1. Проект
«Сімейна
медіаосвіта і
медіаграмотність»
Качура Олена Сергіївна,
завідувач дошкільного навчального закладу
З щирою вдячністю
усім вітчизняним та зарубіжним медіапедагогам
Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-
садок) № 280 Харківської міської ради»

2. АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОЕКТУ
Медіа – телебачення, комп’ютерні технології,
численні друковані видання стали вірними супутниками
кожної сучасної людини. Вони грають величезну роль у
вихованні, освіті, культурному розвитку підростаючого
покоління, активно беруть участь у процесах
управління, у формуванні суспільної думки. Як би
критично суспільство не оцінювало якість телевізійної,
кінематографічної, друкованої продукції, все рівно усі
ми є активними глядачами, читачами, користувачами.
Відомо, що інформаційне середовище здійснює
величезний вплив на світогляд, цінності, пріоритети
дітей та молоді. Крім того, сучасні медіа здійснюють
суттєвий вплив на здоров’я, розвиток й емоційний стан
сучасних дітей. Численні дослідження доводять, що
надмірне захоплення спілкуванням з засобами масової
комунікації вкрай негативно відбивається на зорі,
психологічному й фізичному стані дошкільників. У
зв’язку з цим значно актуалізується проблема розвитку
медіаграмотності підростаючого покоління.

3. ЧОМУ СІМЕЙНА
МЕДІАГРАМОТНІСТЬ?

4. Необхідність розвитку медіаграмотності саме в
дошкільному віці зумовлена декількома факторами.
По-перше, дошкільний вік є надважливим періодом для інтелектуального,
фізичного та психоемоційного розвитку дитини.
По-друге, сучасна дитина до моменту вступу до школи набуває, як правило, досить
значний аудіовізуальний досвід: активно спілкується з телевізійною,
комп’ютерною, відео- й звукозаписувальною технікою, володіє навичками
спілкування з мобільною телефонією тощо.
По-третє, діти, що стикаються з постійно зростаючим потоком інформації
(виховної, навчальної, медійної), відчувають значні труднощі, коли їм необхідно
проявити пошукові навички, самостійно критично оцінити отриману інформацію,
проявляючи не тільки інтелектуальну й пізнавальну активність, але й особистісну,
суб’єктивну позицію, творчу індивідуальність.

5. Ще одна важлива проблема – організація сумісного
сімейного дозвілля. Від того, як сучасна родина буде
ставитись до отриманої інформації, яку пропонують
численні засоби масової комунікації, яким чином ця
інформація сприймається, оцінюється й
інтерпретується батьками дітей, багато в чому
залежатиме й ставлення до інформаційного потоку
підростаючого покоління.
Так, використання ігрових моментів, творчих
завдань, конкурсів й вікторин зможе сприяти розвитку
самостійних суджень, критичної оцінки, інтерпретації
сучасних медіатекстів різноманітних видів й жанрів,
творчому самовираженню за допомогою і на матеріалі
медіа, удосконаленню естетичного смаку, творчого
уявлення, інтелектуального потенціалу дитячої
аудиторії.

6. ЧОМУ СІМЕЙНА МЕДІАОСВІТА?

7. МЕТА ПРОЕКТУ
Формування медіаграмотності вихованців і їх батьків.
Відповідно до мети визначено такі завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз наукових підходів до організації медіаосвіти
дітей дошкільного віку та дорослих (батьків і педагогів).
2. Розробити модель запровадження медіаосвіти в дошкільному навчальному
закладі.
3. Запровадити систему заходів для підвищення фахової майстерності медіа-
педагогів – вихователів дошкільного навчального закладу.
4. Розробити та впровадити науково-методичний супровід (програми
факультативів, спецкурсів, навчальні посібники тощо) для формування та
розвитку медіакультури батьків дітей дошкільного віку.
5. Забезпечити підготовку дітей і дорослих до ефективної взаємодії із
сучасним інформаційним середовищем шляхом формування їх
медіакомпетентності. Сприяти гармонійному розвитку дошкільника у
процесі формування у нього медіакомпетентності – значимої якості
особистості.

