
мішком перемелених сухарів і сотнею яєць, також розтертих в порошок,
його затримали, але побачивши брудного бродягу в лахмітті з мішком
хлібно-яєчного порошку, визнали недоумкуватим і відправили додому. В
СРСР ніхто не хотів визнавати вченого-самоука, і лише після висадки
американців на супутник Землі його співвітчизники дізналися справжнє
ім'я людини, який «допоміг» супернику, будучи непочутим вдома.

4. Сторінки з життя
21 червня 1897 рік – у Полтаві в в родині студента Київського університету
Гната Бенедиктовича Шаргея і Людмили Львівни Шліппенбах народився
син Олександр. Мати малюка була викладачем в одній з гімназій Подолу і
несподівано померла у 1903 році. А коли хлопчику ледь виповнилося
тринадцять, батько теж пішов із життя. Виховувався своєю бабусею
Катериною Кирилівною.
Захопившись думкою про космічні подорожі, він самотужки опановує вищу
математику, фізику, механіку, астрономію...
1910-1916 рр. – навчання в Другій полтавській чоловічій гімназії. Написав 104
сторінки рукопису про керований ракетний політ людини на Місяць.
Закінчивши з відзнакою Полтавську гімназію, Олександр Шаргій поступає
до Петербурзького політехнічного інституту. І знову – розрахунки,
креслення мрії.
Але в його життя втрутилася війна: 11 листопада 1916 року студента Шаргія
мобілізують в армію. І все ж він встигає, незалежно від Ціолковського,
завершити свою працю. Він доходить висновку про можливість подолання
земного тяжіння з допомогою ракети з реактивним двигуном. А ще – ракета
має складатися з кількох посудин-баків, наповнених рідким паливом. В міру
випорожнення баків, ракета звільнюється від них...

5. 1917 – 1920 рр. – бурхливі історичні події змінюють долю вченого, змушують
Олександра Шаргея ( як колишнього білогвардійця ) взяти ім'я – Юрій
Васильович Кондратюк.
На початку 1917 року він зацікавився проблемами міжпланетних станцій і
незабаром закінчив рукописну роботу, присвячену цим питанням «Тем, кто
будет читать, чтобы строить» (1919 р.). У цій роботі дослідник розглянув
питання використання сонячної енергії за допомогою дзеркал-концентратів
для потреб космічного корабля. У 1929 році вийшла з друку його основна
робота «Завоевание межпланетных пространств», у якій була визначена
послідовність перших етапів космічного простору.
Після Жовтневої революції, як офіцер царської армії, був мобілізований в
Білу армію, але дезертирував з неї. В кінці 1919 року був знову мобілізований.
Щоб не воювати, по дорозі з Києва в Одесу він втік з військового ешелону,
втративши при цьому всіх документів. Клеймо білого офіцера в 1921 році
нічого доброго не обіцяло. Його давня подруга Віра Тучапська принесла
документи на ім'я Юрія Кондратюка, першокурсника, уродженця Луцька,
1900 року народження, який помер від тифу. Новоявлений Кондратюк
відразу використав нові документи, щоб перейти в розряд «легальних».
Нового мешканця в Малій Висці тепер представляли: «Это наш Юрочка,
прошу любить и жаловать. Хоть и дальний, но наш родич, будет жить вместе
с нами. Он очень хороший и большой умница».

6. У 30-х роках ХХ ст. доля начебто дає Кондратюкові ще один шанс – він
зустрічається з конструктором космічних ракет Сергієм Корольовим. Сергій
Павлович пропонував Кондратюкові працювати разом, але той не погодився –
занадто велика була в такому разі небезпека розкриття таємниць його
біографії. Останні роки життя Кондратюк працює в Москві над відновленим
проектом розробки повітряних електростанцій. Після початку Великої
Вітчизняної війни він потрапляє в ополчення й у лютому 1942 року гине на
фронті.
Перебуваючи на засланні, Кондратюк
довідується про конкурс на створення
найкращої вітряної електростанції. Не
маючи спеціальних знань, але маючи
талант, Юрій Васильович перемагає в
цьому конкурсі й очолює будівництво
надпотужної повітроелектростанції в
Криму. На жаль, 1937 року цей проект
закрили. Але дещо з тих розробок
співробітник Кондратюка Микола Нікітін
пізніше використав для будівництва
Останкінської вежі в Москві. Проект Кримської повітроелектростанції
Одночасно Кондратюк зробив безліч земних винаходів. За один із них
(дерев’яний елеватор, побудований на Алтаї без жодного цвяха) його…
засудили як шкідника. Дарма, що елеватор працював після того кілька
десятків років.

