Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.
Upcoming SlideShare
Нетрадиційні форми роботи з батьками в дошкільному навчальному закладі Навчально-методичний посібник
Next
Download to read offline and view in fullscreen.

Share

Навчально-методичний посібник

Download to read offline

Навчально-методичний посібник
Прекрасний світ – дитяча книга
Ознайомлення з книжкою дітей старшого дошкільного віку

Автори: Т. П. Вербицька, вихователь дошкільного навчального закладу № 32 м. Хмельницького, Н. Л. Столяр, вихователь дошкільного навчального закладу № 32 м. Хмельницького

Related Books

Free with a 30 day trial from Scribd

See all

Related Audiobooks

Free with a 30 day trial from Scribd

See all
  • Be the first to like this

Навчально-методичний посібник

  1. 1. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД № 32 «РОСИНКА» Т. П. Вербицька, Н.Л. Столяр ПРЕКРАСНИЙ СВІТ – ДИТЯЧА КНИГА Ознайомлення з книжкою дітей старшого дошкільного віку Навчально-методичний посібник м. Хмельницький 2016 рік
  2. 2. Схвалено радою науково методичного центру Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради (протоколом №2 від 24.02.2017 року) Навчальне видання Прекрасний світ – дитяча книга Ознайомлення з книжкою дітей старшого дошкільного віку Навчально-методичний посібник Автори: Т. П. Вербицька, вихователь дошкільного навчального закладу № 32 м. Хмельницького, Н. Л. Столяр, вихователь дошкільного навчального закладу № 32 м. Хмельницького Рецензент: А. В. Драч – вихователь-методист дошкільного навчального закладу № 32 «Росинка» м. Хмельницького Вербицька Т. П., Столяр Н. Л. Прекрасний світ – дитяча книга. Ознайомлення з книжкою дітей старшого дошкільного віку: навчально-методичний посібник / Вербицька Т. П., Столяр Н. Л. – Хмельницький: дошкільний навчальний заклад № 32, 2016. – 152 с. В посібнику вміщено систему роботиз ознайомлення дітей з книгою (різноманітні поради, консультації, художнє слово, анкети, конспекти заняття). Посібник містить матеріал,який може використовуватися вихователями для роботи з дошкільнятами та їхніми батьками.
  3. 3. 3 Зміст Вступ 4 1. Роль книги у вихованні дітей дошкільного віку 5 1.1. Українські письменники про роль книги 5 1.2. Дитяча література,дитяча книга, дитяче читання 8 1.3. День книги в календарі. Як народилася книга 9 1.4. Цікаві факти про книги 12 2. Вікові можливості дітей у розвивально-навчально-виховній роботі з книжкою 14 2.1. Базовінавички художньо-мовленнєвої діяльності 17 2.2. Типові вікові книжкові уподобання дітей 18 3. Методичні аспекти ознайомлення дітей з книгою 21 3.1. Художнє оформлення дитячих видань 21 3.2. Як вибрати книжку 23 3.3. Які книжки читатидітям 24 3.4. Як правильно читатидітям 25 3.5. Вимоги до дитячої книжки 27 4. Система занять по роботі з дитячою книжкою в старшій групі 29 5. Свята та розвагиз дитячою книжкою 80 6. Художнє слово про книгу 115 7. Проблемна ситуація «Чому дитина рве книжки» 131 8. Співпраця з батькамиз питань виховання любові та інтересу до книги та до читання 135 Висновки 146 Список використаної літератури 149
  4. 4. 4 Вступ Книгу треба берегти, бо то культура, надбання нашої історії… О.А.Захаренко Значення книг у житті людини важко переоцінити. З дитячих років вони допомагають нам пізнавати світ, дають поради, засмучують і розвеселяють. Люди, які багато читають, не тільки мають енциклопедичні знання, а й ніби проживають різні життя разом з героями улюблених книг. Сила книг безмежна! Вони потрібні нам, як повітря і вода, як світло і тепло. Без них ми сліпі, часто безпорадні. Важко уявити життя без книг: художніх, науково- популярних, довідкової літератури тощо. Книги – мудрі друзі. Протягом усього життя ми звертаємось до них. Вони допомагають нам зрозуміти світ, що нас оточує, відкривають небачені обрії, розкривають таємниці природи, життя, збагачують знаннями, пробуджують мрію; вчать розуміти і цінувати працю людей, часто допомагають обрати шлях у житті.
  5. 5. 5 1. Роль книги у вихованні дітей дошкільного віку Значення книг для дитини дуже велике. Книги служать для того, щоб розширювати уявлення дитини про світ, знайомити її з речами, природою, усім, що її оточує. Саме батьки читають дитині її перші книги, впливають на формування її переваг і читацьких смаків. Читати потрібно разом з дитиною: беріть книгу, сідайте поруч і читайте. Коли систематично книги читаються вголос, то з часом дитина починає розуміти структуру твору: де початок і кінець твору, як розвивається сюжет. У дитини розвивається логічне мислення. Завдяки читанню дитина вчиться правильно складати речення, її словниковий запас розширюється, розвивається уява. Крім того, у дитини формується вміння слухати, а це дуже важлива якість. Досвід показує, що ті діти, яким читали книги в дитинстві, розповідали казки, ставши дорослими, багато читають. Читання допомагає дитині краще пізнати рідну мову, розвиває фантазію. Вважається, що читати не люблять саме ті діти, у сім'ях яких не було традиції читання вголос. Погано так само, коли дитину змушують читати в ранньому дитинстві, очікують від неї великих успіхів, це може відбити бажання у дитини до читання. Не відмовляйте дитині, коли вона просить послухати, як вона сама читає. 1.1. Українські письменники про роль книги За всіх часів люди славили книгу. Як її тільки не називали: і джерелом мудрості, і цілителькою душі,
  6. 6. 6 сонячним сяйвом і рікою, що живить Всесвіт. Книга завжди ототожнювалась із світлом, яке, незважаючи ні на що, намагались загасити варвари, знищуючи книжкові скарби. Книга і сьогодні – важливе джерело знань. Вислови про книгу, її роль у житті людини розширять ваш кругозір. «Кімната без книг – все одно, що людина без душі» О. Довженко «…Дивною і ненатуральною здається людина, яка існує без книги» Т.Г. Шевченко «Хто полюбить книгу, той далеко піде у своєму розвитку. Книга рятує душу від здерев’яніння». Т. Г. Шевченко «Людина, для якої книжка уже в дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, як пензель для художника, ніколи не відчує себе обділеною, збіднілою, спустошеною» В. Сухомлинський «Без пристрасті до книжки людині недоступні культура сучасного світу, інтелектуальне і емоційне вдосконалення». В. О. Сухомлинський «Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у світ книг». В. О. Сухомлинський «Книжка повинна стати для мудрого вихованця другом, наставником і вчителем». В. О. Сухомлинський «Як не любити любов’ю наснажених, Мудрістю сповнених книг»!… М. Т. Рильський
  7. 7. 7 «Книга — це джерело освіти, знання і якщо збагачення, то збагачення культурного і душевного». М. Т. Рильський «Книги – морська глибина: Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить. Дивнії перлини виносить». І. Я. Франко «…книжки на те пишуть, щоб їх читати, а на те читаються, щоб роздумати прочитане». І. Я. Франко «Є у мене товариші вірні — книжки добрії». М. Грушевський «Книги, як і взагалі всі твори людського духу, не однакову мають долю». П. Тичина «Книги — це ріки, що напоюють моря». Ярослав Мудрий «Життя без книг – це хата без вікна». Д. Павличко «Книжка, можливо, найбільш складне і велике чудо з усіх чудес, створених людством на його шляху до щастя і могутності майбутнього». . Максим Рильський «Яке значення книги в житті людини? А чи варто над цим задумуватися? Адже не питаємо ми себе, яке значення для нас має хліб і повітря»? Юрій Збанацький «На моє глибоке переконання, роль книги в нашому фантастично динамічному світі не зменшується, навпаки