8. ЕТАПИ ПРОЕКТУ
ПІДГОТОВЧИЙ (визначення теми,
мети, основних завдань, висування
гіпотези результативності проекту)
ДІАГНОСТИЧНО-
КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ
ОРГАНІЗАЦІЙНО-
ПРОГНОЗУЮЧИЙ ТА
ФОРМУЮЧИЙ
УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ
КОРЕГУЮЧИЙ (корегування
діяльності за наслідками
моніторингу та налізу)

9. Діагностично-концептуальний
визначення ефективності діяльності дошкільного
навчального закладу: анкетування, тестування педагогів,
діагностування рівня професійної майстерності,
компетентності; вивчення думки та попитів батьків
щодо результатів діяльності ДНЗ; діагностування рівня
грамотності вихованців ДНЗ; моніторинг діяльності
різних підрозділів дошкільного навчального закладу;
виявлення причин відхилення від норм та ідеалу: аналіз
наявних помилок та недоліків у роботі закладу;
оцінка потенційних можливостей, ресурсів для
перспектив розвитку: діагностування потенціалу
розвитку професійної майстерності педагогів, здатності
їх до андрагогіки; обговорення можливостей
поповнення та оновлення освітнього простору закладу.

10. Організаційно-прогнозуючий та формуючий
•науково-методична діяльність: розробка комплексно-цільової
програми; модернізація науково-методичної роботи, виходячи із
сучасних вимог оновлення змісту освітньої діяльності;
•представницька діяльність: участь у конференціях, нарадах,
зборах; робота з батьками, громадськістю та вищими органами
управління;
•фінансово-господарська діяльність: вживання заходів щодо
організації освітнього середовища дошкільного навчального
закладу; придбання програм для організації навчання
співробітників та освітньо-виховного процесу з дітьми;
•педагогічна діяльність: організація курсової підготовки
педагогів дошкільного навчального закладу та освіти й
самоосвіти батьків; участь батьків у науково-методичній роботі
закладу;
•виховна діяльність: створення сприятливого емоційного клімату
у колективі; мотивація батьків і педагогів до інформаційно-
освітньої діяльності.

11. Узагальнюючий
узагальнення результатів проектної діяльності,
визначення відповідності діяльності та її
результатів стандартам якості, ефективності
діяльності; отримання зворотного зв’язку під час
діяльності закладу.

12. ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ПРОЕКТУ
формування у вихованців дошкільного
навчального закладу та їх батьків
медіакультури, забезпечення їх підготовки до
ефективної взаємодії із сучасним
інформаційним середовищем, інтеграція
освітньо-виховних зусиль
дошкільного навчального
закладу і родини.

13. ТЕЗАРІУС
Засоби масової комунікації (медіа) представляють собою засоби створення,
запису, копіювання, тиражування, збереження, розповсюдження, сприймання
інформації й обміну її між автором та масовою аудиторією.
Медіа бувають
візуальні (це друк, фотографія, комп’ютерна графіка);
аудійні (звукові) – звукозапис;
аудіовізуальні – кінематограф, телебачення, відео, Інтернет.
Різноманітні медіа передають аудиторії інформацію за посередництвом
медіатекстів – повідомлень, представлених в будь-якому виді та жанрі медіа.
Прикладами медіатекстів можуть слугувати газетні та журнальні статті, телевізійні
передачі, фільми, сайти в Інтернеті, комп’ютерні ігри тощо.
Що таке – медіаграмотність? Це поняття включає в себе наступне: уміння володіти
комп’ютером, відеомагнітофоном, фотоапаратом, відеокамерою тощо, здійснювати
пошук необхідної інформації у величезному потоці, самостійно її осмислити,
проаналізувати, відрізнити істинні висловлювання від хибних, створювати власні
фільми, програми, сайти, журнали та таке інше. Медіаграмотність передбачає
розвиток смаків, інтересів й потреб дітей в області кіно, телебачення, відео,
фотографії й інших медіа.

14. У Концепції впровадження медіаосвіти в Україні, схваленої
постановою Президії Національної академії педагогічних наук
України 20 травня 2010 року, протокол № 1-7/6-150, визначено, що
«медіаосвіта дошкільна є принципово інтегрованою і спрямована
на збалансований естетичний та інтелектуальний розвиток
особистості дитини (включаючи різні форми інтелекту, зокрема
емоційний, соціальний і практичний інтелект), забезпечує її
захист від агресивного медіасередовища (у тому числі від
інформаційного «сміття», невідповідних віковим можливостям
психіки дитини інформаційних впливів, зокрема продукції, що
містить елементи насильства, жахів, еротики), уміння
орієнтуватись, обирати і використовувати адаптовану
відповідно до вікових норм медіа продукції».

