Укладач: О.І.Буряк , музичний керівник дошкільного навчального закладу №32 м.Хмельницького;

1. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ
РАДИ
ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД №32
О.І. БУРЯК
Музичне виховання в системі оздоровчої роботи з
дошкільниками
Допоміжний посібник
Хмельницький - 2015
Навчальне видання
1

2. Музичне виховання в системі оздоровчої роботи з
дошкільниками
Допоміжний посібник
Укладач: О.І.Буряк , музичний керівник дошкільного
навчального закладу №32 м.Хмельницького;
Буряк О.І.
Музичне виховання в системі оздоровчої роботи з
дошкільниками: допоміжний посібник/ О.І.Буряк–
Хмельницький: дошкільний навчальний заклад №32, 2015.
– 31с.
Посібник створений на основі діючогоДержавного
стандарту дошкільної освіти України – Базового
компонента дошкільної освіти, для вихователів, музичних
керівників дошкільних закладів.У посібнику вміщено
поради щодо оздоровчої роботи з дошкільнятами
Посібник рекомендовано різним категоріям працівників
дошкільних навчальних закладів.
2

3. Зміст
Вступ ………………………………………………3
Музичне виховання в системі оздоровчої роботи з
дошкільнятами ……………………………………4
Музично-оздоровча робота з батьками……….…27
Література………………………………………….30
3

4. Вступ
Останнім часом з’явилася тенденція
відродження в українських сім’ях здорового
способу життя, активна його пропаганда в засобах
масової інформації. Та більшість батьків не
піклується в повній мірі про здоров’я своєї дитини,
не прищеплює їй любові до оточуючих людей,
самого себе. Але ж саме в дошкільному віці
інтенсивно розвиваються всі органи і системи
людини.
Саме тому, педагоги нашого дошкільного
навчального закладу, в тому ж числі музичні
керівники, комплексно вирішують завдання
фізичного, інтелектуального, емоційного і
особистісного розвитку дитини, готують її до
школи, активно впроваджують в цей процес
найбільш ефективні технології здоров’я-
збереження
4

5. Музичне виховання в системі оздоровчої
роботи з дошкільнятами
.
Музично-оздоровча робота в дошкільному
навчальному закладі – це організований
педагогічний процес, спрямований на розвиток
музичних і творчих здібностей дітей, збереження і
зміцнення їх психофізичного здоров’я з метою
формування повноцінної особистості дитини.
Її новизна полягає в наступному:
1. На музичних заняттях, у вільній і
самостійній творчій діяльності дошкільників
використовуємо сучасні здоров’язберігаючі
технології в ігровій формі. Первинні види
музичної діяльності, що розвивають творчі
здібності і музикальність дитини,
урізноманітнюємо з користю для здоров’я.
Наприклад, починаємо кожне музичне заняття з
життєстверджуючої валеологічної пісні-розспівки,
яка дає позитивний настрій дітям на весь день.
5

6. Слухання музики і розучування текстів пісень
поєднуємо з ігровим масажем, самомасажем або
пальчиковою грою, пасивною музикотерапією.
Перед співом пісень – займаємось з дітьми
дихальною, артикуляційною гімнастикою,
фонопедичними та оздоровчими вправами для
горла і голосових зв'язок з метою профілактики
простудних захворювань. Мовленнєві ігри
супроводжуються музично-ритмічними рухами,
грою на дитячих музичних (шумових і
мелодичних) інструментах, а танцювальна
імпровізація поєднується з музикотерапією.
2. Проведенні інтегрованих музично-
валеологічних занять:
- спільне вирішення завдань музичного і
валеологічного виховання дозволяє педагогам
якомога ширше і цікавіше розповісти дитині про
користь здорового способу життя, про
необхідність виконань правил особистої гігієни.
Такі заняття можуть проходити з участю батьків,
6