  8. 8. 8 — зростає. Вона має тепер порівняно менше функцій: частину їх перебрало на себе радіо, телебачення, кіно, що здатні своєчасніше інформувати і краще розважати. Але за книгою лишився і став більш значним її найголовніший обов'язок - виховувати людину, формувати особистість. Сучасна розвинена людина неможлива без того, що зветься "роботою душі". А в цьому книга - найперший помічник, більше того – каталізатор». Володимир Дрозд 1.2. Дитяча література, дитяча книга, дитяче читання Поняття “дитяча література” виникає на перетині трьох уявлень – про дитячий твір (як результат цілеспрямованої діяльності письменника), дитяче читання (як взаємодія дитини з текстом твору – читання, слухання, перечитування, переказування, доповнення тощо.) та дитячу книгу (як канонізовану форму, фізичний спосіб існування твору). Дитяча література - дуже широке поняття. Воно включає в себе казки, повісті, оповідання та вірші для дітей різного віку. Завдання такої літератури - виховання та освіта дітей з допомогою мови художніх образів. Характерні риси дитячої літератури  Дітям відводиться головна роль.  За тематикою відповідають дитячому віку.  Відносно невеликий обсяг, багато малюнків (особливо в книгах для маленьких дітей).  Проста мова.  Багато діалогів і дії, мало описів.  Багато пригод.
  9. 9. 9  Щасливий кінець (перемога добра над злом).  Часто має своєю метою виховання. Навіщо читати дітям книги? Діти мають величезну потребу, щоб батьки читали їм вголос. Для благополучного розвитку дитини сімейне читання дуже значимо, і не тільки поки дитина сама не вміє читати, але і в більш пізньому віці. Діти з нетерпінням чекають, коли ж у мами чи тата знайдеться для них час. Щоб дитина росла психічно здоровим, їй необхідне повноцінне спілкування з батьками, особистісне спілкування, коли увага приділяється їй повністю. І спільне читання дає таку можливість. 1.3. День книги в календарі. Як народилася книга 23 квітня Міжнародний день книги Найбільше диво на світі — це книга. Тільки подумай: ти читаєш про країну, в якій ніколи не був, і ніби сам опиняєшся в цій незнаній країні. Розгортаєш книжку про рицарів, які жили колись давно, декілька століть тому, — й ось вони перед тобою; чується передзвін шабель, іржання бойових коней. Ти ніби стаєш незримим учасником усіх подій, якимось дивом опинившись у минулому або майбутньому, мандруючи сторінками фантастичних творів, відкриваючи неземні світи, невідкриті ще галактики. Найперша в історії людства книжка — це кам'яна книга наскельних зображень. А далі були книжки на бересті, глині, пергаменті, папері. Найдавнішою рукописною книгою, яка збереглася до наших днів, є Остромирове Євангеліє. Написане воно було в 1050—1057 роках дяком Григорієм. Саме на цій книзі
  10. 10. 10 президенти України присягають українському народу при інавгурації. Виникнення книгодрукування у східнослов'янських народів пов'язане з іменами трьох видатних першодрукарів — Швайпольда Фіоля, Франциска Скорини, Івана Федорова. ДЕЩО З ІСТОРІЇ КНИГИ З давніх давен люди прагнули знань. Від одного покоління до іншого передавалися усні відомості про речі, которі допомагали людям вижити: як добути вогонь, як хліб виростити, кого слід поважати, а кого слід і ненавидіти... Проте, як відомо, людська пам’ять — не такий уже й надійний засіб зберігання і передачі різноманітних знань. Отож прадавні люди, аби здобуті у важкому труді знання краще засвоювалися наступними поколіннями і не губилися ні в часі, ані в просторі, вигадали письмо, тобто засіб закріплення, зберігання і передачі набутих знань. Зрозуміло, що здобуті знання, викладені письмово, треба було якось укласти у найзручнішу форму для подальшого зберігання й передачі, тож люди й замислились: а як же це зробити?.. Так у прадавньому Вавілоні десь із п’ять тисяч років тому з’явилися перші «книжки». Але що то були за книжки! Їхніми сторінками слугували глиняні плитки. На ці плитки за допомогою гострих паличок наносили знаки так званого клинописного письма. У цьому письмі літери мали вигляд клинів. Після заповнення такої «сторінки» знаками, її обпалювали на
  11. 11. 11 жаркому вогні. Зрозуміло, що така клинописна «книга» складалася із багатьох-багатьох сторінок. А для того, щоб перенести не те що цілу бібліотеку, а навіть лишень одну «книжечку», її власникові доводилося наймати не одного носія!.. Тепер уявіть собі, якби ваші шкільні підручники були саме такими «книжечками». Мабуть, для того, щоб узяти їх до школи на уроки, вам довелось би замість ранця придбати потужну вантажівку!.. Отже, вигадавши перший тип книги, люди замислились, як її вдосконалити. І от у II столітті до нашої ери люди навчилися робити досить зручні і, порівняно з клинописними, леркі книги. Робили їх у місті Пергам, що знаходилось у Малій Азії. Сторінки цих книг виготовляли із тонкої телячої шкіри. А тому й називалися вони — «пергамент», від назви міста Пергам. Звичайно, порівнювати книги, написані на пергаменті, не варто з книгами клинописними, та все ж і вони були недоступні багатьом людям. Адже для виготовлення бодай однієї пергаментної книги треба було забити не один десяток телят! Уявляєте, скільки отар треба було мати, аби дібрати бодай невеличку бібліотечку з ваших улюблених книжок, написаних у такий спосіб?!. Та ось нарешті в Європі навчилися виготовляти папір. Паростки бамбука — того самого, що з нього вудочки роблять, — перетерли, додали клею і отримане тісто притиснули пласким камінням. Потім камінь підняли, лист просушили і так, зовсім несподівано для себе, побачили, що отримали нову речовину, на якій дуже зручно писати.
  12. 12. 12 Тепер, звичайно, папір виготовляють не з бамбукових паростків, а з інших порід дерева і навіть з ганчір’я. Зі старого паперу — макулатури — теж виходить чудовий папір, на якому друкують і дитячі книжки з малюнками, і дорослі — без малюнків, і газети, й зошити, й листівки... У XVI столітті першодрукар Іван Федоров зумів освоїти слов’янське книгодрукування і випустив у світ першу тисячу однакових книг. Але тут виникло ще одне завдання: мало видавати книги — потрібно ще й навчити людей грамоти. І ось Іван Федоров видав у Львові першу слов’янську азбуку, а пізніше — граматику та інші підручники. Так почало поширюватися книжне знання. 1.4. Цікаві факти про книги У століття інформаційних технологій ми практично забули, що таке книга. Мудрість, укладена в її обіймах, окриляє нас. Ось тому пропонуємо вам підбірку — Цікаві факти про книги. 1. У минулі часи книги розташовувалися на полиці по- іншому: корінцем до стіни. 2. Книги про позіхання викликають у вас позіхання. 3. Найсприятливіший вік для навчання читання — 4-6 років. Дітей 6-7 років важче навчити читати. 4. Якщо дитина не навчилася до третього класу читати, її чекає важка доля. Так свідчать результати дослідження, проведені в США. 5. За читанням люди проводять приблизно 6,5 годин на тиждень, телевізор — кращий друг людини — забирає до 14 годин пильної уваги в тиждень.. 6. У минулі часи книги в бібліотеках приковували ланцюгами для їх кращого збереження.