15. ЧОМУ МЕДІАОСВІТА У ДОШКІЛЬНОМУ
НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ №280?
У 2013 році дошкільний
навчальний заклад
залучений до дослідно-
експериментальної роботи
«Науково-методичні засади
впровадження медіаосвіти
в систему роботи
навчальних закладів
Харківської області».
Залучення батьків до
педагогічного процесу й
знайомство їх з медіа –
аспект організаційного
етапу експериментальної
діяльності
Як показують результати
анкетування батьків і
тестування педагогів, рівень
медіаграмотності дорослих
недостатній для того, щоб
здійснювати успішно
медіаосвіту дітей.
Тому маємо надію, що
взявшись за цю справу разом,
ми досягнемо
найоптимальніших
результатів.

16. АНАЛІЗ АНКЕТУВАННЯ БАТЬКІВ
ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Всього опитуваних: 157 чоловік - батьки дітей від 2 до 6 років
Чи проводить ваша дитина час за
комп'ютером?
так 96 61%
ні 61 39%
61%
39%так
ні
Скільки часу на день проводить за
комп’ютером ваша дитина?
20-30 хв. 29 31%
1 годину 33 34%
більше 1 години 34 35%
31%
34%
35%
20-30 хв.
1 годину
більше 1
години
Чим займається ваша дитина за
комп'ютером
дивиться мультфільми (фільми) 54 56%
грає в ігри 23 24%
грає в розвивальні ігри в
Інтернеті
18 19%
не маю уявлення 1 1%
56%
24%
19%
1%
дивиться мультфільми (фільми)
грає в ігри
грає в розвивальні ігри в Інтернеті
не маю уявлення

17. Чи підписуєте ви для дитини газети і журнали
так 5 3%
ні 152 97%
0% 20% 40% 60% 80% 100% 120%
так
ні
Чи купуєте дитячі газети і журнали
так 68 43%
ні 89 57% 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60%
Так
Ні
Чи переглядаєте разом з дитиною дитячі
телепередачі, фільми, мультфільми
так 44 28%
ні 143 72% 0% 20% 40% 60% 80%
так
ні
Які мультфільми полюбляє ваша дитина
будь-які 57 36%
усі сучасні 49 31%
радянські 18 11%
які я ставлю їй на диску 33 21%
36%
31%
11%
21% будь-які
усі сучасні
радянські
які я ставлю їй на
диску

18. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТУ
Найкращий спосіб формувати медіаграмотність –
сісти поруч з дитиною і переглянути телевізор, разом
прочитати книгу, газету, журнал, сумісно здійснити
пошук цікавих матеріалів в Інтернеті тощо.
Тож розпочнемо нелегку справу оволодіння
сімейною медіаграмотністю:
Залучаючи дитину до медіа, не зашкодьте її здоров’ю й
розвитку:
• Ваша порада подивитись той чи інший фільм або пограти у
певну комп’ютерну гру дуже важлива для дитини. Але при
цьому необхідно пам’ятати про час, який дитина може
проводити з медіа без шкоди для здоров’я, а також про
те, що медіатекст медіатексту – не приходяться.

19. Розмовляючи з дитиною про медіа, не «осоромтесь»:
• Бесіда з дитиною про медіа – важка задача для більшості
батьків. Виявляючись великими знавцями й любителями цієї
сфери, діти, як правило, уважніше прислуховуються тільки до
тих людей, які знаходяться у курсі подій – знайомі з
фільмами, новими комп’ютерними іграшками й програмами
тощо.Зумійте створити при спілкуванні атмосферу
доброзичливості, рівнопартнерського діалогу:
• Не зводити спілкування до безкінечного моралізування, інакше
дитина швидко втратить інтерес до того, що Ви хочете їй
сказати. Якщо дитина висловлює свою думку, терпляче
вислухайте її, не перебиваючи, аби вона відчула, що її думка
важлива й значима для Вас. Довірче спілкування з
дитиною, сумісні творчі створення й доброзичлива обстановка
під час медіаосвітніх сімейних занять зможуть сприяти не
тільки вивченню основ медіаграмотності, але й покращенню
мікроклімату в родині, допоможуть подолати відчуженість, яка
часто виникає між дорослими й дітьми.