7. медичного працівника, інструктора з фізичного
виховання.
3. Застосуванні нових форм взаємодії з сім’єю
з музичного виховання, які включають питання
збереження здоров’я дітей в дошкільному закладі і
вдома.
Музично-оздоровча робота в ДНЗ – досить
новий напрямок як в музичному так і у фізичному
вихованні дошкільників і проводиться в
дошкільному закладі з метою:
- організації музично-
оздоровчої роботи в ДНЗ, яка забезпечує
кожній дитині зміцнення психічного та
фізичного здоров’я;
- виявлення та розвиток
музичних і творчих здібностей,
формування звички до здорового способу
життя.
Результатами музично-оздоровчої роботи є:
7

8.  підвищення рівня розвитку музичних і
творчих здібностей дітей;
 стабільність емоційного благополуччя
кожної дитини;
 підвищення рівня мовленнєвого
розвитку;
 зниження рівня захворюваності (в
більшій степені ГРЗ);
 стабільність фізичної і розумової
працездатності у всіх порах року незалежно
від погоди.
Для повноцінного розвитку музичних і
фізичних здібностей дітей створюємо усі необхідні
умови в музичному і фізкультурному залах,
групових кімнатах, на спортивному майданчику і
по всій території дошкільного навчального
закладу.
У своїй роботі з дітьми я використовую такі
види роботи:
8

9. - валеологічні пісні-розспівки;
- динамічні вправи;
- дихальну гімнастику;
- артикуляційну гімнастику;
- оздоровчі та фонопедичні вправи;
- ігровий масаж та самомасаж;
- пальчикові ігри;
- мовленнєві ігри;
- вправи для корекції постави;
- музико терапію;
- гуртову роботу;
- роботу з батьками.
Валеологічні пісні-розспівки
З них починаються всі музичні заняття.
Нескладні, добрі тексти і мелодії, які складаються
зі звуків мажорної гами, піднімають настрій,
задають позитивний тон до сприйняття
оточуючого світу, покращують емоційний клімат
на занятті, готують голос до співу.
Динамічні вправи
9

10. Це рухливі вправи, в яких різноманітні рухи
(тулуба, голови, рук, ніг) поєднуються з
промовлянням, або приспівуванням спеціального
мовленнєвого матеріалу. Таке поєднання є одним з
важливих компонентів на шляху виправлення
мовленнєвих і рухових недоліків у дітей.
Досвід доводить, що необхідно вчити дітей
основним видам рухів: різним видам ходьби, бігу,
вправам із завданнями для всіх видів м’язів в
поєднанні з мовленням. Мовленнєвий матеріал
ефективніше використовувати у віршованих
формах, адже ритм мовлення допомагає зберегти
ритмічність руху. Діти, навчившись керувати
окремими рухами, стають впевненішими у власних
силах, і ця впевненість сприяє успіху роботи з
розвитку загальної і артикуляційної моторики.
Дихальна гімнастика
Вправи на розвиток дихання грають важливу
роль в системі оздоровлення дошкільників. Якщо
у дитини ослаблене дихання, то воно не дає їй
10

11. повністю промовляти фрази, правильно будувати
речення, навіть співати пісні, адже дитині
доводиться вдихати повітря частіше.
Основні завдання дихальних вправ на
музичних заняттях:
• зміцнювати фізіологічне дихання дітей (без
мовлення);
• формувати правильне мовне дихання
(короткий вдих – довгий
видих);
• тренувати силу вдиху і видиху;
• розвивати тривалий вдих.
Особливістю роботи над диханням є
поступове і індивідуальне збільшення навантажень
під контролем педагога. Частина вправ
виконується під рахунок, частина – під музику.
При розучуванні вправ я спочатку показую
його з поясненнями, потім пропоную дітям
повторити вправу разом зі мною, контролюючи дії
кожної дитини.
11