7. Обставини його загибелі залишилися невідомими, він просто пропав. Його
ім'я і смерть - загадкова таємниця, ніхто не знає, то він загинув в боях під
Москвою, чи то був узятий в полон.
Таємницю загибелі Юрія Васильовича Кондратюка намагалися розкрити
безліч разів. Перший раз його долею зацікавилися в 1942 році в СМЕРШ.
Тоді з'ясовували долю всіх, хто згинув у кривавій м'ясорубці в перші місяці
війни. Особістів найбільше цікавило питання, чи не потрапив Кондратюк в
полон, як мільйони інших наших співгромадян? Будь-яких даних на цей
рахунок знайти не вдалося, тому Юрія Васильовича включили в список
безповоротних втрат Червоної армії.
Другий раз долею Кондратюка зацікавилися вже в післявоєнні роки, коли
Міністерство оборони СРСР проводило масштабну кампанію з уточнення
радянських втрат в роки війни. Знову перевіряли всіх, хто значився зниклим
безвісти. Їх дані шукали в списках тих, хто знаходився в полоні, хто
співпрацював з німцями на окупованій території, хто дезертирував з
Червоної армії, і в інших аналогічних списках. Ні в одному з них прізвище
Кондратюка не зустрічалася, що було підставою підтвердити його загибель.
Таємниця загибелі

8. Наступного разу з'ясуванням «білих плям» в біографії Юрія Васильовича
займалися в 1960-х роках, після того, як Комісія АН СРСР виступила з
пропозицією про присвоєння імені Кондратюка одному з кратерів на
зворотному боці Місяця.
Знову ім'я Кондратюка привернуло до себе увагу в березні 1969 року, коли
на сторінках американського журналу Life Девід Шерідан опублікував
статтю «Як ідея, яку ніхто не хотів визнавати, перетворилася в місячний
модуль», в основі був матеріал з книги Ю. Кондратюка. Після початку
справжніх космічних польотів, коли про видатного дослідника дедалі
частіше почали згадувати і радянські, й американські науковці, в
Радянському Союзі з'явилося припущення про те, що Кондратюк не
загинув, а перейшов на бік німців. Знову були вивчені документи,
перевірені ще раз ті відомості, які він сам зазначав у численних анкетах.
Тоді-то і «спливли» деякі «дивацтва» в його біографії.
... У 1969 році з Кондратюка «спадає» завіса «ворога народу» - після
публікації в «Комсомольской правде» статті «Людина, яка передбачав». У
1977 році Ніна Гнатівна Шаргей дала письмові показання Спеціальній
комісії про обставини зміни імені та прізвища її зведеним братом
Олександром Ігнатійовичем Шаргеєм.

9. Слава прийшла до нього посмертно - після того, як
інженер NASA Дж. К. Хуболт при розробці
програми «Apollo» - польоту до Місяця і висадки на
його поверхню людей (1969) - запозичив ідею
«равликової траси» Кондратюка, про що і
повідомив за 3 місяці до старту «Аполлона».
Використавши цю «трасу», а також
запропонований вченим модуль для посадки на
Місяць з орбіти, американці зайвий раз
підтвердили бездоганність космічного проекту
Кондратюка.
На честь українського вченого-першопрохідця
Юрія Кондратюка названо кратер на зворотному
боці Місяця, поряд із кратером Ціолковського.
Траса Кондратюка.
Про його непростий життєвий шлях, службову і наукову діяльність
розповідають документи, які були передані до Державного архіву
Полтавської області його рідними.

10. • У Полтаві Ю. В. Кондратюку відкритий пам'ятник.
• У 1992 році ім'я Ю. В. Кондратюка присвоєне Новосибірському аерокосмічному
ліцею.
• На честь Кондратюка названо одну з площ Новосибірська.
• В Україні заснована медаль імені Ю. В. Кондратюка.
• Одна з вулиць Києва носить ім'я Юрія Кондратюка. На одному з будинків вулиці
висить меморіальна дошка.
• У 1997 році ім'я Ю. В. Кондратюка присвоєно Полтавському технічному
університету, нині це Полтавський національний технічний університет ім. Ю.
Кондратюка.
• Іменем Кондратюка названо кратер на зворотному боці Місяця.
• У Москві існує вулиця Кондратюка, названа на честь вченого і входить в комплекс
вулиць, назви яких присвячені освоєнню космосу.
• В Україні були випущені ювілейна монета «Юрій Кондратюк» і дві поштові марки
(1997 і 2002) його пам'яті.
• У місті Рубцовську є вулиця Юрія Кондратюка.
• У станиці Жовтневої Криловського району Краснодарського краю знаходиться
«Меморіальний музей Ю. В. Кондратюка»
• Його іменем названо астероїд 3084 Кондратюк.
• 21 червня 2012 року Google відзначив 115 років з дня народження Юрія
Кондратюка встановленням принагідного дудла на головній сторінці.
• 2014 року занесений до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу у
Нью-Мексико.
• У 2015 р. Мала академія наук України ініціювала проект медалі Ю.Кондратюка.
Вшанування пам’яті