  13. 13. 13 7. Найактивніші покупці книг в наш час люди старше 45 років. 8. Покупець у книжковому магазині в середньому 8 секунд розглядає передню обкладинку і п’ятнадцять секунд задню. 9. Більше половини, це 68%, покупців книжок жінки. 10. Вісімнадцята сторінка книги — межа інтересу більшості читачів. 11. Читання книг розвиває в людях добрі почуття, такі як волонтерство, благодійність. 12. Людина, яка краде книги називається бібліоклептоманом. 13. «Книжковий хробак» — це крихітні комахи, що харчуються книжковими корінцями.
  14. 14. 14 2. Вікові можливості дітей у розвивально – навчально – виховній роботі з книжкою Розпочинаючи розвивально-навчально-виховну роботу з книжкою, батьки та педагоги мають спиратися на певні вікові можливості дітей. Розглянемо їх детальніше. * Діти у віці до 2 років охоче експериментують у мовленні, імітують тональність і ритм мовлення дорослого; слухають коротенькі римовані тексти (віршики, при- мовлянки, пісеньки) й граються в ігри-забавлянки з вір- шованим супроводом; виявляють цікавість до книжечок, де зображені знайомі предмети, й починають називати їх, а також разом із дорослими імітувати голоси побачених у книжках тварин. Так, немовлята до 1 року тягнуться до книжки (іноді під- носять її до рота); розглядаючи малюнок, часто видають звуки й плескають по ньому долонькою; віддають перевагу фотознімкам із обличчями людей. У віці 1-1,5 року малята вже сидять без підтримки, здатні самі принести книжку й утримувати її в руках з допомогою дорослих; перегортають сторінки (по кілька відразу); перестають тягнути книжку до рота; вказують пальчиком на малюнки та вимовляють певні звуки, повторно побачивши й упізнавши якийсь малюнок. Вони не вдовольняться, якщо не отримають книжку в руки, як того хочуть, і навіть відмовляються від наполягань дорослого почитати їм. Щоб полегшити дитині процес спілкування з книгою, дорослий має зручно тримати маля в себе на колінах чи сидіти з ним віч-на-віч або поряд, стежити за його “проханнями”. Тут доречно вигадувати різні цікавинки, аби спонукати маля практично використовувати набуті мовленнєві навички, в тому числі й ті, що потрібні для
  15. 15. 15 роботи з книжкою. Наприклад: супроводжувати своє читання вигаданими пісеньками та віршиками з використанням його імені; постійно говорити з ним про те, що той бачить, чує, відчуває на запах і дотик, активізуючи сенсорну сферу дитини; в іграх, на прогулянках, у побутових процесах вказувати на різні предмети, їхні виразні ознаки та дії, торкатися їх та озвучувати назви; постійно гратися з дитиною в ігри, де треба дослухатися, придивлятися (“Знайди...", “Де сховався...?", “Ти чуєш, як...?", “Що ти почув?”). Діти у віці до 3 років уже отримують втіху від власного мовлення; люблять, коли їх слухають і відповідають їм; залюбки переглядають книжки, називають знайомі малюнки, перегортають по одній сторінці; носять улюблену книжку по кімнаті; слухають коротенькі оповідки, віршики та пісеньки, граючись при цьому пальчиками й часто-густо відволікаючись; наполегливо прагнуть чути одну й ту саму оповідку знову й знову, “читають” книжки лялькам; захоплено виводять на папері “карлючки”, імітуючи письмо дорослих; виявляють особливе ставлення до написаного власного імені; ро- зуміють призначення письма для спілкування й самі мо- жуть “диктувати” дорослому листи про найближчі пред- мети і події; знають, що люди читають з певною метою, впізнають друкований текст. Зауважимо: батькам не варто нервувати з приводу того, що дитина часто відволікається. Головне — не утримувати малюка примусово біля книжки; добирати для читання й розповідання твори, які відповідають його віку, знанням і життєвому досвіду; ставити прості запитання як-от: “Що (хто) це?”, “Що робить?”; читати й говорити емоційно,
  16. 16. 16 виразно, але без вигукувань та агресії в тоні, доброзичливо. Радимо розпочинати з дитиною ігри у слова (можна римувати прості слівця — нехай навіть вони будуть вига- дані, а попервах у ролі словотворця буде переважно дорослий) і частіше залучати до мовленнєвих ігор ляльок, іграшкових котиків, зайчиків, ведмедиків тощо. З ними можна розмовляти про будь-що, читати книжку чи розповідати за нею, розглядати й коментувати малюнки. Діти у віці до 4-5 років розуміють, що читати треба зліва направо чи згори донизу; що зміст передається друкованим текстом, а не малюнками; імітують читання улюблених книжок за зоровими підказками для запа- м’ятовування змісту; впізнають і називають певні літери й роблять спроби писати їх; полюбляють грати в ігри з написаними словами та цифрами, в “написання" імен та інших слів (з'являються лінійні “карлючки"); описують прості дії, переказують знайомі історії; самостійно три- мають книжку, гортаючи по одній сторінці. Кращій взає- модії батьків з дітьми сприятимуть різноманітні запитання до них за змістом твору, підтвердження дитячих відповідей та їхній розвиток (а не заперечення навіть тоді, коли вони неточні, неповні); схвалення спроб висловити свої думки, судження, пропозиції, оцінки. Діти у віці до 6 років упізнають і визначають задані звуки у словах, співвідносять їх із відповідними літерами; починають самостійно читати й писати окремі слова та коротенькі повідомлення для інших (записки в іграх, у побуті), використовуючи стандартне і вигадане ними власне написання літер; вчаться залишати пропуски між словами; беруться читати улюблені книжки й незнайомі твори — коротенькі та з простими сюжетами; іноді ініцію-
  17. 17. 17 ють написання власних історій, "книжок". Батьки та пе- дагоги мають усіляко підтримувати й заохочувати дитячі сюжетні ігри навчального змісту (у школу), словотворчого спрямування (у письменників, казкарів, режисерів) тощо. 2.1. Базові навички художньо- мовленнєвої діяльності Систематична робота з книжкою протягом усього до- шкільного дитинства сприятиме вчасній появі в дитини багатьох базових навичок, які засвідчуватимуть достатній рівень її життєвої компетентності в художньо-мовленнєвій діяльності. Насамперед це:  здатність отримувати втіху від читання, можливість пізнавати за допомогою книжок світ природи, речей, людей, почуттів;  бажання постійно контактувати з друкованим словом, потреба в новому читанні та пері- одичному поверненні до раніше прочитаного; шанобливе ставлення до книги та її творців;  розуміння сенсу читання як розумного заняття; спроби з допомогою дорослого визначати навчальну та виховну цінність твору; робити висновки, шукати взаємозв’язки (“Що нового дізнався? Чого навчився у героїв? Чому так сталося? Як можна було запобігти цьому? Чому сподобалася книжка (твір), персона) або чому не сподобалася? Яке улюблене місце в тексті?” тощо);  початкове оперування словами та знаками; намагання впізнавати слова (прочитувати їх), орієнтуючись на звуколітерні співвідношення
