Остап Вишня. Самобутній майстр української сатири і гумору
1. Віртуальна виставка із циклу
«Гумор – це зброя беззбройних.
Український гумор і його найкращі
творці»
НБ СНУ ім. В.Даля
2. «Який би я був щасливий, якби своїми
творами зміг викликати усмішку, хорошу,
теплу усмішку… Ви уявляєте собі: народ
радісно усміхнувся! Але як це трудно!»
Остап Вишня
3. «Остап Вишня – справжній мисливець і при тому поет полювання» .
М. Рильський
«Розум він мав вольтерівської гостроти, викривач він був незрівнянний, та
все ж визначальним, мені здається, в його вдачі було саме це: ніжність,
душевність, поетичність. Ніякі найстуденіші вітри тяжких часів не могли
остудити в його душі жар любові — невгасимої любові до народу, до
Вітчизни, до краси життя й мистецтва».
О. Гончар
4. • Майбутній письменник закінчив школу фельдшерів і 10 років віддав
медицині. Працюючи в хірургічному відділенні залізничної лікарні, одного
разу врятував життя 16-річному хлопчині. Привезли його з глибокими
ранами шиї, а хірурга на місці небуло. Довелося початківцю-фельдшеру
оперувати. Але медицина не приваблювала молодого Павла. Він екстерном
склав іспити на історико-філологічний факультет Київського університету. А
коли надрукував свій перший фейлетон, про захоплення медициною
нагадував лише нерозбірливий почерк.
• Він є молодшим братом письменника-гумориста Василя Чечвянського, якого
було розстріляно за часів єжовщини у 1937.
• Перший надрукований твір Остапа Вишні — «Демократичні реформи
Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)» — побачив
світ за підписом «П. Грунський» у Кам'янці-Подільському в газеті «Народна
воля» 2 листопада 1919.
• Псевдонім Остап Вишня вперше з'явився 22 липня 1921 в «Селянській
правді» під фейлетоном «Чудака, їй-богу!».
5. • З Вишні був бездоганно вірний друг і товариш. Він рятував своїх товаришів
матеріально і гумором у підвалах ЧК, де він сидів приблизно з кінця 1919
по весну 1921; і в тюрмі НКВС у Харкові, де він сидів з 26 грудня 1933 по
весну 1934, і в концтаборі на Печорі 1934–1943 pp. Коли 1931 був
арештований Максим Рильський, з яким Вишня дружив, то він, не боячись
накликати на себе гнів НКВС, кинувся з Харкова до Києва на допомогу
безрадній родині поета.
• Всенародна слава сатирика дратувала більшовиків. У 1920-х роках
письменника заарештували як особливо небезпечного злочинця за те, що
служив у військах УНР і друкувався в есерівської пресі. Засудили до
розстрілу і відправили до Харкова. Але замість страти письменникові ...
дали кімнату в комуналці. Говорили, що місцевим чиновникам дуже
подобалися фейлетони Вишні, ось хтось і замовив слівце за нього.
• У 1933 р. його заарештували знову, засудивши до 10 років позбавлення
волі за «тероризм». Нібито гуморист з друзями готував замах на
партійного діяча Павла Постишева. Звинувачення було настільки
безглуздим, що на допитах у НКВСписьменник не зміг втриматися від
сарказму: «Чому б вам не звинуватити мене в зґвалтуванні Клари Цеткін?»
(до слова, в ту пору їй було вже під вісімдесят).
6. • Незадовго до арешту й заслання Остапа Вишню хотіли вбити, застреливши
на полюванні. Взимку він отримав телеграму, що запрошений знайомими
пополювати в ліс. Як завзятий мисливець прийняв запрошення без
роздумів. Але дістатися до місця призначення завадила заметіль.
Довелося зв'язатися з тими, хто його запросив. А вони ... перший раз про
цю телеграму чули. Письменникові стало не по собі. Зрозумів, що його
хотіли прибрати «випадковим» пострілом.
• Дружина Остапа Вишні Варвара Олексіївна Маслюченко через дружину
Максима Горького домоглася права жити поруч з чоловіком. Вона
оселилася в маленькому містечку біля табору на Кольському півострові.