12. Як мовний матеріал на заняттях,
використовую спочатку голосні звуки, потім
склади, слова, фрази. Поступово тривалість
мовного видиху у дітей зростає.
Спів, з попередньою дихальною гімнастикою,
виявляє на дітей психотерапевтичну,
оздоровлюючу і навіть лікувальну дію: позитивно
впливає на обмінні процеси; сприяє відновленню
центральної нервової системи; покращує функцію
бронхів; відновлює порушене носове дихання;
виправляє розвинуті в процесі захворювань різні
деформації грудної клітки і хребта.
Артикуляційну гімнастику проводжу з
метою вироблення якісних, повноцінних рухів
органів артикуляції, підготовки до правильної
вимови фонем.
Завдання артикуляційної гімнастики на
музичних заняттях:
• формувати артикуляцію різних звуків;
12

13. • закріплювати устрої артикуляцій різних
звуків в складах, словах, фразах;
• удосконалювати рухливість і точність рухів
язика і губ (активізація рухів кінчика язика,
виконання диференційованих рухів кінчиком
язика, відмежування рухів язика і нижньої
щелепи);
• збільшити об'єм слухової пам'яті і уваги;
• вчити виділяти сильні долі в ланцюжку
складів;
• розвивати музичну пам'ять,
запам'ятовування тексту пісень;
• удосконалювати дикцію;
• розвивати відчуття ритму;
• удосконалювати просторове орієнтування в
координатах: вправо-вліво, вгору-вниз, убік,
вперед-назад.
Артикуляційні вправи бувають беззвучними і
за участю голосу. Під час музичних занять ці
вправи проводжу під рахунок з оплесками під
13

14. музику, а так само у поєднанні з дихально-
голосовими вправами. Гімнастика артикуляції не
має бути виснажливою і продовжуватися не більш
3-х хвилин перед співом. Вправи виконую з дітьми
сидячи, оскільки в такому положенні у дитини
пряма спина, тіло не напружене, ноги і руки
знаходяться в спокійному положенні. Дитина
повинна добре бачити обличчя дорослого і, якщо є
можливість, своє обличчя в дзеркалі.
В процесі виконання вправ артикуляцій,
стежу за точністю виконання дітьми рухів, темпом
виконання, симетричністю по відношенню до
правої і лівої сторони лиця, за збереженням
позитивного емоційного настрою у кожної дитини.
На музичних заняттях я провожу гімнастику
артикуляції емоційно, в ігровій формі. В
результаті цієї роботи підвищилися показники
рівня розвитку мовлення дітей, співацьких
навичок, покращилась музична пам'ять, увага.
Гімнастика артикуляції спрямована на вироблення
14

15. якісних, повноцінних рухів органів артикуляції,
підготовку до правильного вимовляння фонем,
сприяє тренуванню м'язів мовного апарату,
орієнтуванню в просторі, вивчає імітації рухів
тварин.
Оздоровчі та фонопедичні вправи
Проводжу для зміцнення крихких голосових
зв'язок дітей, підготовки їх до співу, профілактики
захворювань верхніх дихальних шляхів. Вони
сприяють розвитку носового, діафрагмального,
черевного дихання і діяльності головного мозку. В
роботі використовую оздоровчі вправи для горла,
інтонаційно-фонетичні (корегують вимову звуків і
активізують фонаційний видих) і голосові сигнали
домовної комунікації та ігри зі звуком.
Основна мета фонопедичних вправ –
активізація фонаційного видиху, тобто зв'язок
голосу з диханням, яке відрізняється за
енергетичними затратами від мовного.
15

16. Досить часто на своїх заняттях я застосовую
фонопедичні вправи, під час яких діти пізнають
можливості свого голосового апарату, набувають
найпростіших навичок керування «режимами»
роботи гортані, диханням. За допомогою цих
вправ можна поєднувати роботу з розвитку
дрібної моторики і вокальну діяльність.
Виконання артикуляційних, фонетичних,
інтонаційних та звуковисотних завдань поліпшує
розбірливість і виразність мовлення, підвищує
інтерес дітей до співу та декламаційно-
виконавської діяльності.
Ігровий масаж та самомасаж
Масаж корисний не лише хворій, але і
здоровій людині. Масажуючи певні точки тіла, ми
несвідомо посилаємо позитивні сигнали серцю,
легеням, печінці, ниркам, шлунку, іншим органам.
Виконання масажних маніпуляцій розширює
капіляри шкіри, покращує циркуляцію крові і
лімфи, активно впливає на обмінні процеси
16