  18. 18. 18 тексту - малюнків;  здатність переказувати, розповідати текст своїми словами, робити при цьому власні припущення та пояснення, прогнозувати розвиток подій чи їхню передісторію; запам’ятовувати коротенькі вірші, виразно декламувати їх;  уміння помічати, знаходити у творі початок, сере- дину, кінець та певні словесні моделі, конструкції (повтори, пісеньки та віршики, прислів'я, порівняння, діалоги персонажів та ін.).  Дитячий інтерес до книжки спершу цілком залежить від дорослого. Саме він обирає книжку для дитини, визначає, коли, скільки і з якою метою читатиме їй, яку систему роботи “довколо" книжки організує. 2.2. Типові вікові книжкові уподобання дітей Батьки і вихователі мають знати, які книжки найбільше приваблюють дітей певного віку, а отже, які видання краще купувати власним дітям і в подарунок рідним та знайомим, якими з них можна заохотити дитину до пізнавального спілкування. Окрім загальної вимоги щодо відповідності змісту книжки уявленням дитини про навколишній світ та її життєвому досвіду (що вона вже знає, пам'ятає, бачила, чула, вміє робити, розуміє тощо), доцільно враховувати й ряд типових вікових книжкових уподобань малюків.  Немовлята (до 1 року) люблять невеличкі картонні або пластикові книжечки, які можна помацати, спробувати на “смак", у яких уміщені фотознімки або реалістичні, великі та яскраві зображення інших
  19. 19. 19 дітей, знайомих предметів довкілля (лялька, м’ячик, брязкальце, чашка та ін.).  Діти раннього віку (від 1 до 3 років) віддають перевагу цупким картонним виданням, які вони можуть самі носити в руках, і тим, які їм читають перед сном. Їх насамперед цікавлять книжечки з малюнками чи фотознімками таких самих малят, які зайняті чимось знайомим: сплять, граються іграшками, їдять, а також про тваринок. Їм до вподоби книжки-іграшки з рухомими елементами в малюнках, із приємними на дотик матеріалами (хутро, тканина) та додатковими деталями (очі- ґудзики, ниточки-вуса), використаними для створення окремих картинок-іграшок (котик, зайченя, ведмедик). Бажанішими для них є прості римовані й коротенькі прозові тексти, в тому числі казочки з добре передбачуваним елементарним сюжетом у кілька слів, що розміщені на кожній сторінці (тут домінує малюнок).  Дошкільнятам (від 3 до 6 років) до вподоби книжки з оповідками на різні життєві теми. Зазвичай про їхніх однолітків, які живуть і виглядають так само, як і вони, ходять до дитячого садка, відвідують лікаря, знаходять собі друзів і вчаться приятелювати, допомагають дорослим, готуються до школи. Діти охоче слухають про те, як слід поводитися з меншими братиками і сестричками, з іншими молодшими від себе дітьми. Поступово коло їхнього читання розширюється за рахунок бажання дізнатися про далеке, небачене в найбли- жчому оточенні (інші народи, країни, моря, гори,
  20. 20. 20 пустелі, космос); розібратись у таємницях дивосвіту (чому бувають виверження вулканів і землетруси; чому літають літаки й не тонуть кораблі — і так без кінця). Дедалі привабливішою стає чарівна казка з усілякими дивами, мудрими красунями, шляхетними й мужніми красенями-богатирями та з неодмінним протиставленням добра і зла, з випробуваннями розуму й сили, з неодмінною перемогою любові та справедливості. Діти полюбляють книжки з простими динамічними текстами (навіть досить значних обсягів), які вони спроможні запам'ятати (а згодом і прочитати), відтворити. Їм лестить також мати в себе "грубі” книжки, дитячі енциклопедії.
  21. 21. 21 3. Методичні аспекти ознайомлення дітей з книгою 3.1. Художнє оформлення дитячих видань Обираючи книжку для дитини, не зайве довіритися власній інтуїції і, “примірявши" видання до віку, уподобань, характеру, можливостей і потреб свого малюка, ще й визначитися: чи сподобається вона йому і чим саме? Радимо зважити на висловлювання В. Бєлінського, який зазначав, лише та дитяча книжка є хорошою, яку цікаво читати і дитині, і дорослому. Те ж саме маємо на увазі, говорячи і про оформлення дитячих видань: тільки та книжка по-справжньому добре оформлена, яку з однаковим захопленням переглядають і малята, і їхні батьки, старші братики та сестрички, вихователі. З огляду на це розмова про вибір дитячої книжки неможлива без характеристики художнього оформлення видань для дітей. Оскільки діти раннього і дошкільного віку ще не мають достатнього життєвого досвіду, відтак вони не завжди можуть самостійно скласти конкретне й повне уявлення про написане у книжці. Унаочнити це їм допомагають малюнки-ілюстрації. У книжечках для найменшеньких, зазвичай, весь зміст подано в конкретних малюнках. А вже старшим дітям ілюстрація слугує певним доповненням, роз'ясненням до тексту. Разом з тим ілюстрації не лише розкривають зміст літературного твору в художніх образах, а й розвивають естетичні враження та почуття. Батькам не завадить елементарна обізнаність щодо ілюстрування книжок, адже їм доведеться й купувати книжки, пропоновані численними видавництвами,
  22. 22. 22 книгарнями, розповсюджувачами, й самим створювати книжечки для своїх малюків або разом з ними. Специфіка способів оформлення видання зумовлена його віковою адресацією, жанровим і тематичним розмаїттям дитячої літератури. Колір у дитячій книжці має сприяти створенню цілісного, яскравого враження від неї, навчити малого розуміти красу поєднання фарб, а також відігравати смислову роль. З огляду на це істотними ознаками ілюстрацій є декоративність, ошатність, завдяки яким книжка одразу дарує втіху дитині своїм зовнішнім виглядом. Однак надмірна декоративність малюнків може зашкодити їхній пізнавальній цінності (так, яскраво- червона корова викликає подив, ба навіть протест у маленького читача). Дошкільнята хочуть вірити в зображене і вважають, що так, як намальовано, має бути насправді. Ось чому дитяча книжкова ілюстрація потребує ретельної предметної та психологічної виразності, реалістичності зображень. Навіть ілюстрована книжка казок покликана допомогти дитині відчути красу життя й побачити зерна реального буття у фантастичних казкових образах. Глибше розкрити сутність і зміст написаного допомагають деталі у малюнках. До речі, малята дуже уважні до деталей зображень, полюбляють віднаходити їх, розглядати, порівнювати. Приваблює юних читачів і підвищена динамічність змальованої дії, оскільки це додає малюнку інформативності, захопливості. Водночас для дитини вкрай значущими є теплота реального образу, поетичний елемент у ньому. Таких рис особливо потребують зображення природи взагалі й, зокрема,