Але бачитися з чоловіком практично не могла, тільки листувалася. У 1934
році листування перервалася на цілих п'ять років. У 1937 році брат Остапа
Вишні Василь Чечвянський був заарештований і розстріляний.
• У 1955 реабілітований судовими органами СРСР.
7. • Остап Вишня - письменник-новатор, найяскравіша постать національного
відродження 20-х рр. Він не тільки розширив тематику, а й збагатив
жанрові різновиди памфлету, фейлетону, гуморески, нарису. У процесі
натхненної праці народився і розвинувся створений Остапом Вишнею
новий жанр – усмішка.
Пізніше він писав: «Хоч" фейлетон "уже й завоював у нас право на існування,
але, на мій погляд, слово" усмішка "... від фейлетону». Автор «Вишневий
усмішок» освоює і далі розвиває традиції вітчизняної та світової літератури і
народної творчості, перш за все традиції класиків (Гоголя і Шевченка,
Салтикова-Щедріна і Франка, Мартовича і Чехова). Жанру властива народна
безпосередність і простота, але в той же час це тонке, художньо досконалий
витвір.
• Оригінальним твором письменника є його «Моя автобіографія».
• О. Вишня писав і драматичні твори, основні з них - «Запорожець за
Дунаєм» (1930), «В'ячеслав» (1930-1931).
• Перу Остапа Вишні належать переклади на українську мову творів Гоголя,
Чехова, багатьох радянських письменників, Марка Твена, О. Генрі, Я.
Неруди і Я. Гашека.
8. • Показово «зізнання» Остапа Вишні про те, як він став письменником: «У
1921 році почав працювати в газеті «Вісті» перекла-дачем. Перекладав,
перекладав, а потім думаю собі: «Чого я перекладаю, коли ж можу
фейлетони писати! А потім - письменником можна бути. Он скільки
письменників різних є, а я ще не письменник. Кваліфікації, - думаю собі, - в
мене особливої нема, бухгалтерії не знаю, що я, - думаю собі, - робитиму». І
зробився я Остапом Вишнею та й почав писати. І пишу собі…».
• Серед українських письменників за кількістю проданих книг Остап Вишня
посівдруге місце після Шевченка. У 1921 р. він написав два твори, а у 1923-
му їх було вже 270. Тоді ж видав дев'ять збірників, а через п'ять років - 27!
• Вийшло друком близько 25 збірок «Вишневих усмішок»: «Вишневі усмішки
(сільські)», «Вишневі усмішки кримські», «Вишневі-усмішки літературні» та
інші.
• У 1933 році був незаконно репресований і зміг повернутися до літературної
діяльності тільки в 1943 році. Перший твір після концтабору — «Зенітка».
Другий і останній період творчості був непростим для Вишні. Щоб приховати
свою справжню сатиру, він відточує образ героя-оповідача, мудрого,
дотепного, занозистого часом, але сумного.
• Після закінчення Другої світової війни Остап Вишня також став членом
редколегії журналу «Перець» і активним його співпрацівником.
• Твори Остапа Вишні друкували практично всі видання СРСР. Їх перекладали
на російську та інші мови.
9. Помер 28 вересня 1956 року. Похований на Байковому
кладовищі. Надгробний пам'ятник був встановлений у
1958 році.
• Меморіальна дошка на згадку про Остапа Вишню
встановлена на будинку № 6 по вулиці Червоноармійській
у Києві, де письменник жив з 1952 по 1956 рік.
• У Харкові по вулиці Сумській, 12, де свого часу проживав
письменник зі старшим братом Василем, також сатириком,
встановлено пам'ятний знак.
• В селі Сенькове також розміщений пам'ятний знак на честь літератора.
• В селі Кринки працює будинок-музей письменника, на території встановлено
пам'ятник-погруддя Остапа Вишні.
• В селі Грунь є будинок-музей гумориста з встановленим біля нього пам'ятником.
• У 1991 році на кіностудії Олександра Довженка було знято фільм «З життя Остапа
Вишні» про табірний період життя письменника та його вірної дружини, режисер
Я. Ланчак. Роль письменника виконав видатний український актор Богдан Ступка.
• У 2014 році НБУ випустив пам'ятну монету, присвячену Остапу Вишні. На реверсі
розміщено портрет письменника, на аверсі - ягоди вишні в капелюсі і мисливську
рушницю.