17. організму, тонізує центральну нервову систему.
Крім того, піднімає настрій і покращує
самопочуття людини.
Навчання простим масажним прийомам я
провожу в грі.
Мета – навчання дітей засобами правильного
виконання ігрового масажу благотворно впливати
на внутрішні органи: серце, легені, кишечник, дії
на біологічно активні точки тіла.
При проведенні масажу важливо навчити
дітей не тиснути на точки, а масажувати їх
м'якими рухами пальців.
Проводячи масаж певних частин тіла,
використовуються погладжування, розминка,
розтирання, легкі постукування.
Пальці рук можна витягувати, розминаючи,
або виконувати кругові рухи. Великий палець руки
пов'язаний з легенями і печінкою; вказівний – з
травним трактом, печінкою, товстою кишкою;
середній – з серцем, кровообігом; безіменний – з
17

18. нервовою системою і здоров'ям в цілому; мізинець
– з серцем, тонким кишечником. В центрі долоні
знаходиться точка підвищення активності.
Масаж голови покращує кровообіг, знімає
головний біль. Масажуючи голову, діти можуть
«бігати» по ній пальцями, «наїжачувати» або
пригладжувати волосся, «малювати» спіральки від
скронь до потилиці. Дані вправи не можна
виконувати дітям з підвищеним
внутрішньочерепним, очним, артеріальним
тиском, із захворюваннями нервової системи і
головного мозку.
18

19. Масаж вух виконується розігрітим тертям
долоней і
пальчиків –
потерти,
посмикати в різні
боки мочки вух,
погладити вушка,
гладити завитки
вух і тощо.
Точковий
масаж біологічно
активних точок
за А.А.
Уманською
виконується
легкими
натисканнями і
погладжуваннями
подушечками
пальців біологічно активних точок для
19

20. покращання протікання нервових процесів,
розслаблення м'язів обличчя, зняття емоційно-
нервової напруги. Такий масаж підвищує захисні
властивості слизових оболонок носа, глотки,
гортані, трахеї, бронхів і інших органів дитини.
Він дуже ефективний для профілактики
простудних захворювань.
* Активна точка зони № 1 пов’язана з
кістковим мозком грудини, серцем, з слизовою
оболонкою трахеї. Масажуючи цю точку, ми
зменшуємо кашель, покращуємо кровообіг.
* Точка зони № 2 підвищує імунітет
організму, опірність інфекційним захворюванням.
* Точки зони № 3 активно впливають на
щитовидну залозу, гортань, голос людини.
Масажувати ці точки потрібно дуже акуратно, не
натискаючи і не розтираючи, - достатньо легких
прогладжувань.
* Активні точки шиї зон № 4 та 5. Масаж цих
зон благо приємно впливає на вегето-судинний
20

21. тонус, зменшує головний і м’язів біль в районі
потилиці, полегшує перебіг хвороб гортані,
фарингіту. Масажувати шию потрібно згори
донизу прогладжуваннями, легким розтиранням,
постукуванням.
* Масаж точок зони № 6 зменшує біль при
ангіні і отиті, покращує слух, нормалізує
діяльність вестибулярного апарату.
* Виконуючи самомасаж точок зони № 7,
можна сприяти зменшенню косоокості, зняттю
болі в лобній частині голови і очах. Крім того,
такий масаж покращує інтелектуальний розвиток
дитини.
* Точки зони № 8 позитивно впливають на
слизові оболонки носа і гайморових пазух.
Знімається набряк при нежиті, підвищується тонус
організму в період хвороби.
* Точки зони № 9 знаходяться на руках, вони
пов’язані зі всіма внутрішніми органами.
21