  23. 23. 23 представників тваринного світу. Справді, нелегко наблизити образ певного звіра до дитячих уявлень, "олюднити” його, зробити привабливим. 3.2. Як вибрати книжку? Інтелектуальний, моральний та творчий розвиток малюка неможливо без книг — здавна книги вважаються кращим джерелом знань і виховання для дітей. Грамотно вибираючи дитячі книжки, можна прищепити дитині любов до читання з дитинства. Якщо на самому початку це можуть бути розвиваючі книги для самих маленьких, то чим доросліше дитина, тим більше має бути в книгах тексту і смислового навантаження. Як же правильно вибрати дитячу книгу? 1. У дитинстві дитину, безсумнівно, зацікавлять розвиваючі книжки-іграшки. Такі книжки можуть бути зроблені не з паперу, а з твердого кольорового картону або з гуми, в них може бути вбудована плюшева або гумова іграшка. Дитина ще не усвідомлює, що це саме книга — але те, що вона розповідає їй якусь історію, вона зрозуміє дуже швидко. 2. Підбирайте розвиваючі книжки для малюка, виходячи з того, наскільки яскраві і цікаві картинки в ній знаходяться, а також, чи є в книжці простий і зрозумілий для дитини текст, який ви будете читати їй вголос. Прості дитячі вірші і казки будуть найкращим варіантом знайомства малюка, який ще не вміє читати, з книжкою. 3. У два-три роки дитині вже можна купувати повноцінну дитячу книгу з невеликою кількостю сторінок, з яскравими малюнками та невеликим текстом. Малюнків в таких книгах має бути більше, ніж тексту — у дворічному
  24. 24. 24 віці діти ще не вміють читати і пізнають книгу через розглядання картинок. 4. У чотири роки багато дітей вже мають основний навик читання, або як мінімум вивчають з мамою алфавіт. Купуйте малюкові книги, які збільшать його кругозір і культурну освідченість — збірки казок, книги про природу і тварин, прості і яскраві дитячі енциклопедії. 5. Такі книжки не повинні бути занадто важкими — дитині не повинно бути важко тримати їх у руках під час читання. До п’яти років допитливість малюка зростає ще більше. Тут знову актуальними є дитячі енциклопедії, які розповідають малюкові про устрій світу навколо нього. 6. Купуйте для дитини розвиваючі книжки-іграшки та книжки-розмальовки, де дитині потрібно виконати прості головоломки та завдання, щоб перегорнути сторінку. 7. Вибирайте книги, розмір яких зручний для дитячого зору — не дуже маленькі, але і не дуже великі, з досить великим і контрастним шрифтом на щільному білому папері. 8. Завжди звертайте увагу на малюнки та ілюстрації в книжках — ці ілюстрації дуже важливі для дитячого сприйняття реальності, тому намагайтеся вибирати книги з розумними й адекватними картинками. 3.3. Які книжки читати дітям Привчайте дитину до читання поступово. Особливою старанністю діти не відрізняються, тому не слід очікувати, що ваша дитина зможе відразу ж прочитати книгу великого обсягу, нехай навіть і захоплюючу.
  25. 25. 25 1. Для кожного віку існують свої книги. Малюкам 2 — 3 років підійдуть казки з нескладним сюжетом і вірші. 2. При виборі книг враховуйте інтереси дитини. До 4 — 5 років діти починають цікавитися навколишнім світом, їх захоплюють розповіді про тварин. В 6 — 7 років дитина йде в школу, і на перший план виходять стосунки з однолітками, тому на «ура» йдуть книги, в яких головними героями є діти. 3. Найчастіше художня література дитини не приваблює. У такому випадку подаруйте йому дитячі енциклопедії про динозаврів, космос, тварин і розвитку навколишнього світу. 4. Напевно дитині подобається читати те, що популярно серед його однолітків. 5. Поради та попередження: Якщо дитині не подобається книга, не змушуйте її дочитувати до кінця. Можливо, це просто не її рівень, і через рік- два вона сама до неї повернеться. Помилка, яку допускають більшість дбайливих мам і бабусь — класифікація літератури за принципом «виховує / не виховує». Ваше завдання — прищепити дитині не тільки любов до читання, а й художній смак. Вибирайте тільки якісну літературу. 3.4. Як правильно читати дітям Щоб читання приносило задоволення і реальну користь, потрібно дотримуватися простих, але важливих правил:
  26. 26. 26 1. Якщо ваш малюк не хоче слухати, то не потрібно його примушувати, так як це не принесе ніякої користі. 2. Не зловживайте часом! Як правило, маленьким діткам у віці від року до трьох читають у середньому до десяти хвилин, у віці від трьох до п'яти років - 15-20 хвилин поспіль. Хочемо зауважити, що це середні показники, а ніяк не нормативи. Ви повинні підлаштовуватися під потреби вашої дитини. 3. Читання книги дитині на ніч повинне приносити взаємне задоволення. Якщо ви себе просто змушуєте читати, щоб виконати щоденний план, це не принесе ніякого задоволення вашій дитині. Відомо, що маля дуже відчуває емоції своїх батьків, тому читання книги має відбуватися за позитивного настрою і має приносити максимум задоволення. 4. Відбираючи книги, орієнтуйтеся на вподобання вашої дитини. 5. Не обирайте страшних книжок, що розбурхують уяву. 6. Читаючи кожен день книги своїй дитині, ви сприяєте розширенню її знань і словникового запасу. 7. Рекомендується читання книг обома батьками, що сприятиме становленню тісного душевного контакту дитини як з мамою, так і з татом. 8. Читайте книгу повільно, виразно, намагаючись максимально передати емоції діючих героїв і обстановки.
  27. 27. 27 9. Не замінюйте живе читання «сухими млявими» аудіокнигами. 3.5. Вимоги до дитячої книжки Дитяча література – особливий вид видань, які відрізняються від всіх інших жанрів і категорій літературної творчості. Досвідчені письменники та видавці стверджують, що написання книг для дітей є найбільш складною формою літературної творчості, так як діти не сприймають фальш і володіють особливим світоглядом. Тому створити те, що їх захопить і порадує, дуже складно. Крім внутрішнього змісту, дитячі книги повинні мати ще й певне зовнішнє оформлення, відповідати необхідним параметрам. Форматування та редагування дитячої літератури передбачає використання набору засобів, завдяки яким книги адаптуються для дитячого сприйняття. 1. Найперше, що привертає дитини в новій книжці – це її обкладинка. Тому оформлення книги повинно бути яскравим і красивим, містити ілюстрації, які повністю відповідають тематиці конкретного твору. В даному випадку художнику-ілюстратору необхідно дотримуватися певного балансу, так як нецікава картинка в тьмяних тонах навряд чи приверне увагу дитини. Як правило, в дитячих книгах йдеться про тварин, рослини, інших дітей, яких діти хочуть бачити. У той же час надто «перевантажена» зображеннями і візуальною інформацією обкладинка не дасть зосередитися на тому, про що малюк зможе прочитати в книжці. 2. В залежності від віку дитини в книжці повинно бути дотримано певне співвідношення тексту та
  28. 28. 28 ілюстрацій. Так, в книгах для найменших тексту має бути мінімальна кількість – від 3 до 5 рядків, весь інший простір на сторінках відводиться зображенню, що точно ілюструє текст. 3. Що стосується шрифту, то тут також є відмінності у виданнях, призначених для дітей різного віку. Чим на більш молодший вік дитини розрахована книга, тим більшим повинен бути шрифт. З одного боку, це пов’язано з тим, що діти, які вчаться читати, краще сприймають великі букви і слова, чим менше кількість слів в рядку – тим краще. З іншого ж боку, дане правило обумовлено фізіологічними особливостями – маленьким дітям легше стежити за великими літерами в рядку, вони рідко читають книгу, як годиться, тому сторінка знаходиться далеко від очей і якби там був використаний звичайний шрифт, дитина псувала б зір. 4. У книгах для дітей редактори намагаються уникати різних переносів, рубрикації. У виданнях для зовсім маленьких взагалі виключені переноси, зміст, рубрикація, нумерація і т.д. Намагаються уникнути цього і в книгах для дітей старшого віку, так як вони рідко можуть встежити за номером розділу, запам’ятати зміст з кількома підпунктами і т.д. 5. Для друку дитячих книг повинен використовуватися тільки високоякісний папір, з хорошою поліграфією, що стане запорукою тривалої служби книги і приємного читання.