11. Меморіальна дошка на місці будинку,
де в 1933-1934 працював Кондратюк,
Харків
Меморіальна дошка,
Санкт-Петербург
Дошка на будинку, де
народився Кондратюк, Полтава

12. Полтавчани зберігають і шанують пам’ять про видатного земляка. Пам'ятник
Ю.В. Кондратюку встановлено на його батьківщині в Полтаві в 1997 році до
100-річчя з дня народження біля Полтавського музею авіації та космонавтики
ім. Ю. В. Кондратюка, експонати якого відтворюють долю і діяльність гідного
сина України.
Пам'ятник Ю.В. Кондратюку
у м. Полтаві
Полтавський музей авіації та
космонавтики ім. Ю. В. Кондратюка

13. ПолтНТУ імені Юрія Кондратюка
Заснований 18 серпня 1930 року як
інститут інженерів сільськогосподарсь-
кого будівництва, він в 1961 році перетво-
рюється на інженерно-будівельний інсти-
тут, в якому здійснювалася підготовка
спеціалістів по шести будівельних
напрямках, включаючи і архітектуру. На
початку 90-х років було ухвалено рішення
реформуватися з однопрофільного
навчального закладу в багатопрофільний
технічний університет.
З 21 червня 1997 року університет з гордістю носить ім'я видатного теоретика
космонавтики Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея), яке нашими
сучасниками поставлено в один ряд із іменами основоположників світової
космічної науки.
Полтавський національний технічний університет
носить ім'я Юрія Кондратюка.
Траса Кондратюка на пам'ятній медалі, випущеній
на честь Ю. Кондратюка. На реверсі монети
зображено портрет вченого і ліворуч від нього так
звана «траса Кондратюка» — схема польоту
космічного корабля до Місяця, його посадки на
місячну поверхню та повернення на Землю.

14. Детальніше про особисте життя Юрія Васильовича Кондратюка, його
родину та винаходи ви прочитаєте у рекомендованих статтях:
• Дубас З. В. Кондратюк Юрій Васильович // З. В. Дубас. Іскристі зернятка: Цікаві
розповіді та бувальщина.- Т., 1999.- С. 104-105.
• Кондратюк Юрій Васильович // Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т. /
гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 5 : Кантата —
Кулики. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1980., С. 355—356]
• Кочерга Н. К. Кондратюк Юрій Васильович // Енциклопедія сучасної України : у 30
т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро
енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2016.
• Лозяк Г. Зірка Всесвіту // Фізика.- 2003.- № 5.- С. 6-11.
• Романенко Б. И. Юрий Васильевич Кондратюк. – М.: Знание, 1988. – 64 с. – (Новое в
жизни, науке, технике. Сер. «Космонавтика, астрономия», № 8).
• Шаров І. Кондратюк Юрій Васильович // І. Шаров. 100 видатних імен України.- К.,
1999.- С. 177-180.
• Шендеровський В. А. Кондратюк Юрій Васильович // Енциклопедія історії
України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН
України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 20.

15. Ресурси Інтернет:
• Документи Державного архіву Полтавської області про життя славетного вченого
Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея) (до Всесвітнього дня авіації та
космонавтики).
• Лунный человек.
• 115 лет со дня рождения Юрия Кондратюка — одного из основоположников
космонавтики.
• Юрій Кондратюк: українець, завдяки якому американці здійснили висадку на
Місяць.
• Кондратюк Юрій Васильович // Вікіпедія. Вільна енциклопедія. – Режим доступу :
https://uk.wikipedia.org/wiki/Кондратюк_Юрій_Васильович
• Тайны забытых побед. 34. Трасса Кондратюка.
• Пам'ятні монети України. Юрій Кондратюк
• Google. Логотип «115 років від дня народження Юрія Кондратюка»
• Юрий Кондратюк. Удивительная судьба «милого фантаста» // Академия новостей. –
Режим доступу : https://academ.info/news/16721
• Юрій Васильович Кондратюк у Залі Слави Музею історії космосу у Нью-
Мексико(англ.)
• http://www.history.vn.ua/book/person/85.html
• http://www.segodnya.ua/ukraine/rodiny-znamenityh-477619.html
• http://epizodsspace.airbase.ru/bibl/romanenko/kon-sh/02.html
• http://represnews.blogspot.com/2011/03/blog-post_2550.html
• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кондратюк Юрій