22. Крім класичних видів масажу і самомасажу,
на музичних заняттях, особливо на заняттях
логоритмікою, спільно з вчителем-логопедом для
корекції мовленнєвих порушень проводяться різні
види логомасажу. Проводиться масаж обличчя,
шиї, язика і рук дітей з дефектами мови. Для
виконання масажу язика вчителі-логопеди часто
використовують зубні щітки з м’якою щетиною,
шпателі, соски тощо. Самомасаж язика дитина
робить з допомогою зубів (артикуляційна вправа
«Причешемо язичок», коли дитина з силою
проштовхує язик через зімкнуті зуби).
Результативність логопедичного масажу для
корекції звуковимови очевидна. Масаж не лише
покращує вимову, але й позитивно впливає на
розвиток фонематичного слуху, дрібної моторики і
загальний розвиток мовлення.
22

23. Пальчикові ігри
Важливе місце на музичних заняттях
займають пальчикові ігри і казки, які виконуються
як пісеньки або промовляються під музику. Ігри
розвивають мовлення дитини, рухові якості,
підвищують координаційні здібності пальців рук
(підготовка до малювання, письма), поєднують
пальчикову пластику з виразним мелодичним і
мовним інтонуванням, формують образно-
асоціативне мислення на основі української
народної творчості.
Мовленнєві ігри
дозволяють дітям оволодіти всіма виразними
засобами музики. Мовленнєве музикування
необхідне, адже музичний слух розвивається в
тісному зв’язку з мовленнєвим слухом. В
мовленнєвих іграх текст співається, або ритмічно
декламується хором, соло або дуетом. В основу
лягає дитячий фольклор. До звучання додаються
музичні інструменти, звучні жести, рухи, сонорні і
23

24. колористичні засоби. Крім того, формування мови
у людини проходить при участі жестів, які можуть
супроводжувати, прикрашати і навіть замінювати
слова.
Пластика вносить в мовленнєве музикування
пантомімічні і театральні можливості.
Використання мовленнєвих ігор на музичних
заняттях та на заняттях театралізованого гуртка
ефективно впливає на розвиток емоційної
виразності мовлення дітей, рухової активності.
Ігри на формування правильної постави
Хто з нас не чув в дитинстві обурення батьків:
«Знову ти згорбився!», «Не сутулься!», «Не клади
ногу на ногу!»? та вони, як завжди, праві –
порушення постави сприяють розвитку багатьох
хронічних захворювань, які проявляються в
загальній функціональній слабкості, гіпотонічному
стані м’язів і зв’язного апарату. Дефекти постави
негативно впливають на діяльність серця, печінки,
шлунку, нирок.
24

25. В сучасних дошкільних закладах педагогам
просто необхідно слідкувати за поставою дітей,
сприяти її корекції. Це можливо і на музичних
заняттях – вчити дітей співати, тримаючи спину
прямо, проводити музичні ігри на формування
правильної постави з метою:
* зміцнення опорно-рухового апарату;
* посилення м’язового корсету хребта;
* покращення функцій дихання, серцево-
судинної системи.
Музикотерапія – важлива складова музично-
оздоровчої роботи в дошкільному закладі. Це
створення такого музичного супроводу, який
сприяє корекції психофізичного статусу дітей в
процесі їх рухливо-ігрової діяльності. Слухання
правильно підібраної музики підвищує імунітет
дітей, знижує напруженість і роздратованість,
головний біль та біль в м’язах, відновлює
спокійне дихання. Музикотерапія в дошкільному
навчальному закладі проводиться педагогами
25

26. протягом усього дня – дітей зустрічають,
вкладають спати, піднімають після денного сну під
відповідну музику (музично-рефлекторне
пробудження), використовують її в якості фону
для занять, вільної діяльності.
Музичні заняття з використанням технологій
здоров’язбереження, ефективні при врахуванні
індивідуальних і вікових особливостей кожної
дитини, її інтересів. Успіх занять неможливий без
спільної діяльності музичного керівника і
вихователя, який активно допомагає, організовує
самостійне музикування дітей в групі.
Гурткова робота
Гурткова робота спрямована на розвиток
музичних та творчих здібностей старших
дошкільників в різних видах музичної діяльності з
використанням описаних вище оздоровчих
технологій.
26