  29. 29. 29 4. Система занять по роботі з дитячою книжкою в старшій групі 4.1. Тема. Як добре, коли вмієш читати Завдання. Розвивати пам’ять, зв’язне мовлення, мислення. Виховувати дбайливе ставлення до книжки. Пробудити і підтримати у дітей інтерес до книжки, до читання. Матеріал: дитячі книжки: вірші А. Камінчука «Азбука», «В гостях у білочки», «Світлячок», оповідання М. Слабошпицького «Перша книжка». Хід заняття Вихователь пропонує дітям роздивитися цікаві книжечки. Вихователь. Як ви думаєте, що може бути в цій книзі ? Як про це можна дізнатись? (Відповіді дітей).Так, діти, її треба прочитати. Хочете дізнатись, що ж у ній? Як ви думаєте про що буде твір з такою назвою? (Відповіді дітей). Виразне читання вихователем віршів. Бесіда за змістом віршів. Запитання до тексту: - Про яких звіряток розповідає автор? - Куди ходив комарик? - Що він придбав? - Для чого він йому? - Що робить світлячок? - Що робить маленька білочка? - Що спільного роблять всі герої? (Читають). Розглядання ілюстрацій до поезій, як вони пов’язані із змістом. Читання вихователем оповідання. Бесіда за змістом оповідання..
  30. 30. 30 Запитання до тексту: - Хто головні герої твору? - Що забажав Данилко? - Навіщо йому була потрібна книга? - Що побачив у книжці Данилко? - Чому зрадів Данилко, отримавши книгу? - Що налякало Данилка? - Яка подія змусила Данилка все ж таки вчитися? - Як ви поясните вчинокмами? Навіщо вона так зробила? - До кого звернувся Данилко по допомогу? - Як називав хлопчик Яринку? - Яким учнем виявився Данилко? - Що відчув хлопчик коли навчився читати? - Вам сподобалося оповідання? - Чи підійдуть прислів’я до нашого оповідання? Хто більше читає, той більше знає. Людина без книги — як риба без води. Вихователь. Які книжки є у вас вдома, що цікавого з них вони довідались. (Відповіді дітей). Вихователь. Діти, щоб книжки залишалися охайними, потрібно дотримуватися певних правил: - книжки не можна рвати, бруднити, заламувати сторінки; - перегортати сторінки лише за кінчик; - надірвані сторінки охайно підклеювати; - користуватися закладкою. Вихователь. Що ми сьогодні читали? Як називаються? Про кого розповідається? Які нові прислів’я ви сьогодні почули? (Відповіді дітей).
  31. 31. 31 4.2. Тема. Звідки прийшла книга Завдання. Розвивати мислення, монологічне мовлення увагу дітей. Виховувати повагу до людей тих професій, які брали участь у виготовленні книги; інтерес і любов до книги, як джерела знань. Дати дітям поняття як робиться книжка. Продовжувати розширювати й уточнювати уявлення дітей про книги, про збереження їх і дбайливе ставлення до них. Вчити дітей виразно і чітко вимовляти слова. Матеріал: колоди (палички), стружка, картина всюдихода, картини «Дерева», картина друкарні, яскраво барвисті книги, іграшка «Незнайко». Хід заняття Психогімнастика Сонце вранці рано встало, Всіх діток приголублює, (руки вгору, долоні схрещені) Дружно до сонечка тягніться І один одному всміхніться (руки опускаються через сторони, діти посміхаються) Сонця промінці зловіть Всім навколо скоріше роздайте (руки вперед до себе, різким рухом вперед). Вихователь. Діти я вам загадаю одну загадку. Ось послухайте. Не кущ, а з листочками Не сорочка, а зшита Не людина, а розповідає. Діти. Книжка. Вихователь. Правильно книга. Вихователь відкриває
  32. 32. 32 макет книги - звідти з'являється Незнайко. Незнайко. Куди я потрапив? Діти. До нас, в нашу групу, ти Незнайко ми тебе впізнали. Ти завжди потрапляєш в різні історії, тому що мало знаєш, тебе бо так і звуть - Незнайко. Вихователь. Діти, як допомогти Незнайку дізнатися про все більше. Діти. Треба багато читати. Вихователь. Незнайко сідай до діток і послухай. Діти, які бувають книги? Діти. Нові, красиві, великі, маленькі, цікаві, казкові, з гарними малюнками, без малюнків. Вихователь. А ви знаєте який довгий шлях проходить книга поки до нас доходить. Скільки праці вкладено щоб вийшла цікава книга. Адже вони не відразу стали такими яскравими. Діти, життя будь-якої книги починається в лісі, вони ростуть на деревах. Ось послухайте: Рано-вранці, лісоруби крокують до лісу. Де дерева помічені вони пиляють пилкою. А як же з дерев зробити книгу. На допомогу лісорубу поспішає трактор - всюдихід. Лісоруби обрубують гілля і зав'язують їх міцно і всюдихід тягне їх до річки. Річка найкраща дорога для переплавки лісу, як величезні рибки плавають ці колоди вниз за течією. Потім ці дерева йдуть в паперовий комбінат. Дерева там розпилюють, подрібнюють в стружку і навіть варять, щоб отримати масу, схожу на рідке тісто. Тісто розливають по формах у довгі широкі смуги і виходить папір. Вихователь. Дітки, як ви думаєте, ми отримали книгу? Діти: Ні. Вихователь. Правильно. На цих паперах ще треба писати.
  33. 33. 33 Папір потрапляє в друкарню, там друкують книги з букв. Вихователь. І на цьому книга готова? Діти. (Відповіді) Вихователь. Правильно, діти, щоб книга була гарна, треба її прикрасити. Після цього за роботу беруться майстри художники. Далі книги потрапляють в склади і їх розвозять до книжкових магазинів, і ми з вами купуємо ці книги. Фізкультхвилинка Раз - піднятися, потягнутися, Два - зігнутися, розігнутися Три - в долоні три бавовни, Головою три кивки На чотири - руки ширше, П'ять - помахати руками Шість - на місце тихо сісти. Вихователь. Ось, Незнайко, який шлях проходить книга. Незнайко. Спасибі вам велике. Тепер я буду знати, звідки прийшла книга. Вихователь. Незнайко, подивися, скільки у нас книг! Зараз ми пограємо в гру: «Назви і розкажи». Вихователь. Діти, ви повинніназвати книгу, розповісти коротко, про що вона. Вихователь показує книгу, дитина розповідає - книги всі знайомі дітям (3-4 книги). Вихователь. Ось бачиш, Незнайко, скільки цікавого можна дізнатися з книг. А зараз будемо відгадувати загадки Незнайко, ти перший будеш відгадувати загадки, а потім діти. Незнайко. Добре, я готовий. Вихователь. І так починаємо.
  34. 34. 34 1. Ти розмовляй частіше з нею - будеш вчетверо розумніший. (Книга). 2. Хто говорить мовчки (Книга). 3. Поле біле, чорні вівці (Папір та літери). 4. Не дерево, а з листочками, Не сорочка, а зшита, Не людина, а розповідає. (Книга) Незнайко помиляється у відповідях, а діти відгадують і пояснюють йому відгадку). Вихователь. Молодці, Незнайко, ось як багато знають наші діти і їм допомагає книга. А зараз пограємо в гру «Бібліотека». Кожен вибирає собі книгу. Незнайко вибирає книгу «Пригоди Незнайки». Вихователь. Так, Незнайко, ця книга - про тебе і ми її тобі подаруємо. Незнайко. Спасибі, дітиі. Я багато дізнався про книгу і буду берегти книгу. До побачення. Вихователь. Ось ми з вами дізналися який довгий шлях проходить книга. Як ми з вами будемо поводитися з книгою? Діти. (Відповіді дітей). Вихователь. Адже не дарма ж кажуть «Книга - джерело знань». З допомогою книги ми дізнаємося про все. Діти, що вам сподобалося на занятті? А що було важко? Що нового дізналися? (Відповіді дітей). 4.3. Тема. Як улаштована дитяча книжка Завдання. Розвивати мислення, монологічне мовлення увагу дітей. Виховувати бережливе ставлення та бажання лагодити зіпсовані книги. Закріплювати знання дітей про правила користування книгою, з яких частин складається книга; вивчати назви професій людей, які беруть участь у