20. Приводьте переконливі аргументи й станьте прикладом
для наслідування:
• Якщо Ви хочете доказати дитині свою позицію відносно медіа, то постарайтесь
робити це спокійно, використовуючи при цьому докази. Переконання завжди
краще заборон, а пояснення причин дієвіше, ніж позиція: «я дорослий, й тому
правий!».
Дозвольте дитині вчити вас чи інших членів родини
чомусь новому у сфері медіа:
• Сучасні діти – знавці у світі медіа. Якщо Вам в цьому світі будь-що здасться
незрозумілим, не соромтесь, запитати про це у дитини. Ваш авторитет при
цьому ніскільки не постраждає, а дитина будете рада можливості навчити Вас
чомусь новому.
Постарайтесь зробити процес засвоєння сімейної
медіаграмотності захоплюючим заняттям:
• Веселі конкурси й ігри, вікторини, сумісні творчі
справи, змагання, придумування забавних історій, створення віршів чи
пісень, розігрування невеликих костюмованих сценок, створення поробок або
відеозйомка власного фільму – ці заняття викличуть інтерес у всіх членів
родини й допоможуть краще зрозуміти і один одного, і світ медіа в цілому.

21. Не бійтесь фантазувати й висувати нові ідеї:
• Не соромтесь показатися смішним, коли будете грати роль
гнома чи пудингу з любительського фільму: творче
самовираження завжди достойно схвалення, навіть якщо його
проявляє солідний і суворий папа, чи мама – великий
начальник.
Притягайте до оволодіння сімейною
медіаграмотностю інших членів родини й друзів:
• Поступово в процесі сумісних з дітьми занять до Вас цілком
можуть приєднатись друзі родини чи родичі, адже напевне
Ваша дитина захоче поділитися з ними новинами про те, як Ви
проводите свій вільний час.

22. Відомо, що ігрова діяльність - провідна для дітей дошкільного віку і сприяє
розвитку уваги, пам’яті, мислення, кмітливості тощо. Гра здатна пробудити внутрішні
сили дитини, розвивати її самостійність, уміння самому вправлятись з виникаючими
перед нею проблемами й задачами. У процесі розвитку медіаграмотності важливе
значення мають ігри – імпровізації, театралізовані, рольові, сюжетно-рольові, образно-
рольові, імітаційні, режисерські ігри на медіаматеріалі. Велике значення у реалізації
ігор на матеріалі медіа мають розвиваючі елементи.
Сумісні ігри з батьками (педагогами) матимуть велике значення для розвитку
здатності дитини взаємодіяти з оточуючими людьми, адже у грі дитина розвивається
як особистість, у неї формуються ті сторони психіки, від яких згодом буде залежати
успішність подальшої життєдіяльності, її ставлення до оточуючого світу в цілому, і до
самої себе. Адже коли доросла та маленька людина грають разом, гра поєднує їх у
спільному переживанні, діяльному співробітництві, спільній радості та хвилювання.
Діти дошкільного віку дуже чутко реагують на батьківське тепло, із задоволенням
приймають рідну людину як рівноправного партнера. При цьому у грі дитина повинна
отримати можливість вільного творчого самовираження, не боячись викликати
насмішки, потерпіти фіаско. Тому батькам необхідно запастися терпінням, проявляти
до дитини такт й делікатність, хвалити нехай навіть невеликі успіхи, підтримувати у
невдачах. Важливо пам’ятати, що тільки почуваючи себе у повній безпеці, Ваша
дитина здатна розкритися, довірити вам свої фантазії, поділитися думками. Їй
необхідні емоційні тепло й підтримка, які є важливою умовою успіху виховання.

23. ПЕРЕЛІК ІГР З ВИКОРИСТАННЯМ МЕДІА, В ЯКІ
МОЖУТЬ ГРАТИ ДОРОСЛІ
(БАТЬКИ І ПЕДАГОГИ) Й ДІТИ
Стара казка
по-новому
Машина часу
Рекламний агент
Музичні
редактори
Газетний кіоск
Випуск новин
Лист від імені
героя
Злі й добрі
чарівники
Сам собі
режисер
Що ми побачили у
кадрі?
Комікси

24. Посмішка, доброзичливе ставлення, повага, постійна
увага до усіх творчих проявів дитини – все це допоможе
Вам завоювати довіру й стати своїй дитині найкращим
другом на довгі роки!
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!