27. Музично-оздоровча робота з батьками
Успіх у формуванні музично-естетичної
свідомості дитини залежить не лише від плідної
роботи педагогічного колективу дошкільного
навчального закладу з музичного виховання, але й
від відношення до музики в сім’ї. Адже саме в
батьків є широкі можливості духовно збагачувати
своїх дітей.
Сім'я з сталими культурними традиціями
може більш повноцінно, враховуючи індивідуальні
особливості свого малюка, розвивати в нього ті
або інші музичні здібності.
Музичне виховання в сім’ї може проходити в
різних формах – спільне відвідування концертів і
дитячих музичних конкурсів, домашнє
музикування, розучування і спів дитячих пісень,
прослуховування творів сучасної і класичної
музики (бажано з рекомендованих музичним
керівником), підготовка музичних номерів до свят
дошкільного закладу, виготовлення саморобних
27

28. дитячих шумових інструментів. Величезну роль
відіграє хороша емоційна атмосфера і домашній
затишок. Адже дітям так необхідне розуміння
близьких, їх підтримка у всіх творчих починаннях.
Велике значення для естетичного розвитку
дитини має формування сприймання музики у
взаємозв’язку з кращими, доступними для
сприйняття зразками літератури, живопису,
театру. З метою просвітництва батьків, з проводжу
консультації, відкриті інтегровані заняття, зустрічі
з представниками мистецтва міста, відвідування
художніх виставок, музейних експозицій.
Використання здоров’язберігаючих
технологій не лише на заняттях в дошкільному
закладі, але й в сімейному вихованні, допомагає
більш ефективно розвивати музичні здібності
дошкільників, зберігати і зміцнювати їх здоров’я.
Кожному з батьків, який відвідав музичне заняття,
сподобається те, як його дитина «сопе носиком»,
грає з пальчиками, старанно робить масаж. Але
28

29. вдвічі корисніше для малюка повторення цих ігор
вдома, разом з мамою і татом.
Можливо батькам стане цікаво почитати
літературу з оздоровлення дітей. В цьому їм
допоможуть індивідуальні бесіди з досвідченими
педагогами дитячого садка, матеріали папок -
пересувок, які ознайомлять з артикуляційними,
пальчиковими і мовленнєвими іграми, фотографії
фрагментів занять і свят.
29

30. Використані джерела:
1. Базовий компонент дошкільної
освіти. – К.: Видавництво, 2012. – 26 с.
2. Богуш А.М. Заняття з розвитку
мови в дитячому садку. - К.:
Рад.шк.,1986.
3. Дитина і світ музики / укл.
С.Науменко. – К.: РМК,
4. Емельянов В.В. «Развитие
голоса» // координация и тренинг//
издание четвёртое, Санкт-
Петербург/Москва/Краснодар, 2004.
5. Лазаренко О.І. Артикуляційно-
пальчикова гімнастика. Комплекс вправ.
– М.: Айрис-Пресс. – 32 с.
6. Лохвицька Л.В. Дошкільникам
про основи здоров’я: [навч.-
метод.посіб.] / Л.В.Лохвицька,
Т.К.Андрющенко. – 2-ге вид., оновл. –
Тернопіль: Мандрівець, 2008. – 192 с.
7. Музичний розвиток дітей від 2
до 7 років в умовах дошкільного закладу /
укл. С.Науменко. – К.: ІЗМН, 1997. – 104
с.
8. Нильцова О.Л. Виховання
правильної звукомови у дітей старшого
дошкільного віку. - К.: Рад.шк., 1971.
9. Програма розвитку дитини
дошкільного віку «Українське
30

31. дошкілля» / О.І.Білан, Л.Возна,
О.Л.Максименко та ін.. – Тернопіль:
Мандрівець, 2013. – 264 с.
10. Система музыкально –
оздоровительной работы в детском саду:
занятия, игры, упражнения/ авт.-сост.
О.Н. Арсеневская.-Волгоград: Учитель,
2011.
11. Стрельниковская дыхательная
гимнастика для детей / М.Н.Щетинин –
Айрис-пресс, 2007.
31