  35. 35. 35 виготовленні книжок; прищеплювати любов до книги за допомогою загадок, прислів’їв Матеріал: розірвана, пошматована книга, прислів’я, вірш, дитячі книжки. Хід заняття Діти заходять до групи і бачать, що на килимку лежить розірвана книга з пошматованими і помальованими сторінками. Вихователь. Погляньте діти, та хто ж це так книгу зіпсував? (Діти висловлюють свої припущення.) Вихователь піднімає книгу, розрівнює сторінки. Запитання для бесіди — Як потрібно доглядати за книгами? — Чому не можна малювати в книжках? — А якщо книга не дуже нова і надірвалася, що слід зробити? — А навіщо нам потрібні книги? — Які ви знаєте прислів’я про книгу? Діти. Одна книга багатьох розуму навчить. Книга вчить, як на світі жить. Хто багато читає, той багато знає. Вихователь. Ось послухайте віршик. Книга – добрий друг, Книга знає все навкруг. Про старі й нові країни, Космос та морські глибини. Дружба з книгою – це свято: Не було б її у нас, Ми не знали б так багато
  36. 36. 36 Про новий і давній час. — Діти, як ви гадаєте, що потрібно зробити, щоб полагодити цю книгу? — Так, організувати книжкову «лікарню». Подивіться, на нашій книжковій полиці всі вам добре відомі книжки. Вони стоять рівненько, охайненько, ви дуже добре з ними поводитесь. Дидактична гра «Назви книгу за обкладинкою» Діти називають книги та авторів. Запитання для бесіди — Кілька казок ви назвали народними. А що це означає? — Люди яких професій беруть участь у виготовленні книжок? Розповідь вихователя про створення книги. — Як потрібно дивитися книжки? (Сидячи за столом, у добре освітленій кімнаті.) — Як правильно перегортати сторінки? Вихователь. Давайте пригадаємо ваші улюблені книги. (Кожна дитина називає свою улюблену книгу.) — А ось послухайте загадку: Бачить — не бачить, Чути — нечує, Мовчки говорить, Дуже мудрує. Часом захоче — Правди навчає, Іноді бреше — Всіх звеселяє. Будемо, діти, з нею довіку Жити-дружити Хто ж то
  37. 37. 37 такая, В світі щаслива, Мудра, правдива І жартівлива? (Книга.) — А зараз ми розглянемо книжки. (Вихователь, показуючи рукою на обкладинку, ілюстрації, перегортаючи сторінки, називає їх). - Розглянемо обкладинку книжки. - Хто (що) зображений (-но) на малюнку? - Відкриваємо першу сторінку. - Що ми бачимо? І т. д. Таким чином діти засвоюють відповідні слова- назви. Вихователь. Запам’ятайте, діти, «Книга — твій друг, без неї — як без рук!» 4.4. Тема. Герої казки Завдання. Розвивати уміння уважно слухати читання дорослого, визначати персонажів казки, послідовність подій у творі. Виховувати інтерес до читання. Вчити відтворювати зміст прослуханого твору з опорою на ілюстрації, помічати у тексті яскраві слова, що характеризують персонажів; за допомогою відповідної інтонації, жестів і міміки передавати окремі риси вдачі героїв казки. Матеріал: ілюстрації казкових персонажів до казки, прислів’я, маски. Хід заняття На дошці зображення Журавля та Лисиці. На столі у вихователя — горнятко й керамічна тарілка.
  38. 38. 38 Вихователь. Дітки мої, тихенько сідайте, На ці предмети увагу звертайте. Горнятко у мене стоїть на столі. Звідки взялось, підкажіть ви мені. Тарілка поряд з горнятком стоїть. А Журавель за столом у Ликски сидить. Діти. Журавель і Лисиця — це казкові герої. Вихователь. Чому ви вирішили, що вони завітали до нас із казки, адже лисицю і журавля можна зустріти в природі? Діти. Лисиця в природі може полювати на журавля. А на картині вони разом сидять за столом. Вихователь пропонує дітям послухати казку., на основі ілюстрацій спостереження за тим, у якій послідовності з’являються герої і розвиваються події. Запитання до тексту — Як починалася казка? — Хто перший і до кого завітав у гості? — Як Лисиця готувалася до прийому гостя? — Чому Журавель пішов додому голодний? — Як він вирішив віддячити Лисиці? — Чи залишилася Лисиця задоволеною? — Чи можна назвати Лисицю та Журавля справжніми друзями? (Відтворення дітьми змісту з опорою на посторінкові ілюстрації, намагаючись якомога точніше жестами, ходою, мімікою, відповідною інтонацією передавати вдачу персонажів). Фізкультхвилинка Прилетіли журавлі, (Діти ходять по килимку,
  39. 39. 39 То великі, то малі, високо піднімаючи ноги) Сіли вони на люлі, (Присіли) Тай співають: «Трі-рі-рі». А лисиця не зіває, (Ходьба навшпиньки) Журавлів вона чекає. (Присідання) Хоче їх вона спіймати, (Розведення рук на боки) Щоб кумою усім стати Вихователь. Чи відповідають казці прислів’я «Бачить собака молоко, та в глечику глибоко» та «Як гукнеться так і відгукнеться»? (Відповіді дітей.) — Як ви розумієте вислів «Впіймав облизня»? (Якщо діти не дали відповіді на це запитання, то вихователь пояснює сам.) Діти. Залишився ні з чим. Зостався голодним. Вихователь. Із ким зі своїх друзів ви хотіли б помиритися після прослуховування цієї казки? Робота в парах. Вихователь пропонує дітям поділитися на пари за принципом: «Це мій найкращий друг». Один у парі — Лисиця, інший — Журавель. Кожна пара повинна придумати, як помирити Лисицю й Журавля. (Діти свій варіант розігрують за особам). 4.5. Тема. Впізнай казку Завдання. Розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення, пам’ять, увагу, творчу уяву. Виховувати самостійність мислення дитини, активність, наполегливість. Розширювати коло дитячого читання. Формувати вміння
  40. 40. 40 впізнавати казку за загадкою, змістом, прослухованих епізодів, правильно називати героїв казок. Матеріал: дзвоник, Велика Книга Казок, маски героїв Хід заняття Вихователь. Діти, давайте привітаємось і побажаємо один одному чудового настрою. Під час віршика-вітання спробуйте здогадатися, в яку Країну-Чудес сьогодні ми з вами вирушимо! Нумо, в коло всі ставайте, Друзів щиро привітайте!.. І про усмішку подбайте… Ну, а зараз не баріться, Із думками всі зберіться. Казочка до нас прийшла І загадки принесла. Відгадати їх вже час — Вирушаймо, в добрий час! Вихователь. Молодці, вірно здогадалися. Сьогодні ми з вами будемо мандрувати Країною-Казок. Вихователь. Казка – це країна мрій та фантазій. Тільки-но закриєш очі, і казка перенесе тебе у свій чарівний світ. Світ добра і зла, любові і ненависті, краси і потворства… Казка навчить бути сильним, мужнім, винахідливим, працелюбним та добрим… Вихователь. Діти, а чи любите ви казки? Які казочки ви знаєте? (Відповіді дітей) Вихователь. А подорожувати нам по Країні Казок допоможе «Чарівна Книжка» (вихователь демонструє дітям «Велику Книгу Казок») Вихователь. Отже, подорож починається… (вихователь дзвонить у дзвоник).
  41. 41. 41 Нумо, очі закриваємо… В Країну Казок вирушаємо. Книжко, книжко, поспішай, Двері в Казку відчиняй! Вихователь. Ось ми і в Чарівній Країні! Та чомусь Книга Казок не відкривається! Діти, як ви гадаєте чому, що могло статися? (Діти промовляють свої версії) Вихователь. Я здогадалася, мабуть, нам треба відгадати загадки, які приготувала для нас Королева Казкової- Країни. (Діти розгадують загадки, а Чарівна-Книжка відкривається на потрібній казці — відповіді) «Колобок» — Втік від Баби і від Діда. Звірів різних зустрічав. Та Лисичка Пустуна з’їла враз і будь така! – Ви пам’ятаєте пісеньку колобка? Ми допоможемо герою цієї казки, якщо проспіваємо цю пісеньку за певними правилами. Треба розділитися на три команди. Кожній команді я дам колобка (піктограма). Вам треба дізнатися настрій колобка і заспівати пісеньку цим настроєм. А інші команди повинні відгадати ваш настрій. «Зайчикова хатка» --- Стрибає та гірко плаче. Собака не допоміг, ведмідь не допоміг. Один Півник горю допоміг. – Ви впізнали казку? Давайте пограємо в неї. Етюди на вираження емоцій і рухів: «Лисиця залишилася без даху над головою» Уявімо собі, що кожен з вас стане тією самою лисицею з казки. Як ви думаєте, коли у лисиці розтанув будинок, який у неї був настрій? (Під сумну музику діти показують за допомогою пантомимики жалібне вираз обличчя, пози, жестів). «Лисиця проганяє зайця» Коли лисиця проганяла зайця, який у неї був настрій? (Під
  42. 42. 42 «гнівну» музику діти приймаю сердитий вираз обличчя, грізно вражають кулачками, притопывают ногою.) «Заєць з собакою йдуть до лисиці» Йде зайчик по лісу і плаче. А назустріч йому…..(собаки). Дізналися вони про горе зайця і вирішили вигнати лисицю. Покажіть, який у них був настрій. (У дітей рішучий вираз обличчя. Марширують. Але слова лисиці лякають зайця і собаку, і змінюється настрій.) Як змінився настрій у собак і зайця, коли лисиця злякала їх? «Заєць з ведмедем йдуть до лисиці» З яким настроєм пішов ведмідь проганяти лисицю? А заєць? Що змінилося після слів лисиці? (Діти імітують ходу зайця і розсердженого ведмедя. Потім вираз обличчя у дітей змінюється після слів лисиці.) «Півник і заєць виганяють лисицю» Яким був півник? Заєць? Лисиця? Діти наслідують героїв, показуючи рішучість півника, невпевненого зайця, хитру лисицю. «Червона шапочка» --- Дівчинку бабуся дуже любила. Шапочку червону їй подарувала. Дівчинка забула своє ім’я. А ну, підкажіть її ім’я. – Давайте згадаємо, як вовк прикинувся бабусею і розмовляв з Червоною шапочкою. Знайдіть собі пару, домовтеся, хто буде вовком, а хто Червоною шапочкою (розігрування діалогу, потім міняються ролями). «Ріпка» — Розкажу вам, діти, казку : і про Кішку, про Собачку, і про Діда, і про Бабу, і про Мишку та Онучку. А ви всіх їх пригадайте, назву казки відгадайте. «Маша і ведмідь» — Сидить Дівчина в корзині на ведмежій дужій спині. А чому туди сховалась ? Так нікому й не призналась!
  43. 43. 43 «Івасик-Телесик» — виріс цей Хлопчина з малої деревини. У печі Зміючку спік. Сам на дерево утік. Його Гусятко врятувало, на крилечка свої взяло. Принесло до мами й тата пирогами частувати. «Вовк і 7 козенят» — Підробив він голосок. Став на маминім співати і маленьких Діточок страхувати та лякати! Що за казка завітала? Здогадалися малята? «Котик і Півник» — Сидить Півник на печі, їсть смажені калачі. Тут Лисичка прибігає, швидко Півника хапає. Біжить Котик рятувати, в Лиски Півника забрати. Вихователь. Молодці, правильно відгадали всі загадки! Цікаво, яка ж буде наступна сторіночка? Вихователь. Це сторінка «Всезнайок». Зараз перевіримо, чи добре ви знаєте українські казки: — Мишенят у казці «Колосок» звали…(як?) — Лисиця пригощала Журавля … (чим?) — Хто вкрав Івасика-Телесика? — Кого привів до Баби з Дідом Солом’яний Бичок? — Що приказував Вовк, коли хвостом рибу ловів? — Хто прогнав Козу-Дерезу з Лисиччиної хатинки? — Чи може Їжачок насправді перегнати Зайця? А як у казці? — Яку пісеньку співала Лисиця Півнику? Що це за казка? Гра «Допоможи героям казок зустрітися». Для кожної команди - конверт з героями казок. Картинки розкладаються на килимі, і за сигналом діти починають збирати героїв названої казки. Дидактична гра «Розплутай казку».  Бігла мишка, хвостиком зачепила, колобок впав і розбився.
  44. 44. 44 Вихователь. Що невірного в цій казочці? Що мало розбитися?Як називається казочка? («Курочка Ряба»).  Схопив ведмідь півника і поніс його. А півнику кричить : Мій котику , мій братику, несе мене ведмідь за темні ліси, за високі гори. Вихователь. Діти, а ви знаєте цю казочку? Чи Ведмідь вкрав півника? (Відповіді дітей) - Як називається ця казочка?  Стала Мурка кликати на допомогу їжачка: «Ходи їжачок не лежи, мишку витягти допоможи». Вихователь. Кого кликала Мурка? Що треба було допомогти витягти? Як називається казочка? Вихователь. Молодці малята допомогли розплутати казочки. Вам сподобалася подорож по казках? (Відповіді дітей). 4.6. Тема. Книжковий дивосвіт Завдання. Розвивати пам’ять, увагу, вміння давати змістовну відповідь на запитання. Виховувати самостійність мислення дитини, активність, наполегливість. Розширити знання дітей про книги (тематика, оформлення, призначення). Викликати бажання читати книги, користуватися бібліотекою. Познайомити з прислів’ями та загадками про книгу, активізувати словник дітей словами: письменник, поет, енциклопедія, підручник. Матеріал: дитячі книги різних форматів і жанрів Хід заняття. Вихователь. У кожної людини є улюблені книги, які вона часто перечитує, необхідні їй для роботи. Розкажіть, у кого вдома є бібліотека і які в ній книги? (Відповіді дітей). А
  45. 45. 45 яку останню книгу прочитав вам хтось із дорослих? (Відповіді дітей). Ви назвали багато книг. І їх дійсно дуже багато. І всі вони різні. Зараз ми спробуємо з’ясувати, якими бувають книги. Погляньте на ці книги. Вони зроблені для самих маленьких. Для дітей, які ще самі не вміють читати. Тому в таких книжках багато яскравих картинок-ілюстрацій. А як ви думаєте, чому сторінки цих книг такі товсті? (Відповіді дітей.). Тому, що пальчики у малюків неслухняні і вони можуть випадково порвати тоненьку сторінку. Отже, ми з вами з’ясували, що бувають книги для малят. А ви пам’ятаєте свою першу книжку? (Відповіді дітей). А ще бувають книжки-малятка. (Показ книги-малятка) Чому ж вони «малятка», (Відповіді дітей). Правильно, самі книжки маленькі. І ми називаємо їх «книжки-малятка». Чи були у вас такі? (Відповіді дітей.). Є книжки-вертушки, книжки-витівки, книжки-ширмочки, книжки- розкладаночки. (Показ цих книжечок). Своєрідний «міні- театр на столі» створюють книжки-«шопки», книжки- «куліски», особливістю яких є рухомі вставні елементи, а також книжки з розсувними сторінками, у яких наступна сторінка складається в попередню. Існують книжки- картинки, де зміст передається зображенням, а текст, якщо і присутній, то у вигляді підпису зо зображення. Пальчикова гімнастика “Покажіть пальцем” Покажіть пальцем (Діти стискають праву руку в кулак) Зайця, (Витягають середній і вказівний пальці) Книжку, (Дві розкриті долоні складають поруч)

Навчально-методичний посібник Прекрасний світ – дитяча книга Ознайомлення з книжкою дітей старшого дошкільного віку Автори: Т. П. Вербицька, вихователь дошкільного навчального закладу № 32 м. Хмельницького, Н. Л. Столяр, вихователь дошкільного навчального закладу № 32 м. Хмельницького

Views

Total views

1,826

On Slideshare

0

From embeds

0

Number of embeds

459

Actions

Downloads

15

Shares

0

Comments

0

Likes

0

×